Рішення № 9440150, 16.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р.                               Справа № 18-09/1763

          Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 16.02.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного торговельно –посередницького малого підприємства

фірми “Едельвейс”, м. Рава –Руська, Жовківського району,

Львівської області

до комунального підприємства Центральна районна аптека №97

Корсунь – Шевченківського району Черкаської області,

м. Корсунь –Шевченківський, Черкаської області

про           стягнення 3 762 грн. 64 коп., -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року приватне торговельно –посередницьке мале підприємство фірма “Едельвейс” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства Центральна районна аптека №97 Корсунь –Шевченківського району Черкаської області про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі –продажу №ЕДС - 8028 від 01.08.2007 року в розмірі 3 762 грн. 64 коп., в т. ч.: 3 420 грн. 58 коп. основний борг та 342 грн. 06 коп. штраф.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.08.2009 року позов залишено без розгляду на підставі ч. 1 п. 5 ст. 81 ГПК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2009 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.08.2009 року скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.01.2010 року справу прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. та присвоєно №18-09/1763.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18-09/1763.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01.08.2007 року між приватним торговельно –посередницьким малим підприємством фірмою “Едельвейс” (продавець) та комунальним підприємством Центральна районна аптека №97 Корсунь –Шевченківського району Черкаської області (покупець) було укладено договір купівлі - продажу за №ЕДС-8028.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, продавець зобов’язався продати, а покупець –прийняти та оплатити замовлені товари.

Асортимент товару, одиниці виміру, кількість та ціна вказуються у супровідних документах (накладних) на кожну партію товару окремо ( п. 1.2. договору).

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 3694 грн. 94 коп., що підтверджується накладними:

-          №К92697 від 28.11.2008 року на суму 1 151 грн. 23 коп.;

          - №К93249 від 01.12.2008 року на суму 1 183 грн. 03 коп.;

          - №К94083 від 03.12.2008 року на суму 1 332 грн. 35 коп.;

          - №К94084 від 03.12.2008 року на суму 28 грн. 33 коп. (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом представника та відтиском печатки на вищевказаних накладних.

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав не повністю, сплативши позивачу лише 274 грн. 36 коп.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 3 420 грн. 58 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору №ЕДС-8028 від 01.08.2007 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5. договору повна оплата проводиться покупцем не пізніше терміну, вказаного в супровідних документах (накладних), на кожну партію товару окремо.

Так, за товар поставлений згідно накладної №К92697 від 28.11.2008 року відповідач повинен був розрахуватися з позивачем до 14.12.2008 року, за накладною №К93249 від 01.12.2008 року - до 17.12.2008 року та за накладними №К94083, №К94084 від 03.12.2008 року - до 19.12.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 3 420 грн. 58 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату покупець разом з основною сумою боргу виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми та відшкодовує завдані продавцю збитки, незалежно від сплати штрафу.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 342 грн. 06 коп. штрафу, нарахованого на суму боргу в розмірі 3420 грн. 58 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються на їх власний розсуд.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У Господарському кодексі України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст.231).

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин суд дійшов висновку, що розрахунок штрафу є вірним, а вимога позивача такою, що узгоджується з умовами договору, тому заявлена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з комунального підприємства Центральна районна аптека №97 Корсунь –Шевченківського району Черкаської області, вул. Леніна, 21, м. Корсунь –Шевченківський, Черкаської області, ідентифікаційний код 01980377, п/р 2600830338 у ВАТ “Ощадний банк” №3285, МФО 821018 на користь приватного торговельно –посередницького малого підприємства фірми “Едельвейс”, вул. Калнишевського,5, м. Рава –Руська, Жовківського району, Львівської області, ідентифікаційний код 13808034, р/р 26002011857 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 325365 –3 420 грн. 58 коп. –основної заборгованості, 342 грн. 06 коп. –штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 17.02.2010 року.