Рішення № 9440002, 01.02.2010, Господарський суд Черкаської області

Господарський суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2010 р.Справа № 14/5116

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників за довіреностями Борейка О.І. (від позивача), Пасменка Ю.П. (від відповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачавідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта»

до відповідачакомунального підприємства «Черкасиелектротранс»

третіх осіб,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача ОСОБА_1,

на стороні відповідача ОСОБА_2

про стягнення 90432,82 грн.,

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов з регресною вимогою про стягнення 90432,82 грн. фактичних витрат страховика, виплачених страхувальнику у звязку з настанням страхового випадку (з них: 90282,82 грн. страхового відшкодування, 150 грн. фактичних витрат на евакуацію застрахованого транспортного засобу), та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, і пояснив, що при проведенні судової експертизи не враховано усіх фактичних пошкоджень застрахованого автомобіля, (зокрема, заміни полки заднього вікна, підголовника заднього правого, обшивки багажника, облицьовки пластикової, топливного насоса, спойлера /щодо якого невірно зазначено його вартість, дійсна вартість складає 18662,50 грн. і який був на застрахованому автомобілі із заводу), що на додатковий огляд представники відповідача не викликались із-за відсутності у цьому потреби.

Відповідач відзиву на позов не надав, його представник позов визнав частково, на суму первісно визначеного позивачем розміру страхового відшкодування (51966,11 грн.) і у судовому засіданні на його заперечення вказав, що на додатковий огляд автомобіля не викликався, тому й не визнає додатково вказані пошкодження.

Ухвалою від 07.11.2009 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1, та на стороні відповідача ОСОБА_2, (далі треті особи). Останні були належним чином (рекомендованим листом) повідомлені про час і місце проведення судового засідання, однак особисто не зявились, представників не направили, про причин неявки не повідомили, відзиву до суду не надіслали.

У ході розгляду справи судом ухвалою від 09.02.2009 було призначено судову експертизу за матеріалами справи, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Експертом надано суду висновок від 26.10.2009 №382-АТЗ, згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 67278,40 грн.

Для дачі пояснень у судове засідання був викликаний судовий експерт Арсеменко О.Д., який на запитання учасників судового процесу пояснив, що експертизу проведено за наявними у справі матеріалами, що за основу визначення матеріальних збитків було взято протокол (акт) огляду застрахованого автомобіля від 06.08.2007 №407, який складено за участю представників позивача Тарадая В.В., учасника ДТП ОСОБА_3 та третіх осіб ОСОБА_1. та ОСОБА_2. і не взято до уваги додатковий акт від 11.12.2007, оскільки він складений без участі представників відповідача; що наявні у справі зображення (фотографії) не є самостійним документом та підставою для визначення пошкоджень, а лише підтверджують записи, здійснені у протоколі огляду; що за наявними зображеннями однозначно визначити наявність пошкоджень, про які додатково заявляє позивач, неможливо; що ремонт здійснювався не на сервісному центрі по обслуговуванню застрахованого автомобіля, а у іншої особи; що документи по ремонту оформлені неналежним чином про що зазначено у експертному висновку; що при визначенні деталей та ціни на них ним використані дані сертифікованої програми для базової моделі застрахованого автомобіля; що вартість спойлера визначена за ціною і каталожним номером спойлера базової моделі застрахованого автомобіля, а доказів наявності на застрахованому автомобілі і пошкодження в момент ДТП спойлера саме з тим каталожним номером, який було установлено під час ремонту, немає; що вартсть топливного насоса не врахована із-за відсутності відомостей про його пошкодження (у протоколі огляду від 06.08.2007 не зазначено, у вказаному місці пошкодження він не знаходиться, а яка конкретно деталь була пошкоджена невідомо), що прокладка вітрового скла як самостійна деталь вказана не могла бути, оскільки усі необхідні елементи кріплення скла входять у ремонтний комплект, вартість якого врахована; що решта вказаних позивачем деталей не врахована із-за відсутності відомостей про їх пошкодження у протоколі огляду від 06.08.2007.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

05.12.2006 позивач у особі начальника Придніпровського відділення Панкратьєвої Т.А., яка діяла на підставі довіреності від 18.01.2005 №10-16/057-05, уклав з третьою особою ОСОБА_1. договір добровільного страхування транспортного засобу №280. Предметом страхування (страховими ризиками) за даним договором є майнові інтереси страхувальника, повязані з втратою або пошкодженням транспортного засобу та /або визначеного сторонами додатковового обладнання, в тому числі і внаслідок зіткнення під час руху з рухомими і нерухомими обєктами, зіткнення рухомих транспортних засобів з нерухомим застрахованими транспортним засобом. Обєктом страхування є автомобіль ishi Lanser EVO IX 2,0»2006 року випуску, державний номер СА2057АІ, власником якого згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 24.11.2006 є ОСОБА_1., (далі застрахований автомобіль).

У дорожньо-транспортній пригоді (далі ДТП), що сталася 02.08.2007 (тобто в період дії вказаного договору страхування), в м. м. Черкаси, на перехресті вулиць Котовського Ільїна, тролейбус ЗІУ (реєстраційний номер 2020, належний відповідачу згідно з технічним паспортом від 01.09.1998, під керуванням водія ОСОБА_2.), не дотримавшись безпечної відстані, зіткнувся із застрахованим автомобілем (під керуванням водія ОСОБА_1.), який знаходився попереду. В результаті ДТП пошкодження отримали обидва транспортні засоби.

06.08.2007 складено протокол (акт) огляду застрахованого автомобіля №407 за участю представників позивача Тарадая В.В., учасника ДТП ОСОБА_3 та третіх осіб ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на предмет отриманих ним пошкоджень.

11.09.2007 складено протокол (акт) огляду застрахованого автомобіля №508 (доп) за участю представників позивача Тарадая В.В. та третьої особи ОСОБА_1. на предмет отриманих ним пошкоджень.

Згідно зі звітом дослідження спеціаліста автотоварознавця від 03.10.2007 №407 Тарадая В.В. матеріальні збитки власника застрахованого автомобіля склали 52889,18 грн.

Згідно зі звітом дослідження спеціаліста автотоварознавця від 08.12.2007 №407 Тарадая В.В. (складено після порушення провадження у справі) матеріальні збитки власника застрахованого автомобіля склали 91355,89 грн.

Постановою Придніпровського районного суду у м. Черкаси від 17.08.2007 винним в порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у даній ДТП був визнаний водій відповідача Чурута О.І., за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу.

Згідно з актом прийняття робіт (надання послуг) від 08.11.2007 №ОУ-0000037 ОСОБА_1. прийняв від фізичної особи підприємця ОСОБА_4. роботи по ремонту та заміні пошкоджених деталей застрахованого автомобіля на загальну суму 25106 грн. Згідно з видатковою накладною від 23.10.2007 №РН-000174 ОСОБА_1 придбано у ДП «Теплоізол»запчастини до автомобіля на суму 69363,65 грн.

Згідно з актом виконаних робіт від 02.08.2007 №2 фізична особа підприємець ОСОБА_5. надав ОСОБА_1. надав послуги по евакуації транспортного засобу на суму 150 грн., які були сплачені згідно з квитанцією від 02.08.2007 №0001.

На підставі страхового акта від 22.10.2007 №82-519/03.12.07 та страхового акта від 11.12.2007 №82-519/03.12.07 (доплата) платіжними дорученнями від 24.10.2007 №461 на суму 51966,11 грн. та від 14.12.2007 №548 на суму 41326,13 грн. (згідно з реєстром №19 до цього платіжного доручення ОСОБА_1. зараховано 38466,71 грн.) позивач сплатив ОСОБА_1. (через ЧФ АБ «Синтез», згідно з довідкою останнього від 04.12.2008 №155 ) за ремонт автомобіля суму у розмірі 90432,82 грн.

06.11.2007 за №6-01/1689 позивач направив відповідачу претензію на суму 51966,11 грн. відповіді на яку відповідач не надіслав, і зобовязання, що виникло після закінчення строку, передбаченого ст. 530 Цивільного кодексу України, не виконав.

Вказані обставини підтверджуються вищеназваними договором, свідоцтвом про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, страховими актами, платіжними дорученнями про виплату страхового відшкодування, технічним паспортом про реєстрацію транспортного засобу відповідача, постановою суду про особу винну у скоєнні ДТП, наказом про трудові відносини водія відповідача з відповідачем, висновком судової автотоварознавчої експертизи, платіжним дорученням на оплату за проведення експертизи від 19.08.2009 №3184 на суму 1240,80, актами огляду застрахованого автомобіля, а також Правилами добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованими уповноваженим органом, документами про сплату страхового платежу (квитанціями до прибуткового касового ордеру), заявою на виплату страхового відшкодування, дозволом на виплату страхового відшкодування, довідкою ДАІ від 09.08.2007, зафіксованими у протоколі судового засідання поясненнями представників сторін та судового експерта.

Згідно із ст. 1187 Цивільного кодексу України, діяльність пов'язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Таким чином, виплата страхового відшкодування позивачем страхувальнику та перехід права вимоги на фактичні витрати є правовою підставою для стягнення 67278,40 грн.

Також з відповідача підлягають стягненню збитки на суму 150 грн., оскільки є наслідком протиправних винних дій відповідача, які виражаються у спричиненні шкоди майну страхувальника і необхідності транспортування транспортного засобу з місця ДТП.

У решті вимог необхідно відмовити за їх недоведеністю.

Суд повністю погоджується з поясненнями судового експерта, оскільки складений без участі представників відповідача протокол додаткового огляду застрахованого автомобіля не вважає належними доказами по справі, у звязку з чим відхиляє доводи представника позивача та у звязку з чим не вбачає підстав проведення додаткової експертизи.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1775,41 грн. (674,28 грн. витрат на оплату державного мита, 175,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 925,16 грн. витрат на проведення судової експертизи).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Черкасиелектротранс»(м. Черкаси, пр-т Хіміків, 82, ідентифікаційний код 03328675) на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта»(м. Черкаси, вул. Пастерівська, 3, ідентифікаційний код 02305034) 67278,40 грн. страхового відшкодування, 150 грн. фактичних витрат, 1775,41 грн. судових витрат разом 69203,81 грн.

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.

Повний текст рішення підписано 05.02.2010