Рішення № 9440170, 16.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р.                                                                      Справа № 12/127

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Сторчоуса О.В. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом державного підприємства “Черкаське лісове господарство” до Корсунь-Шевченківського плодоконсервного заводу Черкаської обласної спілки споживчих кооперативних товариств про стягнення 4503 грн. 40 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі усного договору купівлі-продажу товару (березовий сік), 4503 грн. 40 коп. боргу за поставлений товар та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача надав довідку про стан заборгованості відповідача перед позивачем станом на 15.02.2010 року, якою фактично зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку з частковою добровільною сплатою основного боргу відповідачем, і просив стягнути 4003 грн. 40 коп. та відшкодувати судові витрати. В такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві та згідно довідки про стан заборгованості, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку представника в судові засідання не забезпечив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Згідно з товарно-транспортними накладними № 040192 від 01.04.2009 року, № 040903 від 03.04.2009 року, № 040907 від 07.04.2009 року, № 040771 від 09.04.2009 року, позивач передав, а відповідач на умовах самовивозу прийняв товар (березовий сік) на загальну суму 6503 грн. 40 коп., та частково оплатив його в сумі 2500 грн. Згідно розрахунку позивача станом на 15.02.2010 року заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 4003 грн. 40 коп.

Письмова вимога позивача від 15.12.2009 року № 1594/01 про сплату боргу відповідачем отримана, проте не виконана.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобов’язання по договору відповідачем допустимими доказами не спростовано.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобов’язальні відносини, які ґрунтуються на фактичній купівлі-продажу та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обов’язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов’язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач письмового клопотання про зменшення розміру позовних вимог не подавав, в судовому засіданні його представник наполягав на задоволенні позову в уточненому розмірі.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього – 338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корсунь-Шевченківського плодоконсервного заводу Черкаської обласної спілки споживчих кооперативних товариств, інд. 19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 273-А, ідентифікаційний код 01734626 на користь державного підприємства “Черкаське лісове господарство”, інд. 18035, м. Черкаси, Дахнівський мкр., вул. Лісництво, 11, р/р 26000060089590 в ЧГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 354347, ідентифікаційний код 00993372 –4003 грн. 40 коп. боргу, 338 грн. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення боргу в сумі 500 грн. –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов