Рішення № 9440277, 26.02.2010, Господарський суд Черкаської області

                    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2010 р.                                         Справа № 05-09-02/5705

          Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Бойко Т.В., за участю представників:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: Микитенка В.І. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер"

про стягнення 807138,09 грн. та визнання недійсною додаткової угоди від 05.12.2006, -

ВСТАНОВИВ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Полюс" (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" (далі за текстом відповідач) про стягнення 807138,09 грн., з яких: 632214,00 грн. є борг за виконані роботи по ремонту приміщення логвистичного центру в м. Феодосії, 80091,99грн. пені за прострочення розрахунку за виконані роботи за період з 10.11.2006 по 01.09.2007 та 94832,10 грн. штрафу відповідно до п. 6.3 договору генерального підряду від 26.10.2006.

          В ході розгляду справи позивач звернувся із заявою про визнання недійсною додаткової угоди до договору генерального підряду від 26.10.2006 з моменту її укладення, тобто з 15.12.2006.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, причину нез»явлення суду не повідомлено. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. Про дату і час слухання представникам сторін було оголошено під запис у судовому засіданні , яке відбулося 22.02.2010. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що представник позивача про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

          Тому суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

          Позовні вимоги мотивовано наступним.

26.10.2006 між сторонами укладено договір генерального підряду, за умовами якого позивач, як генеральний підрядник, зобов’язався збудувати і здати у встановлений строк об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач, як замовник, зобов’язався надати генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт та оплатити його в строки, встановлені цим договором (далі за текстом Договір).

Згідно з п. 1.2 Договору об»єктом є ремонт логвистичного центру, який знаходиться за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 56. Сума вартості робіт, визначених п. 1.1. Договору, становить 642414,00 грн. (п. 3.1).

Відповідно до п. 4.1. генпідрядник виконує роботи, визначені у п. 1.1. Договору, в строк з 26.10.2006 по 10.11.2006.

Позивач, посилаючись на акт сдачі-приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року, підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками товариств, просить суд стягнути з відповідача 632214,00 грн., що становить вартість виконаних підрядних робіт.

Позивач, посилаючись на п. 6.3 Договору, просить стягнути 80091,99 грн. пені за період з 10.11.2006 по 01.09.2007 та 15 % штрафу від вартості виконаних, але не оплачених робіт у сумі 94832,10 грн.

Крім того, позивач просить визнати недійсною додаткову угоду до Договору.

Представники позивача в попередніх судових засіданнях позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав. Останній не заперечує факт підписання акта здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2006 року. Однак, надав суду додаткову угоду від 05.12.2006 до Договору, згідно з якою позивач у відповідності до Договору виконав підрядні роботи загальною вартістю 37188,00 грн.

          Відповідно з п. 2 додаткової угоди позивач не виконав основного обсягу підрядних робіт, передбаченого п. 1.2. Договору та локальним кошторисом 2-1-1 на суму 632214,00 грн. Оскільки строк виконання зобов’язання, передбачений п. 4.1. Договору, закінчився, позивач звільняє відповідача від обов’язку оплатити частково виконані підрядні роботи з ремонту логвистичного центру, вартість яких становить 37188,00 грн.

          Сторони домовились, що зобов’язання відповідача в сумі 37188,00 грн. вважається припиненим шляхом прощення боргу з 05.12.2006.           Відповідно до п. 3 додаткової угоди сторони вирішили вважати недійсним акт здачі-прийняття виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року на суму 632214,00 грн. з моменту його підписання.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавіши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Керівник позивача Цонда О.І. у попередніх судових засіданнях пояснював, що додаткова угода від 05.12.2006 ним не укладалась, як на його думку, відповідач використав чистий аркуш з його підписом та печаткою товариства, на якому виготовив текст додаткової угоди. Чисті аркуші з його підписом та печаткою були у колишнього головного інженера, якого вподальшому звільнено з роботи.           

          Згідно з п.5.2.3. Договору, замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану генпідрядником відповідно до умов Договору, оглянути її та підписати акт здачі -приймання виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт генпідрядником протягом 2-х днів з дати його складання сторонами. Тобто, умовами Договору передбачено підписання акта здачі-приймання виконаних робіт лише після прийняття відповідних робіт та їх огляду. У разі виявлення допущених у роботі відступів від умов Договору, або інших недоліків замовник, згідно з п. 5.2.4., повинен негайно в письмовій формі заявити про них генпідрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він, згідно з положеннями вказаного пункту, втрачає право в подальшому посилатися на ці недоліки у виконаній роботі. Пунктом п.5.2.5 Договору передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

          Як свідчать матеріали справи, акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 632214,00 грн. відповідачем підписаний, зауваження та заяви щодо недоліків у виконаних роботах не надходили.

          Таким чином, згідно з умовами Договору, позивачем виконані роботи на зазначену в акті суму, та прийняті відповідачем без зауважень щодо якості та їх обсягу.

          Відповідачем подана додаткова угода, в якій зазначено, що роботи виконані лише на суму 37188,00 грн., у зв"язку з чим сторони домовились вважати акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт на суму 632214,00 грн. недійсним.

          Порядок приймання-здачі виконаних робіт визначено Договором, а саме: наявність акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт є обов»язковою умовою. Виконання позивачем робіт на суму 37188,00 грн. не підтверджено будь-яким документом, який був би підписаний сторонами.

          Ухвалою від 17.11.2008 за ініціативою суду у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та зобов"язано сторони здійснити попередню оплату за проведення експертизи у рівних частинах.

          В ході розгляду справи представник позивача пояснив, що вважає недоцільним проведення такої експертизи, оскільки з дня здійснення ремонтних робіт пройшло більше трьох років. Тому на даний час встановити об»єм та якість цих робіт неможливо.

          Представник відповідача не заперечує факту проведення ремонтних робіт, але стверджує, що всі роботи, які зазначає позивач, відповідачем здійснено особисто, за власні кошти. При цьому відповідачем не надано суду доказів, з яких би вбачалось, що ремонтні роботи виконані відповідачем і за його рахунок.

          Приймаючи до уваги, що за спливом часу та розбіжності сторін в частині яка із них провела ремонтні роботи, суд не вбачає підстав для доцільності проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки визначення вартості ремонтних робіт не визначає їх виконавця, а тому, як наслідок, на кого із сторін слід віднести витрати по проведенню цих робіт.

          Крім того, Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 28.08.2009 в зв»язку з несплатою сторонами в рівних частинах рахунку за виконання судової будівельно-технічної експертизи матеріали справи повернуті суду без виконання.

          Державною податковою інспекцією у м. Черкаси Черкаської області проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Будмонтажполімер»(відповідач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 01.04.2007. Наслідки перевірки відображені в акті від 07.08.2007 № 147/23-2/30529028.

          В п. 2.15 (аналіз діяльності суб»єкта господарювання та рівня сплати податків) зазначено, що в період з 01.01.2006 по 31.03.2007 згідно з документами, наданими для перевірки, ТОВ «Будмонтажполімер»здійснювало виробництво поліетиленових труб для водопостачання та каналізації, оптову торгівлю трубами та комплектуючими до них, здійснювало реконструкцію нежитлового приміщення за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 56. Підрядні роботи виконувались згідно договорів.

          Одним із генеральних підрядників відповідно до договору генерального підряду від 26.10.2006 є ТОВ фірма «Полюс»(позивач), яка зобов»язалась збудувати і здати у встановлений строк об»єкт логвістичного центру в м. Феодосія. Сума договору становить 642414,00 грн. Термін виконання до 10.11.2006.

          У період, що перевірявся, ТОВ «Будмонтажполімер»заявив до відшкодування податок на додану вартість, основною причиною якого є придбання основних фондів та виконання будівельно-монтажних робіт об»єкту, який знаходиться за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 56 (п.2.15.3).

          Актив балансу ТОВ «Будмонтажполімер»станом на 01.01.2006 становив 12889,5 тисяч гривень, а станом на 31.12.2006 становив 23698,5 тисяч гривень (+ 10809,0 тисяч грн.). Збільшення валюти балансу відбулося за рахунок збільшення незавершеного будівництва (5299,6 тисяч грн.) та з інших підстав (п. 2.15.5).

          Відповідно до реєстру податкових накладних та даних акту перевірки ТОВ «Будмонтажполімер»визнало ТОВ фірма «Полюс»своїм контрагентом та відобразило в податковому обліку податкову накладну від 10.11.2006 № 9, згідно з якою вартість будівництва склала 632214,56 грн., в т.ч. податок на додану вартість 105369,09 грн., який заявлено як відшкодування з державного бюджету.

          Виходячи із вищенаведеного, суд вважає доведеним факт виконання позивачем ремонтних робіт логвістичного центру за Договором, вартість яких становить 632214,56 грн., а також визнання недійсною додаткової угоди від 05.12.2006 до Договору.

          Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов»язків за Договором, він сплачує позивачу неустойку у сумі, розмір якої обчислюється від договірної ціни, визначеної з урахуванням офіційного рівня індексу інфляції з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості своєчасно неоплачених робіт за кожен день прострочення. Якщо прострочення перевищує більш як п»ять днів, крім пені відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 15 % від вартості виконаних, але неоплачених робіт.

          Вартість виконаних робіт відповідачем не оплачена. Позивач просить стягнути 80091,99 грн. пені за період з 10.11.2006 по 01.09.2007, тобто за 289 днів прострочки платежу, а також штраф у розмірі 15 %, що становить 94832,10 грн. Позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

          Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

          Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Виходячи з наведено, законодавець за прострочку платежу передбачив єдиний вид штрафної санкції у вигляді пені, що кореспондується з ст. 61 Конституції України, оскільки пеня за своїм правовим змістом є відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань і має індивідуальний характер відповідальності. Зазначена норма є імперативною і розширеному тлумаченню не підлягає. А тому штраф за таке невиконання грошових зобов»язань чинним законодавством не передбачено.

          Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

          Таким чином, позивач має право на стягнення пені за шість місяців, тобто за 182 дні, що у грошовій сумі становить 50438,55 грн.

          Позивач при зверненні із заявою про уточнення позовних вимог щодо визнання недійсною додаткової угоди від 05.12.2006 зобов"язаний був сплатити державне мито у розмірі 85 грн. Оскільки державне мито позивачем не сплачено, тому підлягає стягненню з позивача до державного бюджету.

          Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати недійсною додаткову угоду від 05.12.2006 до договору генерального підряду від 12.10.2006.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер", м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, код 30529028, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс", м. Чигирин Черкаської області, вул. Енергетиків, 13/75, код 20642156, 632214,00 грн. боргу, 50438,55 грн. пені, 6826,53 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс", м. Чигирин Черкаської області, вул. Енергетиків, 13/75, код 20642156, в доход державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО –854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку –095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ в Чигиринському районі - 85 грн. державного мита.

          В іншій частині позову відмовити.

          Суддя                                                                                 В.А. Швидкий