Рішення № 9439936, 26.01.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2010 р.                                                                                 Справа №12/3171

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Гороховської А.О., відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Групп»до товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+»про стягнення 125833 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору № 23 від 20.07.2009 року, 105640 грн. 58 коп. основного боргу за поставлену продукцію, 707 грн. 05 коп. 3% річних, 1795 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 4771 грн. 15 коп. пені, 10564 грн. 04 коп. штраф, що разом складає 123478 грн. 73 коп., та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 1240 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10000 грн. витрат на адвокатські послуги.

В судовому засіданні представник позивача через канцелярію суду подала клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з неврахуванням оплат проведених відповідачем 01.12.2009 року та 03.12.2009 року (до подачі позову), відповідно зменшивши суму нарахованих за цей період штрафних санкцій, та частковою в сумі 1040 грн. 58 коп. добровільною сплатою заборгованості відповідачем 13.01.2010 року, та остаточно просила стягнути 102600 грн. основного боргу, 675 грн. 83 коп. 3% річних, 1727 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 4560 грн. 29 коп. пені, 10164 грн. 04 коп. штрафу, 10000 грн. витрат на адвокатські послуги та відшкодувати судові витрати. В такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві і клопотанні про зменшення розміру позовних вимог, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

20.07.2009 року сторонами укладено договір поставки продукції № 23, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язується передати, а відповідач – прийняти у власність і оплатити товар (гофропродукцію). Відповідно до п. 6.4, 7.1, 7.2 договору, відповідач зобов’язаний був здійснити оплату за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки від вартості неоплаченого чи не відвантаженого товару за кожний день прострочення. У випадку порушення покупцем строків оплати понад 10 календарних днів, покупець оплачує на користь постачальника неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми неналежного виконання зобов’язань.

На виконання договору за видатковими накладними №РН-0000168 від 17.08.2009 р. на суму 39697 грн. 99 коп., №РН-0000175 від 26.08.2009 р. на суму 38272 грн. 80 коп., №РН-0000191 від 11.09.2009 р. на суму 42669 грн. 79 коп., позивач передав, а відповідач прийняв товар та частково оплатив його в сумі 15000 грн. Враховуючи оплати суми основного боргу, здійснені відповідачем 01.12.2009 р. на суму 2000 грн. та 03.12.2009 р. на суму 2000 грн., невраховані позивачем при подачі позову, згідно розрахунку станом на 25.01.2010 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 102600 грн.

Наявність і розмір вищеназваного невиконаного грошового зобов’язання відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки, підтверджено актом звірки взаєморозрахунків від 25.01.2010 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов’язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов’язання не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені та штрафу передбачена п. 7.1, 7.2 договору, відповідає ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов’язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив його оплату, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодуванню підлягають понесені стороною судові витрати на оплату послуг адвоката.

Як зазначено у п.11 Листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»та у пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №07 від 01.12.2009 р., укладений між позивачем та адвокатом Гороховською Альоною Олександрівною, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3807 від 30.07.2009 р. Позивачем подані докази в обґрунтування того, що вартість юридичних послуг адвоката за договором №07 від 01.12.2009 р. відповідає вартості послуг інших адвокатів та юридичних фірм у м. Київ та м. Львів, на підтвердження чого надані роздруківки з вартістю відповідних послуг. Позивачем також надані докази фактичної сплати 10000 грн. адвокату Гороховській А.О. (платіжне доручення №350 від 03.12.2009 р.). Відповідачем вказані докази не спростовано. Однак, враховуючи обставини даної справи та ціну позову, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на правову допомогу адвоката, що покладаються на відповідача, сумою у 5000 грн.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - державне мито в розмірі 1240 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000 грн. витрат на оплату юридичних послуг адвоката, а всього –6476 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+», інд. 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 186, п/р 2600391008441 в Канівській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Канів, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32081170 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Групп», інд. 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 19, п/р 26004299800047 в ВАТ «Кредитпромбанк»Ленінградське відділення м. Київ, МФО 300863, код ЄДРПОУ 36046757 –102600 грн. основного боргу, 675 грн. 83 коп. 3% річних, 1727 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 4560 грн. 29 коп. пені, 10164 грн. 04 коп. штрафу, 6476 грн. судових витрат.

В іншій частині позову про стягнення 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

          Суддя В.М. Грачов