Рішення № 9439878, 05.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2010 р.                                                   Справа № 16/1761

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.

з секретарем Волна С.В. , за участю представників сторін:

від позивача: Навроцька Т.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Черкаської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси" про стягнення 567 879,54 грн. та за зустрічним позовом про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про дострокове стягнення з відповідача заборгованості за овердрафтом в розмірі 479 654,97 грн., 61 262,12 грн. відсотків, 24 302,52 грн. пені за прострочення сплати овердрафту та 2 659,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по овердрафту, а всього на загальну суму 567 879,54 грн. на підставі договору про надання овердрафта № 10-ЮО/2008 від 26.09.2008 року, укладеного між сторонами. В подальшому заявою від 03.08.2009 року (а.с. 161 том 1) позивач збільшив свої вимоги до стягнення з відповідача в загальній сумі 586 902,41 грн. з тих же підстав (вимоги прийняті судом до розгляду згідно ухвали від 17.07.2009 року). Заявою від 15.10.2009 року ( а.с. 46 том 2) позивач на підставі математичної помилки зменшив свої позовні вимоги до загальної суми стягнення 586 303,19 грн., з яких 497 654,97 грн. - боргу по овердрафту, 62 173,97 грн. процентів; 40 211,08 пені за несвоєчасну сплату овердрафту та 4 263,17 грн. пені за несплату процентів.

В останнє судове засідання представник позивача надав довідку від 29.01.2010 року № 17/01-ш про те, що станом на 29.01.2010 року фактична заборгованість відповідача не змінилася і складає 586 303,19 грн. і підтримав свої вимоги саме у цій сумі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в останні засідання не з"являвся. Заперечень проти первісного позову про стягнення боргу суду не надано.

Відповідач звернувся до суду із самостійними позовними заявами від 14.09.2009 року (справа № 16/1866 а.с. 78 том 1) та від 10.12.2009 року (справа № 16/3110 а.с. 79 том 2) про визнання недійсним договору про надання овердрафта № 10-ЮО/2008 від 26.09.2008 року з підстав, що кредитних коштів відповідачу було надано менше, ніж передбачалося договором овердрафта та з підстав, що спірний договір не містить також істотної мови, як види забезпечення зобов'язань позичальника.

          Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення богу на підставі договору про надання овердрафта № 10-ЮО/2008 від 26.09.2008 року та вимоги про визнання цього ж договору недійсним є пов'язаними між собою та з метою недопущення безпідставного зупинення розгляду однієї із справи до часу розгляду іншої і для забезпечення вирішення спору в розумні строки, ухвалами від 17.07.2009 року ( а.с. 80 том 1) та від 21.01.2010 року ( а.с. 78 том 2) всі справи були об'єднані в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі № 16/1761.

При цьому ухвалою від 21.01.2010 року було визначено, що позов про стягнення боргу є первісним, а позови про визнання недійсним договору про надання овердрафта № 10-ЮО/2008 від 26.09.2008 року з різних підстав - є зустрічними, або фактично є одним зустрічним позовом з кількома правовими підставами.

ВАТ "Кредобанк" проти позову про визнання недійсним договору про надання овердрафту заперечив повністю з мотивів, що всі істотні умови сторонами були погоджені, кредитоспроможність позичальника була проаналізована належним чином, а сам позичальник мав позитивну кредитну історію і тому банк пішов на зустріч позичальнику з видачею бланкового кредиту (а.с. 96-140 том 1, а.с. 112 том 2 та пояснення в засіданні).

          Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

26 вересня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір про надання овердрафта № 10-ЮО/2008 (далі - кредитний договір а.с. 33 том 1), у відповідності до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу овердрафт в розмірі 500 000,00 грн. з датою остаточного повернення овердрафту - 25 вересня 2009 року.

За змістом кредитного договору в межах максимальної суми овердрафту відповідач може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому. Підставою для надання позивачем овердрафту є надання відповідачем до банку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку ( п. 2.1.1., 2.3. кредитного договору).

Згідно п. 2.4. кредитного договору датою надання овердрафту є дата виникнення на поточному рахунку відповідача дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку). Відповідачу відкрито поточний рахунок № 2600901005000.

У відповідності до п. 2.1.2. кредитного договору встановлено, що за користування овердрафтом та в залежності від строку користування ним відповідач повинен сплачувати позивачу від 22 % до 27 % річних за строк використання овердрафту від 1-го та понад 61 день включно. Нарахування процентів згідно п. 4.2. кредитного договору проводиться за користування овердрафтом щоденно на суму заборгованості по овердрафту методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році) за весь період користування коштами на суму заборгованості за ставкою згідно п. 2.1.2. кредитного договору. Відповідач повинен сплачувати проценти при надходженні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця нарахування процентів ( п. 4.3. кредитного договору).

Доказів про зміну цих умов кредитного договору сторони у справу не надали.

Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк надає кредит, а позичальник зобов'язується повернути його та сплатити за користування кредитними коштами відсотки на умовах договору. Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано, договір сторонами виконувався.

За доводами позивача відповідач проводив платежі за рахунок коштів овердрафту з вересня по грудень 2008 року і в грудні 2008 року за відповідачем рахується борг по овердрафту в загальній сумі 479 654,97 грн. ( довідка - а.с. 40 том 1). Кінцевий строк повернення кредиту для відповідача закінчився 25 вересня 2009 року і станом на час прийняття рішення кредит є простроченим. В зв'язку із цим представник позивача уточнив, що обґрунтування позовних вимог щодо права на дострокове стягнення боргу він не підтримує і борг по овердрафту просить стягнути через закінчення терміну дії договору. Заперечень з приводу неотримання кредитних коштів відповідач суду не надав. Отримання кредиту в цій же сумі 479 654,97 грн. відповідачем підтверджено у зустрічний позовній заяві (а.с. 82 том 2). Кредитний договір сторонами укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належними чином та в установлений договором строк.

За доводами та розрахунками позивача, з 29.09.2008 року по 30.06.2009 року відповідачу було нараховано 96 154,54 грн. процентів за користування овердрафтом, а сплачено за цей же період відповідачем було лише 33 980,57 грн. Залишок заборгованості по процентах становить 62 173,97 грн., які позивач і просить стягнути із відповідача. Доказів про сплату процентів відповідач суду не надав, а тому позов у цій частині підлягає до повного задоволення - з відповідача на користь позивача слід стягнути 62 173,97 грн. процентів. Розрахунок процентів (а.с. 162 том 1) зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

Згідно п. 7.1 кредитного договору, за порушення відповідачем термінів повернення кредиту або процентів за кредит, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня встановлюється за домовленістю сторін у договорі, однак розмір пені, що сплачується від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З 30.04.2008 року подвійна облікова ставка НБУ становить 24%, з 15.06.2009 року - 22%.

У відповідності до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, а згідно ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинено через 6 місяців після виникнення права на стягнення пені.

За розрахунками, наявними у справі ( а.с. 162 том 1), позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом за період з 01.02.2009 року по 04.08.2009 року в сумі 4 263,17 грн. та пеню за порушення строків повернення овердрафту за період з 28.03.2009 року по 04.08.2009 року в сумі 40 211,08 грн.

Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов договору і обставин справи. Позов в цій частині підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 40 211,08 грн. пені по кредиту та 4 263,17 грн. пені по процентах.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав.

           Позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості за договором № 10-ЮО/2008 "Про надання овердрафта" від 26.09.2008 року позивачем доведені зібраним по справі доказами, строки виконання зобов'язання для відповідача є такими, що настали за всіма платежами, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 479 654,97 грн. боргу по овердрафту, 62 173,97 грн. відсотків за користування овердрафтом, 40 211,08 грн. пені за прострочення повернення овердрафту та 4 263,17 грн. пені за прострочення сплати процентів по овердрафту, а всього - 586 303,19 грн.

В решті вимог позивачу слід відмовити через допущення математичної помилки в розрахунках.

           В частині заявленого зустрічного позову судом було встановлено наступне:

          Як вже вказано вище, ТОВ "Автомир-Черкаси" звернулося до суду із двома самостійними позовними заявами (по них порушувалося два самостійних провадження) про визнання недійсним укладеного між сторонами договору № 10-ЮО/2008 "Про надання овердрафта" від 26.09.2008 року з різних підстав.

Ці позови були об'єднані в одне провадження зі справою про стягнення з ТОВ "Автомир-Черкаси" заборгованості за цим же договором, а тому суд вважає за можливе розглядати не два самостійних зустрічних позови, а зустрічний позов з двома різними правовими підставами для визнання договору недійсним.

Через об"єднання справ в одне провадження, клопотання ТОВ "Автомир-Черкаси" від 17.07.2009 року ( а.с. 69 том 1) про зупинення провадження справи про стягнення боргу до вирішення позову про визнання кредитного договору недійсним - до задоволення не підлягає.

           ТОВ "Автомир-Черкаси", як позивач за зустрічним позовом, просить визнати недійсним укладений між сторонами договір № 10-ЮО/2008 "Про надання овердрафта" від 26.09.2008 року з таких підстав:

1. Спірний договір не містить такої істотної умови договору як види забезпечення виконання договору позичальником, а при укладенні самого договору банк належним чином не перевірив наявність забезпечення кредиту та платоспроможність позичальника ( а.с. 81-82 том. 1);

2. За спірним договором ТОВ "Автомир-Черкаси" мав право скористатися кредитом в розмірі 500 000,00 грн., а фактично йому було видано лише 499 654,97 грн. і ТОВ "Автомир -Черкаси" вважає, що воно з цієї підстави має право оспорити договір позики з мотивів її безгрошевості (а.с. 82-83 том 2).           3. Позовні вимоги по зустрічному позову обгруновані ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ст. 1051, 204 ЦК України.

Зустрічний позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого:

          У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          У відповідності до ст. 1 ГПК України до господарського суду зацікавлені особи звертаються за захистом свого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу. При обранні способу захисту права у вигляді визнання договору недійсним позивач повинен довести, що спірний договір не відповідає чинному законодавству та порушує його права.

          Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

          Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Як встановлено ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до закону.

          Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Зі спірного договору № 10-ЮО/2008 про надання овердрафта вбачається, що цей договір було видано ТОВ "Автомир-Черкаси" без забезпечення (розділ 3) заставним майном.

          Однак, у відповідності до глави 49 ЦК України забезпеченням виконання зобов"язання поряд з порукою, гарантією, заставою та ін. видами забезпечення - є і неустойка, до якої відносяться штраф та пеня.

          Пунктом 7.1. спірного догвоору передбачено, що виконання кредитного зобов"язання позичальником забезпечується пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

          Позичальник займає упереджену позиціє і в обґрунтуванні до позовної вимоги (а.с. 81 том 1) звинувачує свого кредитора в тому, що кредит йому було видано бланковий та без перевірки його платоспроможності, як позичальника.

          При цьому ТОВ "Автомир-Черкаси" не доводить, в чому ж полягає порушення його прав наданням йому кредиту без забезпечення, оскільки така обставина може порушувати права лише кредитора, який несе ризики невиконання кредитного зобов'язання на значну суму.

          Чинне законодавство не містить норми, яка б прямо вказувала, що кредитний договір без погодженої в ньому умови про забезпечення виконання кредитного зобов'язання заставним майном є недійсним чи нікчемним (нікчемність пов'язується лише із укладенням кредитного договору без дотримання письмової форми ч. 2 ст. 1055 ЦК).

          У відповідності до ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" -- банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

          Заборона НБУ для комерційних банків надавати бланкові кредити почала діяти лише згідно постанови правління НБУ від 22 липня 2009 року N 421 "Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи" (п. 3), а спірний договір між сторонами було укладено 26.09.2008 року.

          Постановою Верховного Суд України від 21.01.2003 р.2-2/2022-2002(03/014)було роз'яснено таке: за матеріалами справи Вищий господарський суд України та Севастопольський апеляційний господарський суд у своїх постановах зазначили, що основною умовою укладення кредитного договору є його забезпеченість і ця умова не дотримана при укладенні договору кредитування від 30 березня 2001 року N 123/2001, так як не надано суду доказів укладення договору застави. Проте зі змісту ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" випливає, що забезпеченість не може вважатися встановленою законом істотною та обов'язковою умовою кредитного договору. Наприклад, бланковий кредит надається без застави майна чи інших видів забезпечення.

