Рішення № 9439870, 11.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р.Справа № 14/597-10 за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Рівне

до Славутської районної організації профспілки працівників освіти і науки, м. Славута

про стягнення грошей

Суддя Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_2 за довіреністю від 13.04.2010 р.

відповідач: не зявився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений згідно договору на постачання товару №2 від 24.12.2008 р., а саме 20000 грн. боргу, 2000 грн. нарахувань інфляції, 604 грн. 3% річних. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача 500 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, додатково повідомив суду, що на день подання позову заборгованість становила 16459 грн., а після порушення провадження у справі відповідачем було проведено часткове погашення наявної заборгованості (14.04.2010 р. в сумі 1000 грн. та 19.04.2010 р. в сумі 1000 грн.). Зазначає, що на час розгляду справи фактична заборгованість в частині основного боргу становить 14459 грн. Також просить стягнути з відповідача нархування інфляції та річних. Додатково в судовому засіданні позивач заявив клопотання про відшкодування витрат по оплаті адвокатських послуг в загальній сумі 2000 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2010 порушено провадження у справі. Примірник ухвали надіслано на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями та отримано ним, що підтверджується відповідною відміткою на вказаному повідомленні. Однак відповідач відзив на позов не подав, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив. За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між сторонами було укладено договір №2 від 24.12.2008 р. про поставку дитячих новорічних подарунків в кількості 2120 штук на суму 36720 грн.

Відповідно до умов даного договору позивач зобовязувався передати відповідачу товар (дитячі новорічні подарунки), а відповідач зобовязувався прийняти даний товар та оплатити його.

На виконання договору позивачем поставлено відповідачу 2070 дитячих новорічних подарунків на суму 35000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі товару.

Відповідач отриманий товар належним чином не оплатив. Позивачем 02.07.2009р. було направлено відповідачу претензію з вимогою про погашення наявного боргу в сумі 24590 грн. до 12.07.2009 р. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне.

Відповідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є договір. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом же ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар відразу після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки інший строк оплати сторонами в договорі не визначений, суд приходить до висновку про виникнення у відповідача обовязку щодо оплати отриманого товару відразу після його отримання.

З матеріалів справи вбачається, що товар отримано відповідачем 24.12.2008 р., тому обовязок оплатити його виник з 25.12.2008 р.

Оскільки згідно поданого позивачем розрахунку фактична заборгованість відповідача на день звернення становила 16459 грн., а позивачем помилково було заявлено до стягнення 20000 грн., в позові в частині стягнення 3541 грн. належить відмовити за безпідставністю.

В частині стягнення 2000 грн. провадження у справі належить припинити за відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сплачено вказану суму після порушення провадження у справі. Таким чином вимоги частині стягнення 14459 грн. основного боргу обґрунтовані і підлягають.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Частиною другою цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача щодо стягнення нарахувань інфляції в сумі 2000 грн. та 604 грн. річних обґрунтовані, їх розмір не перевищує максимально можливого нарахування, за період прострочення, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

В силу ст.ст. 44, 49 витрати на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на послуги адвоката судом враховується наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача; при відмові в позові на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, право гр. ОСОБА_2 на зайняття адвокатською діяльністю підтверджене свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю №556 від 29.05.2007р.

Також позивачем надано суду докази укладення з адвокатом ОСОБА_2 договорів від 01.12.2009р. та 16.04.2010 р. про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат, надано квитанції № 170951 від 01.12.2009р. про сплату ОСОБА_2 500 грн. за адвокатські послуги по договору від 01.12.09р. та №170956 від 16.04.2010 р. про сплату ОСОБА_2 1500 грн. за адвокатські послуги по договору від 16.04.10р.

Враховуючи зазначене, саме дана сума підлягає відшкодуванню з відповідача. Однак виходячи з положень пропорційності відшкодування судових витрат при частковому задоволенні позову, закріплених в ст. 49 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано визначені витрати на адвокатські послуги 2000 грн. підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Славутської районної організації профспілки працівників освіти і науки, м. Славута (вул. Леніна, 25, код ЄДРПОУ 02672034) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 14459 грн. боргу, 2000 грн. інфляційних та 604 грн. 3% річних, 1706,30 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 170,63 грн. державного мита, 201,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 2000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Суддя