Вирок № 94397043, 26.01.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/76/20

номер провадження 1-кп/368/101/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2021 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарях Назаренко А.І. та Губенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження № 12019110190000462 від 17.10.2019 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня спеціальна, раніше судимого :

?05.05.2008 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

? 22.12.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.3 ст.185, 15, ч.3 ст.185, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 13.03.2013 з Бориспільської ВК Київської області №119, умовно-достроково, з невідбутим строком - 1 рік 8 місяців 17 днів;

?01.10.2014 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 30.09.2016 року з Білоцерківської ВК Київської області № 35 по відбуттю строку покарання;

?11.10.2017 Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.2 ст.289, 72 ч.5 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.03.2019 року з Коростенецької ВК Житомирської області №71 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.. 162 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- сторони обвинувачення - прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Вдовенко Л.М.

- сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката Лисюк О.В., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 17.10.2019 р. о 14 год. 32 хв. зайшов до приміщення адміністративного будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , піднявся на другий поверх, де розміщується Кагарлицька районна рада та маючи прямий умисел на вчинення крадіжки будь-якого майна, яке зберігалося в приміщенні кабінету голови Кагарлицької районної ради ОСОБА_2 , скориставшись тим, що останній був відсутній в кабінеті, через незачинені двері кабінету, зайшов до його приміщення та діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно з шухляди письмового столу вчинив крадіжку чоловічого гаманця, належного ОСОБА_2 в якому знаходилися грошові кошти в сумі 500 гривень, 400 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 17.10.2019 рік вартість 1 долару щодо 1 гривні становила - 24 гривні 80 копійок), що становить 9920 гривень, 50 Євро (згідно курсу НБУ станом на 17.10.2019 рік вартість 1 Євро щодо 1 гривні становила 27 гривень 30 копійок), що становить -1365 гривень, а також кредитна картка банку «Райффайзен Банк Аваль».

Після чого ОСОБА_1 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 11785 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1 18.11.2019 р. близько 09 год. 00 хв., маючи умисел на викрадення майна ОСОБА_3 , яке зберігалося на території домоволодіння АДРЕСА_3 , через ворота проник на його територію та скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 був відсутній за місцем свого проживання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до легкового автомобіля марки «АЗЛК 412 ИЭ», р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні у потерпілого ОСОБА_3 , та який знаходився на території даного домоволодіння, відчинив передній капот даного автомобіля та діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно, повторно, вчинив крадіжку радіатору для охолодження двигуна, вартість якого згідно висновку експерта №44 від 10.01.2020 р. становить 700 гривень.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1 27.11.2019 р. о 09 год. 40 хв., маючи умисел на незаконне проникнення до жилого будинку, який розташований на території домоволодіння АДРЕСА_3 , власником якого згідно договору дарування від 26.05.2005 року є ОСОБА_3 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 був відсутній за місцем свого проживання, та за його діями ніхто не спостерігає в порушення ст.30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до володіння іншої особи, перехилившись через паркан даного домоволодіння відчинив хвіртку та незаконно проник на його територію. Після чого, ОСОБА_1 незаконно знаходячись на території вказаного домоволодіння за допомогою металевого гайкового ключа розбив скло вікна жилого будинку та намагався проникнути до його приміщення, але цього зробити не зміг, так як був зупинений жителями вулиці Став`янка м. Кагарлик, які в подальшому викликали працівників поліції.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив незаконне проникнення на приватну територію, тобто порушив гарантоване право власника на недоторканість його володіння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.. 162 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив, що він втратив паспорт і код, тому прийшов до приміщення, щоб поновити код. На другому поверху в одному кабінеті були відкриті двері і нікого не було і він підійшов до стола і в одній із шухляд він побачив гаманець, якого забрав та пішов. Матеріальну та моральну шкоду потерпілому відшкодував повністю. З потерпілим ОСОБА_4 знайомий і тому він хотів з ним побачитись, тому коли прийшов до нього він його не побачив, але сусіди побачили його і викликали брата власника будинку та поліцію. Крім того, ОСОБА_5 мав віддати борг одній людині він прийшов за ним. У дворі була машина і він спробував її завести, але виявилося, що не зможе і він дістав радіатор і пішов. Його він здав на метал і гроші витратив на свої потреби. Спіленку він все відшкодував. У потерпілих просить вибачення та більш такого вчиняти не буде. Просить застосувати до нього ст. 75 КК України, або ст. 69 КК України.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

?показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Претензій до обвинуваченого не має, оскільки матеріальні та моральні збитки йому відшкодовано в повному обсязі. Щодо міри покарання покладається на погляд суду;

?показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Претензій ні матеріального, ні морального характеру до ОСОБА_1 він не має. Завдану шкоду ОСОБА_1 йому відшкодовано в повному обсязі. Щодо міри покарання покладається на погляд суду.

По епізоду таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище у потерпілого ОСОБА_2 винність обвинуваченого ОСОБА_1 доводиться письмовими доказами по справі, зокрема:

?витягом з кримінального провадження № 12019110190000462, відомості про яке внесено 17.10.2019 р. (т. 1 а.с. 73), згідно якого 17.10.2019 р. в період часу з 14 год. 15 хв. по 14 год. 30 хв. невідома особа, перебуваючи в приміщенні кабінету голови районної адміністрації м. Кагарлик з шухляди письмового столу вчинила крадіжку барсетки, в якому знаходилися гроші в сумі 400 доларів США, 50 Євро, 500,00 грн. та дві банківські картки, які належали потерпілому;

?карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (т. 1 а.с. 77), згідно якої в адміністративній будівлі в період часу з 12-30 до 14-00 невідомий вчинив крадіжку гаманця з кабінету голови районної ради, в якому знаходились кошти та банківські картки, що належали ОСОБА_2 ;

? протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.10.2019 р. (т. 1 а.с. 78-79), згідно якої потерпілим ОСОБА_2 повідомлено, що 17.10.2019 р. з 14 год. 15 хв. по 14 год. 30 хв. невідома особа вчинила крадіжку в його службовому кабінеті з шухляди столу, де знаходилась барсетка з грошовими коштами та банківськими картами;

?заявою ОСОБА_2 від 17.10.2019 р. (т. 1 а.с. 80), який не проти того, щоб слідчий провів огляд приміщення його кабінету у зв`язку з крадіжкою його майна;

?протоколом огляду місця події від 17.10.2019 р. (т. 1 а.с. 81-83), який було проведено в присутності двох понятих, спеціаліста та за участю користувача приміщення ОСОБА_2 , об`єктом якого є кабінет голови районної ради, що знаходиться за адресою: м. Кагарлик, вул.. Незалежності, 1. Вказаний кабінет знаходиться на другому поверсі. Вказаний кабінет зачиняється за допомогою дерев`яних дверей та на замок. При огляді виявлено, що двері та замок не мають ніяких пошкоджень. При огляді стола шухляда була відчинена. Також було виявлено сліди папілярних ліній, які було вилучено в якості речових доказів;

?протоколом огляду предметів від 04.11.2019 р. (т. 1 а.с. 86) та скрин-шот (фотознімку) (т. 1 а.с. 85), предметом якого скрин-шот (фотознімок), який долучений потерпілим ОСОБА_2 . На вказаному скрин-шоті (фотознімку) зображено два СМС повідомлення, в яких зазначено, що 17.10.2019 р. о 15 год. 16 хв. 21 сек. та о 15 год. 17 хв. 28 сек. була операція з банківською карткою - «Райффайзен Банк Аваль» «4231» - (номер банківської картки) відхилена, так як невірно введені дані. Також у вказаному СМС повідомленні вказаний номер банкомату, в якому здійснювалася вказана банківська операція-10026-06-14-А001;

?постановою про визнання предметів (документів) речовими доказами та передачу їх на приєднання до матеріалів кримінального провадження від 04.11.2019 р. (т.1 а.с. 87-88), оглянутий скрин-шот (фотознімок) смс повідомлень, долучений потерпілим ОСОБА_2 в ході його допиту, визнано речовим доказом та приєднати до матеріалів кримінального провадження № 12019110190000462;

?заява ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 89), якою він долучив до матеріалів кримінального провадження диск, на якому маються два відеозаписи, які здійснювалися 17.10.2019 року в період часу з 14 год. 32 хв. по 14 год. 41 хв. в приміщенні та на території Кагарлицької районної ради;

