Ухвала суду № 94402826, 06.01.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11288/19

Провадження № 2/234/967/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Аксеніної В.М., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/11288/19 за позовом Кооперативного об`єднання «ЖБК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,-

В С Т А Н О В И В:

Кооперативне об`єднання «ЖБК» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_2 обґрунтовуючи їх тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 310 м кв (без урахування площі підвального приміщення). Балансоутримувачем вказаного будинку є ЖБК «Металіст», який 01.03.2010 року уклав з КО «ЖБК» договір на поточне утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до ст.149 ЖК України, п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) ст.ст. 322, 360 ЦК України, п. 2.2, 3.2.1 Договору власник квартири та нежитлових приміщень зобов`язаний щомісячно та своєчасно сплачувати нараховану суму за обслуговування будинку та прибудинкової території. Однак порушуючи, вказані норми закону, а також умови договору, відповідач не вносив плату за обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.04.2016 року по 31.05.2019 року, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість по оплаті в розмірі 32519,00 грн. До теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена, тому просить її стягнути з відповідача на користь позивача. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 02.12. 2019 року позовні вимоги Кооперативного об`єднання «ЖБК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги були задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кооперативного об`єднання «ЖБК» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2016 року по 31.05.2019 року в сумі 32519,00 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.06.2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02.12.2019 року по цивільній справі №234/11288/19, провадження №2/234/2900/19 за позовом кооперативного об`єднання «ЖБК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території було задоволено та скасовано вищевказане заочне рішення, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що позивач звернувся до відповідача виключно, як до фізичної особи, адже спірним приміщенням вона володіє як фізична особа. Діючим законодавством не передбачено статусу ФОП як власника нерухомості. Як фізична особа вона є і співвласником багатоквартирного будинку. Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах з утримання будинку та прибудинкової території. Просить задовольнити вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просила закрити провадження у справі, посилаючись на те, що даний позов не підсудний Краматорському міському суду, а повинен розглядатися у господарському суді. Вказала, що 05.06.2018 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом вона є власницею нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це приміщення завжди використовувалось для ведення господарської діяльності з 2002 року по день смерті її чоловіком, а зараз з 15.11.2017 року вона використовує його для здійснення власної господарської діяльності як фізична особа-підприємець, оскільки вона є суб`єктом підприємницької діяльності, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вона є індивідуальним споживачем, але на теперішній час договір між нею, як фізичною особою-підприємцем та КО «ЖБК» про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території не укладений, жодних послуг від позивача вона не отримує. Тобто факт взаємовідносин між нею та позивачем щодо надання комунальних послуг жодним договором не підтверджується. Зазначила, що з даного питання вже виносились рішення Краматорським міським судом у справі №234/3117/13-ц та Господарським судом Донецької області у справі № 905/1287/16. Так, відповідно до рішення Краматорського міського суду від 13.05.2013 р. за результатами розгляду позовної заяви КО «ЖБК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання житлового будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що в даному приміщенні він здійснював підприємницьку діяльність. За таких обставин провадження у справі було закрито. Відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 справу розглянуто за нормами ГПК України, та винесено рішення щодо укладення договору між ФОП ОСОБА_3 та КО «ЖБК». Окрім того, згідно з умовами п.21 договору, укладеному між ФОП ОСОБА_4 та КО «ЖБК» 16.06.2016р. цей договір може бути розірваний достроково у разі: переходу права власності на нежитлове приміщення до іншої особи. Право власності на вказане приміщення перейшло перейшло до неї 05.11.2017 р. після смерті її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Договір між нею, як індивідуальним споживачем, суб`єктом господарювання - ФОП ОСОБА_2 та КО «ЖБК» не укладався. Послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території позивач також їй не надає. Вказує, що вона була змушена укласти договори з іншими комунальними організаціями міста, які і надають їй комунальні послуги. Також зазначила, що дане приміщення вона наразі здає в оренду іншим підприємцям, які здійснюють в ньому підприємницьку діяльність.

Суд, вислухавши думку сторін, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю. До такого висновку суд прийшов з наступного.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 року визнаний укладеним договір №10-Х про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 р. між Кооперативним об`єднанням «ЖБК» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ювілейна,36, код ЄДРПОУ 36863410) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний № НОМЕР_1 ).

Відповідно до п.21 цього договору він може бути розірваний достроково у разі: зокрема, переходу права власності на нежитлове приміщення до іншої особи; невиконання його сторонами умов цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.06.2018 року є власником приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що в зазначеному приміщенні вона займається підприємницькою діяльністю, а також з 2002 року і до самого моменту смерті в даному приміщенні здійснював свою підприємницьку діяльність її чоловік.

Згідно виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 з 15.11.2017 року є суб`єктом підприємницької діяльності.

Таким чином, правовідносини стосовно стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території виникли між юридичною особою та фізичною особою - приватним підприємцем, яка в належному їй на праві власності нежитловому приміщенні здійснює підприємницьку діяльність.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Аналогічна позиція висловлена у Постанові Верховного Суду №916/1261/18 від 30.07.2019 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка є власником вказаного нежитлового приміщення, є суб`єктом підприємницької діяльності, відомостей про припинення її підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом не має. Видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями. Тобто, відповідач у судовому засіданні довів обставини, що за адресою: АДРЕСА_1 вона здійснює саме господарську діяльність.

Враховуючи вищевикладене, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що вказані взаємовідносини виникли між сторонами, які є суб`єктами господарювання.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України).

Таким чином, справа підлягає закриттю провадження у справі з підстав, передбачених ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.206 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи зазначене, суд роз`яснює сторонам, що зазначений спір підвідомчий господарському суду, який повинен розглядатись за правилами ГПК України.

Керуючись ст. 205 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовом Кооперативного об`єднання «ЖБК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - закрити.

Роз`яснити сторонам, що зазначений спір підвідомчий господарському суду, який повинен розглядатись за правилами ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляцій не оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Д.Г.Костюков