Рішення № 9440260, 25.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2010 р.                     м. Черкаси                              Справа №17/142

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Стельмах Ю.М. - по довіреності,

відповідача –Пухир О.О. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/142

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»

домалого приватного підприємства «Престиж»

простягнення 154950,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з малого приватного підприємства «Престиж»(далі-відповідач) 154950,06 грн. заборгованості, з яких: 148240,66 грн. основної заборгованості, 1630,64 грн. інфляційних та 5078,76 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки засобів захисту рослин № 20143 від 06 лютого 2009 року.

У судовому засіданні 25.02.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 18.02.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, Лисянський район, село Рубаний міст).

Представник відповідача в судове засідання 25.02.2010 року з’явився, позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки засобів захисту рослин № 20143 від 06 лютого 2009 року (а.с.11), за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язався поставити відповідачу (покупцю) засоби захисту рослин (далі –товар), а відповідач зобов’язався прийняти їх та оплатити на умовах, які визначені у додаткових угодах до даного договору, що є його невід’ємною частиною; постачальник зобов’язується доставити товар партіями в об’ємі, строки на умовах, що встановлені даним договором та за місцем попередньої узгодженості із покупцем. Поставки товару проводяться із наданням оригіналів наступних документів: 1) від покупця - доручення на отримання товару; 2) від постачальника –рахунків (за умови часткової чи повної попередньої оплати), видаткової накладної, податкової накладної, копії сертифікату якості. Оплата за товар проводиться відповідно до умов, обумовлених у Додатку № 1 до даного договору; покупець зобов’язується провести розрахунок за товар у термін та на умовах, вказаних у Додатку № 1 до договору (пункти 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 договору).

Додатком № 1 від 06.02.2009 року до договору поставки засобів захисту рослин № 20143 від 06.02.2009 року встановлено, що сума вартості товару у розмірі 148240,66 грн. сплачується відповідачем (покупцем) до 30 жовтня 2009 року (а.с.14-15).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки засобів захисту рослин № 20143 від 06.02.2009 року поставив відповідачу товар (Калібр, Рекс Дуо) на загальну суму 148240,66 грн., що підтверджується видатковими накладними: № S-00000458 від 08 квітня 2009 року на суму 48539,74 грн., № S-00000850 від 27 квітня 2009 року на суму 99700,92 грн. (а.с.16,18) та довіреностями: № 24 від 08 квітня 2009 року, № 27 від 27 квітня 2009 року виданих Пухир О.О. (а.с.17,19).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в розділі-В Додатку № 1 від 06.02.2009 року встановили, що сума вартості товару у розмірі 148240,66 грн. з ПДВ сплачується покупцем до 30 жовтня 2009 року.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити за поставлений товар по видатковим накладним № S-00000458 від 08.04.2009 року та № S-00000850 від 27.04.2009 року - до 30.10.2009 року. Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар не виконав, заборгованість відповідача складає 148240,66 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Оскільки сторони в розділі-В Додатку № 1 від 06.02.2009 року встановили, що сума вартості товару сплачується відповідачем до 30 жовтня 2009 року, то в разі несплати боргу позивач з 31 жовтня 2009 року має право нараховувати інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом нараховує інфляційні лише за листопад 2009 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 1630,64 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –1630,65 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 1630,64 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіСередній індекс інф. за періодІнфляційне збільшення суми боргу

148 240,66листопад 2009 року101,1(148 240,66*101,1/100=149871,31-148 240,66) = 1630,65

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»ставить стягнення пені в залежність від домовленості про це сторін в договорі, і сторонами в договорі поставки засобів захисту рослин № 20143 від 06.02.2009 року не визначена відповідальність, в тому числі пеня, за порушення грошового зобов’язання, то суд відмовляє у позові про стягнення 5078,76 грн. пені.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 149871,30 грн., з яких: 148240,66 грн. основна заборгованість, інфляційні в сумі 1630,64 грн. за невиконання зобов’язань по договору поставки засобів захисту рослин № 20143 від 06.02.2009 року.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,50 грн. згідно платіжного доручення № 51 від 20.01.2010 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 1498,71 грн. та 228,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з малого приватного підприємства «Престиж»(Черкаська обл., Лисянський район, село Рубаний Міст, п/р 2600630188 в Лисянському відділенні Ощадбанку № 2971, МФО 354626, код ЄДРПОУ 25213085) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»(Хмельницька обл., Славутський район, м. Славута, вул. Острозька, буд. 138, п/р 2600570164 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 34863309) –148240,66 грн. основної заборгованості, інфляційні в сумі 1630,64 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1498,71 грн. та 228,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,50 грн. згідно платіжного доручення № 51 від 20.01.2010 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 25.02.2010 року.