Ухвала суду № 94406350, 26.01.2021, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/38/21

Провадження № 2/474/111/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26.01.21 року смт. Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 205 грн. 50 коп., -

встановив:

26.01.2021р. Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому вказав, що у нього з ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір б/н від 25.07.2011р., за яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Посилаючись на те, що відповідач, всуперечнорм закону та умов договору зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 30.11.2020р. у нього перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 30 205 грн. 50 коп., з яких 24 112 грн. 62 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6 092 грн. 88 коп.- заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за позовну вимогу майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, ст. 5 Закону України “Про судовий збір” визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання направлена позивачем до суду 20.01.2021р. та надійшла до суду 26.01.2021р., а відтак розмір судового збору має визначатися з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.

Згідно ст. 7 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 270 грн. 00 коп.

У позові заявлено одну вимогу майнового характеру - про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 205 грн. 50 коп., а тому, з урахуванням дати звернення до суду та ціни позову, при зверненні до суду з даним позовом, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, до останньої додано докази сплати судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп., тобто в розмірі меншому ніж це визначено законом.

Таким чином позивач, в порушення приписів ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, не зазначено підстави звільнення від сплати судового збору, не подано клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених Закону України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 205 грн. 50 коп. - залишити без руху та надати позивачу для усунення недоліків строк три дні, який рахується з моменту отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу виконати вимоги ухвали суду щодо зазначення підстав звільнення від сплати судового збору, подання клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених Закону України “Про судовий збір”.

У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали направити позивачу - Акціонерному товариству комерційний банк “ПриватБанк”(49094, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро).

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.Г. Сокол