Рішення № 94414059, 13.01.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2821/20

Провадження № 2/209/233/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року, справа № 209/3946/19, на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на частку від доходу платника аліментів та стягувати з відповідача на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей аліменти в розмірі однієї третьої частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, з моменту набрання рішенням законної сили і до повноліття дітей.

На обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач з 30 липня 2005 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 18 листопада 2019 року вони з відповідачем разом не проживають, сімейно-шлюбні відносини не підтримують, не мають спільного бюджету та не ведуть спільне господарство. 29 листопада 2019 року вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Після припинення сімейно-шлюбних відносин діти залишилися проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі судового наказу, виданого за її заявою 08 січня 2020 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, з відповідача на її користь на утримання їх двох дітей були стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Їй було відомо, що відповідач працює водієм у Литовській Республіці, але вона не знала, чи був укладений ним трудовий договір та з яким підприємством. У вересні 2020 року, перебираючи документи, вона знайшла трудовий договір від 17 січня 2017 року, укладений між відповідачем та ЗАТ «Minjotra», згідно якого ОСОБА_2 працює водієм транспортних засобів для міжнародних вантажних перевезень. Таким чином, відповідач офіційно працевлаштований, має постійний дохід, а тому вона вважає, що необхідно змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі однієї третьої частини від його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, що буде відповідати інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Ухвалою судді від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Стребіж А.О. в судове засідання не з`явилися. Представник позивачки – адвокат Стребіж А.О. через канцелярію суду надала письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та без участі позивачки, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення йому судової повістки рекомендованим поштовим відправленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позов та не надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3. ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1, ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні за відсутності позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що з 30 липня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 497 (а.с. 7).

Сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 8-9).

Судовим наказом, виданим 08 січня 2020 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с. 10) з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 29 листопада 2019 року до досягнення дітьми повноліття.

В позовній заяві позивачка стверджує, що на момент подання заяви про видачу судового наказу їй не було відомо про офіційне працевлаштування відповідача, а у вересні 2020 року вона серед документів виявила трудовий договір від 17 січня 2017 року, укладений між відповідачем та ЗАТ «Minjotra», згідно якого ОСОБА_2 працює водієм транспортних засобів для міжнародних вантажних перевезень. Оскільки відповідач офіційно працевлаштований, має постійний дохід, вважає, що необхідно змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача н на її користь на утримання дітей аліменти в розмірі однієї третьої частини від його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, що буде відповідати інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач офіційно працевлаштований, має постійний регулярний дохід, а розмір стягнутих судовим наказом аліментів на утримання дітей в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є мінімальним гарантованим розміром аліментів на одну дитину, суд вважає, що розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання двох малолітніх дітей, може бути змінений з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на частку від доходу відповідача в розмірі однієї третьої частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною віку повноліття.

Оскільки позивачка, згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, суд, згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280 - 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року, справа № 209/3946/19, на користь ОСОБА_1 , на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, на частку від доходу платника аліментів та починаючи з дня набрання рішенням законної сили, стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі однієї третьої частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 908,00грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Повне судове рішення складено 25 січня 2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.