Рішення № 9440110, 04.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2010 р.                                                                                 Справа №14/32

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представника за довіреністю –Манохи А.О. (від позивача), не з’явились –представники від відповідача, розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «НК Ліга»

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»

про зобов’язання включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги у сумі 41149,46 грн.

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про зобов’язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги у сумі 41149,46 грн., з підстав ухилення відповідача від виконання вимог ст. ст. 111 і 112 Цивільного кодексу України, та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У ході судового розгляду справи позивач заявлені вимоги підтримав.

Відповідач повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і, виходячи з положень ст. 93 ЦК України, роз’яснень Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 п.19, та аналогії закону (ч.8 ст.35 КАС України, ч.8 ст.74 ЦПК України) є доказами належного повідомлення сторони. Однак, відповідач наданого законом права на участь у судовому засіданні не використав, на пропозицією суду в направленій йому ухвалі про порушення провадження у справі відзиву на позов не надіслав, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив. Суд вважає, що відповідач не з’явився у судове засідання та не направив суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Явка відповідача судом обов’язковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу від 02.01.2009 №6 по накладній від 21.09.2009 №ЛГ-000928 відповідач отримав від позивача продовольчі товари в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних договорі, на загальну суму 72083,64 грн. Позивач вказує про повернення йому товару на суму 34021,01 грн., залишок заборгованості складає 38062,63 грн. Враховуючи, що позивачем доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить позивачу і що заявлений розмір вимог відповідачем не оспорюється, обставини зарахування коштів, які позивач вважає сплаченими, судом не досліджуються.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов’язання у строки, встановлені п.5.1 договору, є правовою підставою для визнання належною до стягнення заявленої суми основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем інфляційні та 3% річних за весь період прострочення з 28.08.2009 по 16.11.2009 складають відповідно 647,06 грн. та 311,46 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період є вірним і відповідачем не оспорюється.

За невиконання грошового зобов‘язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, п.9.2.1 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу у розмірі 2128,31 грн. за період з 28.08.2009 по 16.11.2009.

26.10.2009 у Бюлетені державної реєстрації №136 (21) 2009 року номер публікації 4124 опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури відповідача та голову ліквідаційної комісії. 11.11.2009 представником позивача отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, згідно з яким відповідач перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.

16.11.2009 за №55 (вручено пошті 18.11.2009) позивач направив відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вимогу про включення його вимог на суму 41149,46 грн. до ліквідаційного балансу, яка не була вручена поштою за закінченням терміну зберігання. 14.12.2009 позивач повторно направив відповідачу вимогу про включення його вимог на суму 41149,46 грн. до ліквідаційного балансу, відповіді на яку не отримав.

Аналізуючи встановлені обставини суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Статтями 105, 111, 112 Цивільного кодексу України установлено, що ліквідаційна процедура юридичної особи являє собою певну послідовність стадій, таких як утворення ліквідаційної комісії, виявлення кредиторів (шляхом публікації оголошення та направлення персональних повідомлень), формування проміжного ліквідаційного балансу після закінчення строку пред’явлення вимог кредиторами, виплату коштів кредиторам відповідно до черговості, продаж майна за недостатності коштів та виплату вирученої суми кредиторам відповідно до черговості, складення ліквідаційного балансу після завершення розрахунків з кредиторами, затвердження останнього, розподіл решти майна між його учасниками.

При цьому суд підкреслює, що кожна наступна стадія ліквідації може починатись після повного закінчення попередньої. Обсяг прав і обов’язків боржника, кредиторів (та інших осіб і органів) визначається кожною із цих стадій. Так, наприклад, в учасників юридичної особи не може виникнути права на розподіл її майна до проведення повного розрахунку з кредиторами і затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи.

Установлені у справі обставини вказують, що позивач двічі до закінчення двомісячного терміну звертався до відповідача із вимогами про включення заборгованості перед ним до проміжного ліквідаційного балансу, однак відповідач не виконав покладеного на нього ч.1 ст.111 Цивільного кодексу України обов’язку щодо включеня до проміжного ліквідаційного балансу вимог позивача.

З ухиленням відповідача від розгляду заявлених вимог позивача у останнього виникає право на спонукання відповідача до їх розгляду. Суд розцінює дії відповідача щодо неотримання вимоги та ненадання відповіді на вимогу позивача як форму невизнання вимог позивача. У зв’язку з цим зобов’язання судом відповідача до їх розгляду потягне їх відхилення відповідачем, що в свою чергу не призведе до захисту порушеного права. Тому суд вважає, що на даній стадії ліквідації відповідача, з урахуванням пред’явлення позивачем кредиторської вимоги і невизнання відповідачем вказаної у ній суми шляхом ухилення від надання відповіді, відповідача має бути зобов’язано включити вимоги позивача у сумі 41149,46 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у розмірі 647,49 грн. (411,49 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст.111, 112 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»включити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НК Ліга»у сумі 41149,46 грн. (з них: 38062,63 грн. основного боргу, 647,06 грн. інфляційних, 311,46 грн. 3% річних, 2128,31 грн. пені) до проміжного ліквідаційного балансу.

2.Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»(м. Черкаси, вул Калініна, 63/1, ідентифікаційний код 34906813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НК Ліга»” (м. Київ, вул. Тульчинська, 6, ідентифікаційний код 33347858) 411,49 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.

Повний текст рішення підписано 11.02.2010