Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2010 р. Справа №14/3090
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю - ОСОБА_1. (від позивача, особисто), не зявились представники від відповідача, розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивачафізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідачакредитної спілки «Рантьє»
про стягнення 26915,72 грн.,
УСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення 26915,72 грн. (з них: 23499,36 грн. з оплати праці арбітражного керуючого ОСОБА_1 на посаді розпорядника майна КС «Федерація»за період з 25.05.2009 по 18.09.2009, 3416,36 грн. з відшкодування витрат за той же період) з підстав несплати відповідачем коштів після предявлення вимоги про оплату та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач був належним чином, під розписку, повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, наданих законом прав на подання відзиву та участь представника у судовому засіданні не використав, на пропозицією суду в ухвалі про порушення провадження у справі заперечень на позов не надіслав, про наявність поважних причин їх неподання не повідомив.
Представники відповідача у судовому засіданні 26.01.2010 проти позову заперечили з тих підстав, що позивач неналежним чином виконував покладені на нього обовязки розпорядника майна, оскільки вимоги кредиторів не погашались, оскільки дебіторська заборгованість не стягувалась, оскільки фінансово-господарська діяльність боржника (КС «Федерація») не аналізувалась, оскільки заходи до збереження майна не вживались, що позивач неповний робочий день працював на КС «Федерація», тому не має права на отримання оплати своїх послуг у розмірі керівника КС «Федерація», що відповідач сам перебуває у тяжкому фінансовому стані.
Для зясування обставин належного виконання позивачем своїх обовязків заявляв клопотання про витребування документів, яке було відхилено ухвалою суду від 26.01.2010. У звязку з цим позивачем головуючому судді було заявлено відвід, у задоволенні якого ухвалою заступника голови господарського суду Черкаської області від 29.01.2010 відмовлено.
У день судового засідання відповідачем подано у канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів відрядження представників відповідача.
В ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 11.12.2009 та від 14.01.2010 судом було попереджено сторони про те, що причини неявки мають підтверджуватись доказами та що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні), не позбавляє їх можливості призначити іншого або представляти інтереси керівнику особисто, а також не позбавляє сторону можливості направити витребувані судом відомості і документи. Обставина призначення судового засідання сама є поважною причиною відкладення будь-яких інших заходів відповідачем, тим більше, що у судовому засіданні 26.01.2010 були присутніми два представники. Суд вважає, що відповідач не зявився у судове засідання та не направив суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Явка відповідача судом обовязковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у звязку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши позивача та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню оскільки право фізичної особи підприємця, арбітражного керуючого ОСОБА_1., на отримання коштів з оплати праці та відшкодування його витрат на посаді розпорядника майна боржника у справі про банкрутство №14/1313 кредитної спілки «Федерація», ініціюючим кредитором, по якій є відповідач, у розмірі 23499,36 грн. з оплати праці арбітражного керуючого за період з 25.05.2009 по 18.09.2009 та 3416,36 грн. з відшкодування витрат за той же період установлено ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.09.2009 у справі №14/1313. Вказана ухвала прийнята за участю представника відповідача (ініціюючого кредитора по справі №14/1313 Іванової Л.В.), відповідачем не оскаржена і набрала чинності. Як вбачається з ухвали суду від 24.09.2009 у справі №14/1313 на обставини неможливості виплатити належні позивачу кошти відповідач посилався і у судовому засіданні при розгляді цього питання.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Відповідачем, відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство КС «Федерація». Із порушенням провадження у справі №14/1313 та призначенням розпорядника майна у відповідача виник обовязок здійснювати оплату праці арбітражного керуючого на посаді розпорядника майна КС «Федерація.
Відповідно до частин 10 і 12 ст.3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. У справі 14/1313, на момент прийняття цього рішення, здійснюється розгляд вимог кредиторів у попередньому засіданні, реєстр вимог кредиторів не затверджено і комітет кредиторів не сформовано.
20.11.2009 позивач направив на адресу відповідача вимогу (яку виходячи з п.4 розяснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 суд розцінює як вимогу, передбачену ст. 530 Цивільного кодексу України ) про сплату боргу, яку останній не визнав у своїй відповіді від 25.11.2009 №791 і зобовязання, що виникло не виконав.
Разом з тим, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що за рахунок ініціюючого кредитора здійснюється лише оплата послуг арбітражного керуючого. Відшкодування ж витрат та виплата додаткової винагороди арбітражному керуючому здійснюється за рахунок інших джерел. Тому стягненню з відповідача підлягає лише затверджений ухвалою суду від 24.09.2009 у справі №14/1313 розмір оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1. в сумі 23499,36 грн. У решті вимог про стягнення з відповідача витрат арбітражного керуючого на суму 3416,36 грн. необхідно відмовити.
Розмір та обгрунтованість суми з оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1. встановлено вищеназваним рішенням суду і відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення.
Невиконання відповідачем зобовязання, що виникло з його дій (порушення провадження у справі про банкрутство №14/1313 за поданою ним заявою) у семиденний строк з дня предявлення відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України вимоги кредитором є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу у примусовому порядку.
Твердження відповідача не можуть бути взяті до уваги, оскільки питання призначення арбітражного керуючого, належності виконання обовязків арбітражним керуючим, розмір належних до виплати арбітражному керуючому сум, є виключною компетенцією суду, який розглядає справу про банкрутство і позивач як ініціюючий кредитор не позбавлений як можливості доведення цих обставин у справі про банкрутство так і оскарження рішень суду з цих питань.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 441,03 грн. (234,99 грн. витрат на оплату державного мита, 206,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з кредитної спілки «Рантьє»(м. Черкаси, бульвар Шевченка, 207, ідентифікаційний код 34257891) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1) 23499,36 грн. з оплати праці, 441,03 грн. судових витрат разом 23940,39 грн.
У решті вимог за позовною заявою відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Хабазня Ю.А.
Судове рішення № 9439922, Господарський суд Черкаської області було прийнято 01.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/3090. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: