Рішення № 9440147, 16.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р.                                                                       Справа №12/129

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Білого А.В. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-М»до приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів»корпорації «Райагробуд»про стягнення 46718 грн. 63 коп.,          

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі усного договору поставки продукції, 45000 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 458 грн. 63 коп. 3% річних, 1260 грн. інфляційних втрат, що разом складає 46718 грн. 63 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Згідно з видатковою накладною № 121 від 20.05.2009 року, податковою накладною № 152 від 20.05.2009 року позивач поставив відповідачу продукцію (вапно негашене) на загальну суму 51747 грн. 90 коп.

Письмова вимога позивача від 02.09.2009 року № 387 про сплату заборгованості за поставлену продукцію відповідачем виконана частково, платіжними дорученнями № 181 від 04.09.2009 року сплачено 1747 грн. 90 коп., №289 від 26.10.2009 року –5000 грн., решта боргу складає 45000 грн.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобов’язальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов’язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов’язання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних передбачена ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 467 грн. 19 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –703 грн. 19 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів»корпорації «Райагробуд», інд. 18005, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Волкова, буд. 71, ідентифікаційний код 35220438, р/р 26009269800102 в ВАТ «Кредит промбанк»в м.Київ, МФО 300863 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-М», інд. 87548, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 86-28, р/р 26005060221968 в МФ КБ «ПриватБанк», МФО 335429, ідентифікаційний код 36260665 –45000 грн. основного боргу, 458 грн. 63 коп. 3% річних, 1260 грн. інфляційних втрат, 703 грн. 19 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов