Рішення № 9440191, 12.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2010 р.                                                                      Справа № 02/2626

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Водолаз Т.В. –за довіреністю, першого відповідача: Бурлака В.В. –директор, другого відповідача: не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтасервіс»(перший відповідач),

до закритого акціонерного товариства «Телеком-Пейджинг»(другий відповідач)

про стягнення 129 268 грн.51 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідачів 129 268 грн.51 коп., в тому числі 116 000 грн. заборгованості по кредиту, отриманому першим відповідачем у позивача відповідно до укладеного міх ними кредитного договору № 28071 від 28 липня 2008 року, 745 грн. 65 коп. процентів за користування кредитом станом на 11.10.2009, 12 522 грн. 86 коп. пені за прострочення сплати кредиту - відповідно до вказаного кредитного договору та договору поруки № 79 від 28 липня 2008 року, укладеного позивачем із другим відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала в сумі 40000 грн. боргу по кредиту і 12522 грн. 86 коп. пені та пояснила, що відповідач повністю сплачує проценти за користування кредитом і боргу по процентах немає, після подання позовної заяви перерахував 76000 грн. на погашення кредиту, тому залишок боргу відповідача складає 40000 грн.; заперечила проти зменшення пені, оскільки сплата пені передбачена кредитним договором; у судовому засіданні представник позивача подала докази ліквідації Черкаської філії АТ «Український інноваційний банк»та наказ Банку про передачу на баланс Дніпровської філії майна, активів та зобов’язань Черкаської філії, а також архіву, справ та документів цієї філії.

Перший відповідач не подав суду відзив на позов. Представник першого відповідача у судовому засіданні пояснив, що підприємство вживає всіх можливих заходів для погашення боргу перед банком, уже погашено 76000 грн. кредиту та систематично і в строк сплачуються проценти, просив не нараховувати пеню, оскільки прострочення виконання зобов’язання по цьому кредитному договору відбулося не з вини відповідача, просив врахувати тривалий період співпраці відповідача з банком та сплату банку всіх платежів в повних сумах та без прострочки; у 2008 році, на прохання керівництва Черкаської філії, відповідач достроково повністю погасив декілька кредитів, якими мав законне право користуватися; в тяжкий для банку час, коли він не міг проводити своєчасно платежі і від цього відповідач ніс значні збитки, він не оскаржував ці дії в судових інстанціях та залишався клієнтом банку.

Другий відповідач не подав відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника другого відповідача, за наявними матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, виходячи з того, що другий відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, неявка представника другого відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          Акціонерне товариство „Український інноваційний банк” (позивач у справі, Банк за договором) в особі директора Черкаської філії АТ “Укрінбанк” Туйнова В.В., що діє на підставі Положення про філію і довіреності, та товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтасервіс»(перший відповідач у справі, Позичальник за договором) в особі директора Бурлаки В.В., який діє на підставі статуту, уклали кредитний договір № 28071 від 28 липня 2008 року, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит на поповнення обігових коштів, на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін з 28 липня 2008 року по 27 квітня 2009 року з лімітом кредитної лінії в сумі 125000 грн., із сплатою 21 % річних. Погашення кредиту в кінці терміну дії кредиту.

          Позивач виконав взяті на себе зобов’язання, надав позичальнику ТОВ «Укрнафтасервіс» кредитні кошти в сумі 124789,90 грн., що підтверджується копією платіжного доручення, підтверджено представником першого відповідача у судовому засіданні.

Відповідач не повернув кредит в установлений договором строк та не сплатив проценти за 11 днів жовтня 2009 року, в зв’язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 116000 грн. боргу по кредиту та 745,65 грн. процентів.

Представником позивача у судовому засіданні подана Довідка № 07/165 від 11.02.2010, в якій вказано, що борг відповідача перед позивачем по вказаному в позові кредитному договору станом на 11 лютого 2010 року складає 40000 грн., заборгованості по процентах немає.

Таким чином, відповідач сплатив частину боргу по кредиту в сумі 76 000 грн. та 745 грн. 65 коп. процентів після подання позовної заяви до господарського суду. З огляду на викладене, в частині вимоги про стягнення 76 000 грн. боргу по кредиту та 745 грн. 65 коп. пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Судом встановлено і відповідачами не спростовано факт прострочення сплати кредиту, оскільки кредитним договором визначено, що граничний термін повернення кредиту –27 квітня 2009 року.

Позивачем у позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення з відповідачів 12 522 грн. 86 коп. пені за прострочення сплати кредиту в період з 27.04.2009 по 11.10.2009.

В пункті 7.4. кредитного договору вказано, що у разі порушення граничного терміну повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи із дати її виникнення до дати повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем вірно розрахований період нарахування пені за прострочення сплати кредиту.

Однак суд, оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені до 1000 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приймаючи рішення про зменшення пені, суд враховує наступні фактори: - об’єктивність причин невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором; - наявність впливу дострокового виконання відповідачем зобов’язань перед позивачем за іншими кредитними договорами (доданими до матеріалів справи) на можливість належного виконання всіх зобов’язань по кредитному договору, який є предметом спору у даній справі; - станом на день подання позову, відповідач не мав простроченої заборгованості перед банком по процентах (у позові заявлені до стягнення строкові проценти, тобто, нараховані станом на день подання позову, коли строк їх ще не настав, оскільки відповідно до умов кредитного договору строк сплати процентів за жовтень –30 жовтня 2009 року); - вжиття відповідачем заходів для виконання договору та погашення значної суми кредиту станом на день прийняття рішення та відсутність заборгованості по процентах за користування кредитом.

Тому з урахуванням обставин справи, ступеня виконання відповідачем своїх зобов’язань, а також заходів, вжитих ним для виконання договору, майнового стану боржника і відсутності прямих збитків позивача, суд вважає за можливе зменшити передбачений договором розмір неустойки і стягнути її з першого відповідача в сумі 1000 грн.

Вимога позивача про стягнення пені із другого відповідача, як із поручителя, не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Для забезпечення виконання першим відповідачем його зобов'язань позичальника по кредитному договору акціонерне товариство «Український інноваційний банк»в особі директора Черкаської філії АТ “Укрінбанк” Туйнова В.В., що діє на підставі довіреності, та закрите акціонерне товариство «Телеком-Пейджинг» (другий відповідач у справі, Поручитель за договором) в особі директора Бурлаки В.В., який діє на підставі статуту, уклали договір поруки № 79 від 28 липня 2008 року (а.с. 13), в пункті 1 якого вказано, що Поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за порушення виконання зобов’язань по поверненню кредиту, наданого позивачем ТОВ «Укрнафтасервіс», а також належних відсотків за його використання в установлений строк, передбачених кредитним договором від 28.07.08р. № 28071 між кредитором і позичальником.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову відповідальність поручителя.           

Договором поруки (п. 2) встановлено, що відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

В частині 2 статті 554 ЦК України вказано, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається, в договорі поруки встановлено інше, оскільки в пункті 3 договору поруки вказано, що відповідальність поручителя по цьому договору обмежується зазначеною кредитним договором сумою кредиту, нарахованими по ньому відсотками та витратами, пов’язаними з поверненням кредиту.

Таким чином, ЗАТ «Телеком-Пейджинг»у даній ситуації не несе відповідальності за порушення позичальником строків сплати кредиту, тому вимога позивача про стягнення із поручителя пені за прострочення сплати кредиту не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України, виходячи із умови пункту 3 договору поруки та враховуючи те, що кошти були сплачені після подання позову, з обох відповідачів повністю підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім судові витрати у даній справі і з відповідачів солідарно підлягають стягненню 1292 грн. 69 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 76 000 грн. боргу по кредиту, 745 грн. 65 коп. процентів.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути солідарно із товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтасервіс» (18000, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 39, кв. 9, ідентифікаційний код 31636415) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»(18036, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 40 000 грн., 1 000 грн. пені, 1292 грн. 69 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та солідарно із закритого акціонерного товариства «Телеком-Пейджинг»(18000, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 39, кв. 9, ідентифікаційний код 22803863) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»(18036, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 40 000 грн., 1292 грн. 69 коп. витрат на сплату державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 19.02.2010