Рішення № 9439893, 16.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2010 р. Справа № 16/2808

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,

з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1. - директор;

від третьої особи (позичальник ОСОБА_1.): ОСОБА_1 - особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до приватного підприємства "Віват-М" про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму боргу в розмірі 834 006,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, як із заставодавця, за позичальника ОСОБА_1, 826479,60 грн. кредитної заборгованості (кредит, проценти), що еквівалентно 103119,18 доларів США по курсу станом на 05.11.2009 р., 7526,63 грн. пені та заборгованості за комісійною винагородою, шляхом звернення стягнення на майно згідно із договором іпотеки № МІУ-256-08 від 21.08.2008 р. Заявою від 10.02.2010 року № 5.29.01-01/643 позивач свої вимоги змінив та просить стягнути з відповідача шляхом звернення стягнення на іпотечне майно --- 92 492,99 доларів США боргу по кредиту достроково, 4 977,68 доларів США простроченого боргу по кредиту, 5 097,91 доларів США заборгованості за відсотками, 2 032,80 грн. комісійної винагороди та 48 393,07 грн. пені по кредиту та процентах.

Уточнені позивачем вимоги підлягають прийняттю судом до розгляду, оскільки вони подані у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримував повністю та просить їх задовольнити. В останнє засідання представник позивача не з'явився, причини неявки не відомі, але суд вважає, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечили.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України сторони по справі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

21.08.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 (далі - третя особа, позичальник) було укладено кредитний договір № МКУ-256-08, у відповідності до умов якого позивач зобовязався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 100 000,00 доларів США терміном до 20.08.2023 р. зі сплатою 17,0 % річних за користування кредитом та з оплатою щомісячної комісії у розмірі 0,06 % від суми кредиту (далі - кредитний договір).

Сторонами в п. 3.1 кредитного договору погоджено, що видача кредиту за даним договором буде здійснюватися на основі письмової заяви позичальника по узгодженню з банком.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору позичальник зобов'язувався щомісяця, в термін з 1 по 15 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі кредитних ресурсів, здійснювати в складі щомісячного платежу по кредиту погашення заборгованості з кредитних ресурсів в розмірі, встановленому в графіку зниження розміру заборгованості.

У відповідності до п. 2.3. кредитного договору, кредитні ресурси, отримані позичальником за даним договором, використовуються за цільовим призначенням: на споживчі цілі.

Заперечень з приводу неотримання кредиту позичальник суду не надав. Отримання кредиту позичальником підтверджується наявною у справі копією заявки на видачу готівки № 13 від 21.08.2008 р. (а.с. 17).

Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано. Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк видає позичальнику кредит на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за нього проценти. Кредитний договір сторонами виконувався.

У відповідності до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк.

Як вказано вище, згідно кредитного договору № МКУ-256-08 від 21.08.2008 р., відповідачу було видано (заявка а.с. 17) кредит в розмірі 100 000 доларів США, що еквівалентно 484 380,00 грн. з графіком зниження розміру заборгованості ( а.с. 10-11), у відповідності до умов якого відповідач повинен щомісячно сплачувати позивачу по 1557,32 доларів США ( останній платіж - 822,78 доларів США) починаючи з 01.09.2008 р. по 21.08.2023 р. В суму щомісячного платежу входить кредит, відсотки та комісійна винагорода (нараховується у гривнях), яка згідно п. 4.8. кредитного договору складає 0,06% від суми виданого кредиту та повинна сплачуватися позичальником щомісячно до 15 числа кожного місяця до моменту повного виконання зобов'язань по поверненню боргу по кредиту.

За доводами та розрахунками позивача, позичальник почав допускати прострочення сплати частин кредиту, процентів та комісійної винагороди за графіком зниження розміру заборгованості згідно кредитного договору і станом на 17.12.2009 р. за відповідачем рахується непогашеного боргу по чергових платежах по кредиту в розмірі 4 977,68 доларів США та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, що складає 5 097,91 грн., заборгованість за нарахованою комісійною винагородою складає 2032,80 грн. Розрахунок цієї заборгованості зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

У відповідності до умов розділу 4 кредитного договору відсотки за користування кредитними ресурсами сплачуються у валюті кредиту, за процентною ставкою 17,0% річних. Нарахування відсотків проводиться не менше ніж один раз в місяць на залишок заборгованості на позичковому рахунку позичальника за період з 1 по останнє число місяця. Відсотки за користування кредитом сплачується згідно із графіком зниження розміру заборгованості.

У відповідності до п. 6.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення, що на 10.02.2010 року складає 21 299,05 грн. пені по кредиту та 27 094,02 грн. пені по процентах, що разом складає 48 393,07 грн. (за період з 21.08.2008 року по 10.02.2010 року). Розрахунок пені у гривнях не є порушенням інтересів позичальника.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 та ст. 551 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

З цих підстав визначення пені в розмірі 1% від суми боргу не є порушенням чинного законодавства.

Доказів про проведення розрахунку за кредитом, процентами та пенею третьою

особою у справу не надано, а тому вказані суми боргу належать до стягнення у повному об'ємі. Розрахунки зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

У відповідності до п. 3.4. кредитного договору, банк має право вимагати достроково повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору у випадку, якщо позичальник у період дії цього договору порушував будь-які умови цього договору, у тому числі: позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах, не застрахував предмет застави на користь банку.

Таку ж умову передбачено і ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З метою реалізації права на дострокове стягнення боргу по кредиту, відсотків та інших платежів за кредитним договором, позивачем було направлено позичальнику і відповідачу вимоги про усунення порушень (а.с. 28-29) від 21.09.2009 р. № 5.29.01-01/510 та від 08.10.2009 р. № 05.09.01-01/539, якими банк заявив про своє право дострокового стягнення боргу та вимагав від позичальника та від відповідача по справі достроково виконати умови кредитного договору - повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі. Отримання вимог засвідчено підписом третьої особи на її примірнику та повідомленням про вручення (а.с.31).

