Рішення № 94399716, 21.01.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18079/18

Провадження № 2/752/592/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.01.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі:

головуючого судді - Мазур Ю.Ю.,

за участі секретаря - Воробйова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 67804,96 грн, витрати пов`язані з проведенням експертизи КТЗ в розмірі 2000,00 грн, судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 17.09.2016 близько 13 год. 20 хв. на 60 км. + 900 м. автодороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв» відбулася дорожньо-транспортна пригода. Позивач керуючи автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності, рухався в напрямку м. Первомайськ. В салоні автомобіля позивача знаходилось ще двоє дорослих та двоє дітей 3-х та 6-ти років. Позивач вказує, що автомобіль був в технічному справному стані, погода була сонячна, дорожнє покриття - асфальт сухий, профіль дороги рівний. Автомобіль позивача рухався зі швидкістю 90 км/год. Проїжджаючи на вказаній ділянці дороги, по зустрічній смузі, назустріч позивачу рухалась колона автотранспорту, в цей час позивач побачив як на відстані біля 80-90 метрів від його автомобіля на зустріч йому, на смугу руху, виконуючи маневр обгону, виїхав автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить йому на праві власності, який рухався зі швидкістю 90-100 км/год. Позивач уникаючи зіткнення з автомобілем Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який виїхав на його смугу руху, в момент виникнення небезпеки здійснив з`їзд на праве узбіччя по ходу руху, де внаслідок різниці щеплення коліс його автомобіль втратив керованість та почав рухатись в умовах заносу. В результаті цього автомобіль позивача ВАЗ-21104 занесло на протилежний бік дороги, де в кюветі сталося його перекидання. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній син позивача - ОСОБА_3 , 2013 року народження був доставлений до лікарні з діагнозом «забій м`яких тканин голови». Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася через порушення відповідачем вимог п. 10 та п. 14.2 (в) Правил дорожнього руху України. Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Відповідно до висновку експерта-автотоварознавця № 5512 від 26.12.2016 року, враховуючи коефіцієнт фізичного зносу КТЗ, визначено розмір матеріального збитку, в результаті пошкодження авто, який станом на 26.12.2016 складає 59967,34 грн. Цим же висновком встановлено розмір вартості відновлювального ремонту, який складає 67804,96 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 04.10.2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 248 від 28.01.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 451 від 02.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_5 .

В липні 2020 року дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку; свого представника не направив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві. Окрім того, в заяві зазначив, що відкликає свою заяву про призначення експертизи.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надали до суду відзив на позовну заяву, в якому просили провести розгляд справи за відсутності їх представника.

Статтею 13 ЦПК України, визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.09.2016 близько 13 год. 20 хв. на автодорозі Р-06 «Ульянівка-Миколаїв» на відстані 5 км від м. Первомайськ, транспортний засіб ВАЗ2104, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 виїхав за межі проїзної частини, де відбулось перекидання зазначеного транспортного засобу.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.11.2016 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як зазначено позивачем, постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, наявність вини в діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди встановлена і не підлягає доказуванню.

Згідно з висновком експертного дослідження від 31.10.2016 № 09/3-27 встановлено, що саме дії водія автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які не відповідають вимогам п. 10.1 та п. 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, з точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Позивач звернувся до Первомайської судової експертизи, експерт Браслевець Л.О. з письмовою заявою про проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, заподіяного позивачу як власнику автомобіля ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 17.09.2016.

Відповідно до висновку експерта-атотоварознавця № 6612 від 26.12.2016, враховуючи коефіцієнт фізичного зносу КТЗ, визначено розмір матеріального збитку в результаті пошкодження авто, який станом на 26.12.2016 складає 59967,34 грн. Цим же висновком встановлено розмір вартості відновлювального ремонту, який складає 67804,96 грн.

15.06.2017 між страховиком та ДП «САН КЕМІКАЛ Україна» укладено поліс № АІ/8437938 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого транспортний засіб Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_2 - забезпечений. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 50000,00 грн.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, Страховик прийняв на себе майнові зобов`язання, здійснити страхове відшкодування на умовах, визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зазначений закон визначає умови та порядок прийняття Страховиком рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

В свою чергу, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (п. 73 Постанови).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, відповідно до ст. 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв`язку із цим при пред`явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Отримання страхового відшкодування є правом потерпілого, яке реалізується в порядку визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема: надання Страховиком інформації щодо місцезнаходження пошкодженого майна для визначення розміру збитків подання заяви про страхове відшкодування, яка відповідає ст. 35 цього закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Суд, звертає увагу, що настання страхового випадку, передбаченого ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є безумовною підставою для виплати страхового відшкодування, оскільки законодавчо визначені випадки, коли шкода не відшкодовується (ст. 32) та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування (ст. 37).

Згідно з п.п. 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода, заподіяна здоров`ю або життя потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлених судом обставин справи, позивач не звертався до Страховика із заявою про страхове відшкодування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур