Вирок № 94307687, 15.01.2021, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/686/18

Провадження № 1-кп/474/1/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.21року смт.Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді Фасій В.В.

при секретарі Багрін Н.А.

з участю:

прокурора Лук`яненко В.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника обвинуваченого – Миронець Л.А., Вялової І.М.

неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_2

законного представника неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_3

представника неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка кримінальне провадження (ЄРДР № 12018150200000183 від 02.06.2018 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2018 року близько 04.00 години ОСОБА_1 перебуваючи біля літньої площадки дискотеки, розташованої в парку по вул. Г. Врадіївщини смт.Врадіївка Миколаївської області, на ґрунті неприязних відносин, які склалися в результаті протиправної поведінки потерпілого ОСОБА_2 , з метою реалізації раптово виниклого у нього умислу направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , підійшов до входу зазначеної дискотеки, де умисно наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в область нижньої щелепи, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав, показав, що 01.06.2018 року, на прохання ОСОБА_5 перебував у центральному парку в смт.Врадіївка, біля пам`ятника невідомому солдату, де допомагав останньому на дискотеці, через що постійно знаходився за барною стійкою. Тоді ж ОСОБА_6 та особа на прізвисько «Корча» ( ОСОБА_7 ) почали товкатися, битися. На прохання, його, обвинуваченого, дружини ОСОБА_8 , він та ОСОБА_9 , розборонили, розтягли їх. Вранці з дружиною він пішов додому. Потерпілого ОСОБА_10 знає, але не пам`ятає чи бачив в той день на дискотеці. Вважає, що потерпілий міг оговорити його, так як вважав, що він, обвинувачений, власник дискотеки. До свідків у даній справі не їздив та не погрожував їм.

Незважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим, його вина у скоєнні злочину, обставини що пом`якшують, обтяжують покарання, характеризують його особу, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, підтверджуються наступними дослідженими по справі доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , що 01.06.2018 року о 23.00 год. він з друзями відпочивав на літній дискотеці в центрі смт.Врадіївка, де біля 3.40 год. вже 2 червня зі своїм знайомим ОСОБА_11 , справили свої фізіологічні потреби в непризначеному для цього місці - біля паркану дискотеки, про що йому зробив зауваження ОСОБА_12 , оголосивши це також у мікрофон, щоб його присоромити. Потім ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_13 і в них почалась штовханина, вони ж вийшли за межі дискотеки, знаходилися метрів сім від входу в дискотеку. Він потерпілий, теж вирішив вийти і відійшов на метри три від паркана дискотеки, в напрямку обличчям до пам`ятника «невідомому солдату», та спиною до дискотеки. В цей час почув рух в його сторону, повернувши голову побачив ОСОБА_14 , який різко наніс йому один удар кулаком в щелепу, знизу, справа, від чого він упав на коліна, відчув сильний біль, повний рот крові. Потім до нього підійшов ОСОБА_15 , та на його прохання викликав швидку. Також до нього підійшли ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , яким не повідомляв хто його вдарив. В цей час навколо були якісь особи, але він не знає хто саме, підійшов тільки друг ОСОБА_18 . ОСОБА_12 та ОСОБА_19 знав раніше, вони обоє є господарями дискотеки. Перебував з ними в громадських відносинах. З того часу як ОСОБА_12 вперше зробив йому зауваження і до того часу як вони вийшли за територію дискотеки пройшло не більше 10 хв. Вийшов з дискотеки, щоб іти додому. В цей час його друг ОСОБА_15 перебував в парку біля громадського туалету, його бачив нормально, від світла з дискотеки, що падало, його ж відразу впізнав. ОСОБА_18 сказав, коли він, потерпілий, приїхав з Одеси, десь через місяць, що бачив як його вдарив ОСОБА_19 . Після побиття лікувався в Одесі, де йому поставили шину. ОСОБА_20 на обличчі залишився в результаті хірургічного втручання після отриманої від удару травми, дикція змінилася в гіршу сторону. В результаті протиправних дій ОСОБА_14 змушений був терпіти фізичний біль та моральні страждання, приниження честі і гідності перед своїми знайомими односельцями, незручності в особистому житті та порушення нормальних життєвих зв`язків, весь час змушений був проводити складні діагностичні обстеження, стаціонарно та амбулаторно лікуватися у Врадіївській ЦРЛ, Державній установі «Інститут стоматології», в зв`язку з чим ніс витрати.

Показаннями свідка ОСОБА_21 , що знає обвинуваченого ОСОБА_22 та потерпілого ОСОБА_23 . Його, свідка, жінка і жінка обвинуваченого рідні сестри. З 1 травня 2018 року орендував приміщення літньої дискотеки для організації дискотеки. На прохання ОСОБА_24 , надав йому дозвіл відсвяткувати день народження на дискотеці. ОСОБА_22 запросив, щоб поміг обслуговувати компанію біля 20 осіб, що була на дні народженні. Десь о 2 год. ночі ОСОБА_25 вийшов з калітки дискотеки і почав справляти природні потреби відразу біля хвіртки, хоча до туалету необхідно було пройти метрів 100. На це він зробив йому зауваження, а останній йому нагрубив, через що почалася штовханина, яка тривала хвилини три. За хвірткою дискотеки ОСОБА_19 не було. Через хвилин 10 ОСОБА_13 повернувся і почав знов обзивати його, свідка, через що знову між ними почалася штовханина всередині танцполу, при якій був присутній ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , які їх розбороняли. Також там постійно перебували його дружина ОСОБА_27 і ОСОБА_28 . Потім третій раз знову між нами відбулася сутичка на танцполі в ході якої вони впали на землю, і їх розбороняв ОСОБА_29 . Потім уже хтось прийшов і каже, що там була бійка, малого побили, і в нього зламана челюсть. Вранці він з ОСОБА_19 , на пропозицію останнього, поїхали до ОСОБА_30 , там вже було два міліціонери, був ОСОБА_30 , мама його, батько, потерпілий сказав що то ОСОБА_19 його вдарив. Чи хтось ще справляв свої потреби біля дискотеки не бачив, зауваження на рахунок цього з назвою прізвищ осіб у мікрофон він чи інші особи не робили.. Зазначив, що торгував, з огляду на це не міг всього бачити.

Показаннями свідка ОСОБА_31 , що 2 червня він перебував разом із ОСОБА_30 на дискотеці, майже постійно, сиділи за одним столиком. Між ОСОБА_30 мала місце конфліктна ситуація зі ОСОБА_12 , який проводив дискотеку. Конфлікт виник із – за того, що ОСОБА_30 всередині дискотеки, під огорожею справив свої природні потреби. Спірін взяв мікрофон, почав кричати через це, а тому виник конфлікт, який тривав біля 5 хвилин. Коли він із ОСОБА_32 і ОСОБА_33 стояли за метрів 6-7 від входу до дискотеки і розмовляли, він подивився на вхід, і побачив як ОСОБА_30 вийшов, а за ним вибіг обвинувачений ОСОБА_34 і вдарив ОСОБА_30 з правого боку в щелепу, він зігнувся. Це все між ними відбувалося за метри 2 від входу на дискотеку. Після цього ОСОБА_30 показував, що тече кров. Він же, на його, свідка, запитання, сказав, що його вдарив ОСОБА_19 . Запитав це для уточнення. Інших осіб крім ОСОБА_19 та ОСОБА_30 там не було. Через це він і ОСОБА_35 викликали швидку. ОСОБА_35 це точно чув, про це також повідомив йому і в розмові, яка відбулася між ними через 4 дня потому. Чи чув це ОСОБА_32 не знає, бо він знаходився за метр від них. Події відбувалося вночі, але на дискотеці горіло світло, було не дуже видно, але він розгледів що відбувалося.. На другий день десь о 17 год. подзвонив ОСОБА_30 і попросив приїхати і дати свідчення, по місцю його проживання також бачив ОСОБА_19 чи ОСОБА_12 . До правоохоронних органів з приводу тиску на нього як свідка не звертався. На той час вже був допитаний. В неприязних відносинах ні з обвинуваченим, ні з потерпілим не перебуває.

Показаннями свідка ОСОБА_36 , що 02.06.2018р. близько 24 год. він був на дискотеці в парку «Слави» на літній площадці в центрі. З ним були його знайомі ОСОБА_37 та ОСОБА_38 . Потім вони вийшли до туалету, який розташований за межами дискотеки. Побачив, як ОСОБА_39 стояв над ОСОБА_40 . ОСОБА_19 зайшов в середину дискотеки, а вони втрьох підійшли до ОСОБА_41 , та побачили як він був коліном на землі і одною рукою тримався за стовп, ОСОБА_30 сказав, що ОСОБА_19 ударив його збоку, чи ззаду, він не пам`ятає, і в нього з рота текла кров, після цього викликали швидку. Самого удару не бачив. До цієї події тілесних ушкоджень візуально, чи крові, на обличчі ОСОБА_30 він не бачив. Пізніше він дізнався від друга ОСОБА_18 , що конфлікт у ОСОБА_19 і ОСОБА_30 відбувся через те, що потерпілий сходив у туалет всередині літньої площадки. ОСОБА_34 звертався до нього свідка, щоб не свідчив, вкінці липня, чи на початку серпня, під час його перебування на дискотеці, підходив, казав, що з Одеси приїде «братва» і всіх насадять, чи щось таке. Із заявою до правоохоронних органів не звертався, тому що не вважав за потрібне. Запам`ятав дату конфлікту між ОСОБА_42 і ОСОБА_30 , так як це був другий чи третій день дискотеки, яка відкрилася влітку

Показаннями свідка ОСОБА_27 , що влітку з 01 на 02 червня 2018р. о 03.00 год. ночі, на її повідомлення, що хлопці справляють нужду біля дискотеки, ОСОБА_6 пішов з`ясувати цю ситуацію, в ході чого між ним і ОСОБА_43 почалася штовханина, біля входу в дискотеку. Вона почала розбороняти хлопців, покликала на допомогу ОСОБА_22 та ОСОБА_44 , які знаходилися недалеко, та розтягли їх. Потім вони знову почали боротися, підійшла сестра ОСОБА_45 . Всі були на місці. Ніхто і нікуди не відлучався, ОСОБА_19 тільки відлучався, хіба що в туалет.

Свідок ОСОБА_46 , пояснив, що 02.06.2019 р., він прийшов на дискотеку яка відбувалася на літній площадці, що знаходиться у парку «Слави» смт. Врадіївка, на день народження до свого знайомого ОСОБА_47 . Приблизно о 02 год., 30 хв., він став справляти свої природні потреби на території літньої площадки дискотеки, до нього підійшов ОСОБА_48 зробив зауваження щоб вийшов за межі території, почали сперечатись, вийшли разом з ОСОБА_48 та ОСОБА_19 з дискотеки. Під час суперечки почали битися з ОСОБА_48 , їх почали розбороняти жінки ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 . Сутичка між ними відбувалася близько 10 хв. Коли приїхала поліція йому ОСОБА_51 повідомив, що «пацану» зламали щелепу та повезли на швидкій в лікарню. Також дізнався від працівників поліції коли його везли додому, що вони їдуть в лікарню так як комусь зламали щелепу на дискотеці. На наступний день приблизно після обіду він зателефонувавши знайомому ОСОБА_52 який повідомив, що ОСОБА_53 завдав тілесні ушкодження ОСОБА_34 , а також, що ОСОБА_18 бачив як ОСОБА_19 вдарив в обличчя ОСОБА_54 . Доповнивши, що після сутички між ним та ОСОБА_12 , ОСОБА_34 пішов на територію дискотеки, щодо повідомлення по мікрофону будь яких висміювань, чи погроз в адресу ОСОБА_54 не чув.

Свідок ОСОБА_55 , пояснив, що 02.06.2018 р., близько о 23 год., він разом з ОСОБА_53 , ОСОБА_18 та ОСОБА_56 прийшли на дискотеку яка відбувалася на літній площадці у парку «Слави» смт. Врадіївка, будь яких тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_53 не бачив, знаходячись на території площадки бачив як біля барної стійки стояв стіл та ОСОБА_34 вживав алкогольні напої. Під час перебування на дискотеці будь яких бійок, сварок не бачив пішов додому близько 01 год., ночі, на наступний день дізнався від ОСОБА_57 , що ОСОБА_54 зламали щелепу на дискотеці. Через місяць коли виписали з лікарні ОСОБА_53 , він розповів йому свідку, що саме ОСОБА_34 наніс йому тілесні ушкодження та зламав щелепу, характеризує ОСОБА_54 як людину, що ніколи не бреше, говорить правду, спокійний.

Витягами з ЄРДР №12018150200000183 від 03.06.2018р. внесеного за заявою ОСОБА_2 від 02.06.2018р., протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.06.2018р., про спричинення ОСОБА_2 02.06.2018р. ОСОБА_1 , біля дискотеки в парку смт. Врадіївка, тілесних ушкоджень у виді перелому щелепи внаслідок нанесення удару рукою в праву частину обличчя;

Висновком експерта №337 від 13.06.2018р., відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено двобічний перелом нижньої щелепи, які могли утворитися в строк вказаний в ухвалі від дії тупого твердого предмету, можливо внаслідок нанесення одного удару кулаком руки в область нижньої щелепи, і відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, як ті, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я. Та утворитися при падінні з висоти власного зросту не могли.

Довідкою ДУ «Інститут стоматології та щелепо – лицевої хірургії національної академії медичних наук України» №183, відповідно до якої ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургічної реабілітації хворих із захворюванням щелепно – лицевої ділянки та відновлювальної реконструктивної стоматології з 04.06.2018р. по 26.06.2018р., витрати на лікування склали 12576,63 грн., з них: ліжко – дні 4872,78 грн. та операція КСТ 4 7883,85 грн.

Довідкою цього ж інституту №184 та переліком медикаментів використаних на лікування, про те, що ОСОБА_2 поступив до інституту з діагнозом двохсторонній перелом нижньої щелепи, в зв`язку з чим йому була проведена безкоштовна операція та наданий курс антибактеріальної противозапалювальна терапія, витрати на придбання ліків в загальному склали 703,20 грн.

Вимогою про судимість № 14-12062018/48012 від 18.06.2018р., характеристикою від 17.07.2018р, довідкою про склад сім`ї №3536 від 17.07.2018р., свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , довідкою військомату №481 від 21.06.2018р., довідкою ЦРЛ №754 від 27.06.2018р., довідкою Врадіївського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області №856 від 10.10.2018р., відповідно до яких ОСОБА_1 - є особою раніше не судимою, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря – нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення середні, ризики небезпеки його для суспільства низькі, виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі.

Суд із дотриманням правил ст.358 КПК України дослідив надані стороною обвинувачення документи, як то, висновок експерта, що містять у собі зафіксовані відомості, які, у свою чергу, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у виді двобічного перелому нижньої щелепи, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, як ті, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я. Даний висновок експерта суд сприймає як належний у розумінні положень ст. 85 КПК України, оскільки він містить відомості щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілого, їх кількість, характер, локалізацію та механізм утворення, а також ступінь тяжкості, що має значення, у тому числі, й для правової кваліфікації діяння. До того ж, висновок відповідає вимогам ст.ст. 101,102 КПК України, у тому числі й щодо змісту і даних про попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Самі ж дослідження ґрунтуються на медичних документах, наданих експерту, і проведені за наявності належної правової підстави.

А тому суд не бере до уваги посилання сторони захисту на неповноту цього висновку.

Тож, усі наведені докази, як кожен окремо, так і у сукупності, як то, показання потерпілого, свідків, а також документи, підтверджують обставини, регламентовані ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення (його часу, місця, способу і обставин його вчинення), у тому числі перебігу подій, тяжкості тілесних ушкоджень і винуватості обвинуваченого, зокрема, форми його вини, мотивів і мети вчиненого діяння.

Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, діючи згідно принципу об`єктивності та неупередженості, створив їм необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення суперечить зібраним в ході досудового слідства та дослідженим в суді доказам та свідчить про його намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та відшкодування завданої шкоди.

При цьому, суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_58 , яка являється дружиною обвинуваченого, та ОСОБА_27 , яка є рідною сестрою дружини обвинуваченого, щодо повідомлених ними обставин того, що ОСОБА_1 не відлучався з дискотеки, конфлікту ні з ким не мав, та свідка ОСОБА_59 , яка перебуває у дружніх стосунках з родиною ОСОБА_19 , - що ОСОБА_1 був весь час біля неї, в полі зору, та не відлучався, з огляду на перебування їх з обвинуваченим в родинних, дружніх стосунках.

Не бере суд до уваги і показання свідків ОСОБА_60 щодо повідомлення потерпілим обставин нанесення йому тілесних ушкоджень особою на прізвище « ОСОБА_12 », та ОСОБА_61 про повідомлення йому ОСОБА_62 , що щелепи він нікому не ламав, а також щодо обставин огляду цим свідком рук обвинуваченого, на яких не було ні синців, ні пошкоджень, які в такому випадку мали би залишитися на руках, з огляду на те, що такі їх покази спростовуються усіма наведеними доказами, як кожен окремо, так і у сукупності.

Щодо посилань захисника на необхідність повернення ще на стадії підготовчого судового засідання обвинувального акту для подовження досудового розслідування, в т.ч. з огляду на не визначення стороною обвинувачення місця, способу вчинення інкримінованого її підзахисному кримінального правопорушення, то вони не заслуговують на увагу, оскільки в обвинувальному акті встановлено всі обставини регламентовані ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, в т.ч. щодо місця, яким визначено територія літньої площадки дискотеки в парку по вул. Г. Врадіївщини в смт.Врадіївка, та способу його вчинення.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, сформованим у порядку ст. 94 КПК України, шляхом оцінки наданих у його розпорядження доказів, як кожного окремо, так і їх сукупності, у тому числі, їх обсягу, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: обставини, які пом`якшують покарання, - вперше вчинення кримінального правопорушення, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, протиправну процесуальну поведінку потерпілого яка передувала вчиненню злочину (справляння природних потреб в громадському місці), а також особу обвинуваченого, який позитивно характеризувався по місцю проживання до вчинення кримінального правопорушення, та обставини вчиненого злочину (вчинення злочину щодо неповнолітньої особи), вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покаранняу виді позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків передбачених п. п. 1, 2 ч.1 та п.1 ч.3 ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов прокурора, суд в порядку ст.ст. 128,129 КПК України та згідно положень ст.ст. 1166, 1167,1187, 1195 ЦК України, приходить до висновку про необхідність задоволення позову прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 13459,83 грн., оскільки такий позов знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Виходячи з цих же норм кримінально – процесуального та цивільно – процесуального законодавства, суд, при вирішенні цивільного позову потерпілого про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди та моральної шкоди вважає доцільним зазначити наступне.

Так, заявляючи вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 30806,40 грн., потерпілий зазначає, що вона складається з витрат на: придбання ліків в сумі 2667,07 грн., проведення додаткових діагностичних обстежень рентгенознімків в сумі 950 грн., придбання медичних пластин СМF та гвинтів до неї для фіксування щелепи в розмірі 26000 грн., також обов`язкового благодійного внеску перед прийняттям до лікарні в сумі 1000 грн. та придбання продуктів харчування для виготовлення суміші для харчування через трубочку в сумі 189,33 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог потерпілого щодо відшкодування матеріальної шкоди, та стягує витрати, понесені потерпілим на придбання ліків та матеріалів для операції нижньої щелепи (остеосинтез- хірургічна репозиції кісткових уламків за допомогою різних фіксуючих конструкцій), виготовлення рентгензнімків, що підтверджено чеками, покупка в яких медикаментів здійснена в період вчинення злочину 02.06.2018р. та перебування обвинуваченого в інституті стоматології та щелепо – лицевої хірургії до 26.06.2018р. (а.с. 27-34), та медичною документацією (медичною карткою стаціонарного хворого, протоколом знеболення, щоденника хворого, листка лікарських призначень, картки хірургічного втручання) на а.с. 158-172, в загальній сумі 29616,87 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди пов`язаної придбання суміші для харчування через трубочку, на підтвердження яких ним надано товарний чек від 06.06.2018р. про придбання напоїв (мак кофе, чаю, води) та цукру, на суму 59,52 грн. (а.с.34), а також товарний чек від 09.06.2018р. про придбання продуктів (вермішелі «мівіна», крем – супу «Мівіна», сосиски в тісті?, хлібця завиток, ряжанки, йогурту, печева домашнього з цукром) на суму 129,81 грн. (а.с.34), то вони задоволенню не підлягають, оскільки стороною не підтверджене призначення такого харчування хворому, належними та допустимими доказами.

Крім того, оскільки благодійний внесок сплачується добровільно, і його сплата не є наслідком заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, то підстави для стягнення суми благодійного внеску 1000 грн. за чеком №1 (а.с.34), який до того ж не містить дати вчинення внеску, - відсутні.

Тому підстави для задоволення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди в сумі 189,33 грн. (продукти харчування) та благодійного внеску в сумі 1000 грн. – відсутні.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди потерпілий послався на те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого зазнав фізичного болю, душевних страждань, приниження честі і гідності перед своїми знайомими односельцями, незручності в особистому житті та порушення нормальних життєвих зв`язків, з огляду на необхідність проведення складних діагностичних обстежень, стаціонарного та амбулаторного лікування.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає встановленим, що протиправними діями обвинуваченого потерпілому заподіяна моральна шкода, оскільки останній зазнав тілесних ушкоджень середньої тяжкості, фізичного болю, душевних страждань, переніс операцію щелепи, був змінений уклад його життя у зв’ язку з необхідністю проходити лікування, а тому враховуючи характер страждань та переживань потерпілого, їх тривалість, виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне визначити суму моральної шкоди в розмірі 15000 гривень.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 392 -396 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання з випробуванням, при умові якщо він на протязі іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки в період випробувального терміну:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

та додаткові обов`язки визначені п.1 ч.3 ст. 76 КК України у виді попросити публічно (шляхом розміщення оголошення в районній газеті «Вісник Врадіївщини») пробачення у потерпілого ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державної установи «Інститут стоматології та щелепо – лицевої хірургії національної академії медичних наук України» (код ЄДПОУ 02012102, р/р 31250207100447 в ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) витрат на стаціонарне лікування від злочину потерпілого ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 13459 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29616 (двадцять дев`ять тисяч шістсот шістнадцять) грн.. 87 коп.

Стягнути Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн..

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженими в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В. В. Фасій