Вимоги банку позичальником та відповідачем були залишені без задоволення, з чого і виник спір.

Вимога про дострокове повернення боргу по кредиту є правомірною, підтверджується фактами прострочення позичальником сплати чергових платежів по кредиту, процентів та комісійної винагороди, доказів проведення повного розрахунку за кредитом позичальник суду не надав, а тому до стягнення належить 92 492,99 доларів США боргу по кредиту достроково, 4977,68 доларів США простроченого боргу по кредиту, 5 097,91 доларів США процентів, 2032,80 грн. боргу за нарахованою комісійною винагородою та 48 393,07 грн. пені за прострочення сплати боргу по кредиту та по відсотках.

Заперечень проти розрахунків позивача, проти існування боргу позичальника чи доказів про повну сплату боргу учасниками процесу у справу не надано.

Умовою п. 5.1. кредитного договору сторонами було погоджено, що в якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань, в іпотеку передається нерухоме майно (нежитловий адміністративний будинок), що розташований за адресою провул. Чкалова, 2-Б у м. Умань Черкаської області.

У відповідності до договору іпотеки № МІУ-256-08 від 21.08.2008 р. (а.с. 13-14), який був укладений між позивачем та відповідачем по справі, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: нежитлову адміністративну будівлю, реєстраційний номер 23474807, загальною площею 379,6 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Умань, пров. Чкалова, 2-Б та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видано виконавчим комітетом Уманської міської ради від 02.06.2008 р., серія САВ № 956046, на підставі рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 22.05.2008 р. (далі - предмет іпотеки).

Даний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства і посвідчений нотаріально. Доказів недійсності договору іпотеки сторонами у справу не надано.

За змістом договору іпотеки, ним забезпечується виконання кредитного договору з позичальником № МКУ-256-08 від 21.08.2008 р. з урахуванням всіх платежів за договором (п.2).

У відповідності до п. 7.4.4. договору іпотеки позивач отримує право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником забезпеченого іпотекою зобов'язання повністю чи в частині, під яким за змістом договору іпотеки розуміються - кредит, проценти за користування ним, комісійна винагорода, неустойка.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Дане положення передбачене в ч.1 ст. 572 ЦК України. Окремим видом застави, відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до зобов'язань іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Позивачем у справу надано витяг про реєстрацію права власності за відповідачем на нерухоме майно в Державному реєстрі ( а.с. 16). У відповідності до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом договору іпотеки та положень Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець відповідає перед позивачем лише шляхом надання майна під звернення на нього стягнення. Стягнення коштів порізно із позичальника чи з іпотекодавця, або спільно із цих осіб, проводиться лише за вибором позивача, що відповідає положенням ст. 543 ЦК України.

Таким чином, враховуючи наявні факти прострочення позичальником сплати боргу по кредиту, відсотках та інших платежах, вимоги позивача до відповідача про стягнення кредитної заборгованості позичальника шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірними та підлягають до повного задоволення. В загальній сумі до стягнення належить 92 492,99 доларів США боргу по кредиту достроково, 4 977,68 доларів США простроченого боргу по кредиту, 5 097,91 доларів США процентів, 2032,80 грн. боргу за нарахованою комісійною винагородою та 48 393,07 грн. пені за прострочення сплати боргу по кредиту та по відсотках.

Проти задоволення позову відповідач суду не заперечив, про що надано відзив на позов.

Вказану заборгованість позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору № МКУ-256-08 від 21.08.2008 р. слід стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову адміністративну будівлю, реєстраційний номер 23474807, загальною площею 379,6 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Умань, пров. Чкалова, 2-Б .

Суд вважає за можливе погодитися також і з іншою вимогою позивача і присудити, що предмет іпотеки повинен бути реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, що відповідає вимогам Закону України "Про іпотеку" стосовно даних, які повинні включатися до рішення суду та ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", згідно із якою реалізація арештованого майна.... здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 025,69 доларів США і 504,26 грн. державного мита та 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки позивач змінив позовні вимоги на стягнення частини боргу у валюті, то з позивача на користь державного бюджету слід стягнути 1025,69 доларів США державного мита та повернути позивачу з бюджету частину державного мита у гривнях в сумі 7 835,80 грн. (8 340,06-504,26) як зайво сплаченого.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову адміністративну будівлю, реєстраційний номер 23474807, загальною площею 379,6 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Умань, пров. Чкалова, 2-Б і продажу її на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження, стягнути з приватного підприємства "Віват-М", ідентифікаційний код 30332477, Черкаська обл., м. Умань, пров. Чкалова, 2-Б заборгованість за позичальника ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", ідентифікаційний код 26435422, м. Київ, вул. Артема, 60 - 92 492,99 доларів США боргу по кредиту достроково, 4 977,68 доларів США простроченого боргу по кредиту, 5 097,91 доларів США процентів, 2032,80 грн. боргу за нарахованою комісійною винагородою та 48 393,07 грн. пені за прострочення сплати боргу по кредиту та по відсотках, 1 025,69 доларів США і 504,26 грн. державного мита та 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", ідентифікаційний код 26435422, м. Київ, вул. Артема, 60 через місцеві органи ДПІ -- 1025,69 доларів США державного мита та повернути позивачу з бюджету частину державного мита у гривнях в сумі 7 835,80 грн. як зайво сплаченого.

Довідки видати.

Наказ видати. Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 17 лютого 2010 року.