          В іншій справі - Постанова Верховного Суду України від 8 квітня 2002 року "Про визнання неукладеними кредитних договорів" - було роз'яснено, що договір застави є окремим видом договорів. Відповідно до статті 178 ЦК, статей 1, 3 Закону України "Про заставу" застава є способом забезпечення дійсної та реальної вимоги та має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання і не може вважатися істотною умовою іншого договору та бути підставою для визнання неукладеними кредитних договорів при визнанні недійсними договорів застави.

          Отже, чинне законодавство не пов'язує виникнення правовідносин за кредитним договором з такою умовою, як забезпеченість виконання зобов'язань за ним.

          На цій підставі суд вважає, що доводи ТОВ "Автомир-Черкаси" в цій частині є такими, що не відповідають чинному законодавству та не є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

          Суд також відхиляє і доводи ТОВ "Автомир-Черкаси" про недійсність спірного договору з мотивів, що нібито цей кредитний договір був безгрошовий, виходячи з такого:

          Позивач на доведення своїх вимог посилається на ст. 1051 ЦК України, яка встановлює, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

          Тобто, дана стаття може бути застосована у випадку, коли кредитор вимагає повернути більшу суму позики, ніж була фактично передана позичальнику.

          В позові (а.с. 82 том 2) сам позичальник вказує, що ним фактично було отримано від банку 499 654,97 грн. і банк стягує з ТОВ "Автомир-Черкаси" цю ж суму ( а.с. 2 -оборот, том 1), так що спору між сторонами з приводу розміру фактично виданого кредиту немає. З цих підстав не може бути й мови для доведення ТОВ "Автомир-Черкаси" безгрошевості кредитного договору.

          Крім того, згідно законодавства, невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

          З цих же підстав заявник не довів і того, що спірний договір про надання овердрафта нібито не був спрямований на реальне настання правових наслідків, бо матеріалами справи доводиться, що спірний договір укладався позичальником з метою отримання кредитних коштів, кошти ці позичальником отримані, що ним не заперечується.

          На підставі розгляду зустрічних позовних вимог суд констатує, що спірний договір №10-ЮО02008 "Про надання овердрафта" від 26.09.2008 року було укладено його сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, договір сторонами виконаний, що говорить про узгодження всіх його істотних умов. Підстав для визнання його недійсним судом не встановлено.

          На підставі розгляду всіх обставин справи суд констатує, що ТОВ "Автомир-Черкаси" заявляв позови про визнання недійсним договору про надання овердрафта з надуманих мотивів, грубо порушуючи вимоги ст. 3, 13 ЦК України про те, що при здійсненні своїх прав особи повинні діяти справедливо, добросовісно та розумно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

          Єдиною метою заявлення позовів про визнання недійсним договору про надання овердрафта для відповідача було зупинення та тривалий час провадження по справі за позовом до ТОВ "Автомир-Черкаси" про стягнення боргу за кредитом, від повернення якого підприємство свідомо ухиляється, проводячи тим часом розрахунки з іншими банками, про що суду було повідомлено представниками обох сторін.

ТОВ "Автомир-Черкаси" і не намагався довести суду в чому ж він вбачає порушення своїх прав укладеним договором про надання овердрафта, за яким він отримав 99 % передбачених договором кредитних коштів та ще й без забезпечення їх повернення заставним майном.           Порушення прав позичальника судом не встановлено.

          Таким чином, первісний позов про стягнення боргу за кредитними зобов'язаннями підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору № 10-ЮО02008 "Про надання овердрафта" від 26.09.2008 року заявнику слід відмовити повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з ТОВ "Автомир-Черкаси" на користь банку підлягають стягненню державне мито в сумі 5 863,04 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а судові витрати за розгляд вимог за зустрічними позовами повністю покладаються на ТОВ "Автомир-Черкаси".

          Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси", ідентифікаційний код 34337840, м. Черкаси, вул. Корольова, 23 на користь Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Черкаської філії, ідентифікаційний код 22792585, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 25, МФО 351005 ---- заборгованість за овердрафтом в сумі 479 654,97 грн., 62 173,97 грн. відсотків за користування овердрафтом, 40 211,08 грн. пені за прострочення повернення овердрафту та 4 263,17 грн. пені за прострочення сплати процентів по овердрафту, 5 863,04 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті вимог за первісним позовом - відмовити через математичну помилку у розрахунках.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ           Н.М. Спаських