?DVD-R диск (т. 1 а.с. 90), на якому містяться два відеозаписи - відеоспостереження, які здійснювалися в період часу з 14 год. 32 хв. по 14 год. 41 хв. 17.10.2019 р. прибудинкової території та у приміщення будівлі за адресою: АДРЕСА_2 ;

?протоколом огляду предметів від 05.11.2019 р. (т. 1 а.с. 91-93) є DVD-R диск, на якому мається два відеозаписи, які здійснювалися в період часу з 14 год. 32 хв. по 14 год. 41 хв. 17.10.2019 р. за допомогою камер відеоспостереження, які знаходяться на будівлі та в приміщення районної ради;

?DVD-R диск (т. 1 а.с. 94), на якому містяться фотознімки, які зроблені з камер відеоспостережень з банкомату відділення № 10026-06-14-А001, який розташований за адресою: м. Кагарлик, вул.. Паркова, 10;

? три фотознімки (т. 1 а.с. 95-97), які зроблені з камер відеоспостережень з банкомату відділення № 10026-06-14-А001, який розташований за адресою: м. Кагарлик, вул.. Паркова, 10, на яких є обличчя ОСОБА_1 , який робив спроби зняття коштів з банківської картки;

?протоколом огляду предметів від 27.12.2019 р. (т. 1 а.с. 98), де оглядом є чотири фотознімки здійснені 17.10.2019 року з 15 год. 15 хв. по 15 год. 17 хв. за допомогою камери фотофіксації банкомату відділення №10026-06-14-А001, який розташований за адресою: м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, та який належить ПАТ «Державний Ощадний Банк України». На вказаних фотознімках зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснює чи намагається здійснити банківську операцію, а саме зняття грошових коштів з карткового рахунку;

?постановою про визнання предметів (документів) речовими доказами та передачу їх на приєднання до матеріалів кримінального провадження від 04.11.2019 р. (т.1 а.с. 99), де були оглянуті чотири фотознімки, на яких зображений ОСОБА_1 , та які здійснені 17.10.2019 року з 15 год. 15 хв. по 15 год. 17 хв., за допомогою камери фотофіксації банкомату відділення №10026-06-14-А001, який розташований за адресою: м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, та який належить ПАТ «Державний Ощадний Банк України»;

?витяг з офіційного сайту НБУ (т. 1 а.с. 102-103), на якому вказано офіційний курс валют станом на 17.10.2019 р.;

?висновком експерта № 17-1/1951 від 18.11.2019 р. (т. 1 а.с. 115-123) встановлено, що виявлені та вилучені під час огляду місця події 17.10.2019 року з шухляди письмового столу в кабінеті голови Кагарлицької районної ради Київської області два сліди пальців рук (руки) з найбільшими розмірами по осях 16x24 мм, 21x32 мм - придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Слід пальця руки з найбільшими розмірами по осях 21x32 мм залишений великим пальцем лівої руки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід пальця руки з найбільшими розмірами по осях 16x24 мм залишений не гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою;

?квитанцією № 42/2019 від 05.12.2019 р. (т. 1 а.с. 124), згідно якої слідчий передав на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП дактилокарти та дві упаковки № 0004629 та № 0004628;

?клопотання слідчого до слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів (т. 1 а.с. 125-126), згідно якого слідчий просив винести ухвалу про надання тимчасового доступу до інформації: відео-фото зйомки з банкомату відділення «10026-06-14 -А001», який належить до філії-Головного Управління по м. Києву та Київській області ПАТ (Публічного Акціонерного Товариства) «Державний Ощадний Банк України» ЄРДПОУ 09322277, (розташованого за адресою: Україна, 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 27), та який розташований за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, в момент проведення банківської операції - спроби зняття готівки з банківської картки «Райффайзен Банк Аваль», реквізити « НОМЕР_2 », належної потерпілому ОСОБА_2 , 17.10.2019 року в період часу з 15 години 15 хвилин по 15 годину 17 хвилин по термін дії ухвали з правом проведення її вилучення в філії Головного Управління по м.. Києву та Київській області ПАТ (Публічного Акціонерного Товариства) «Державний Ощадний Банк України» ЄРДПОУ 09322277, розташованого за адресою: Україна, 01034. м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 27;

?ухвалою слідчого судді Кагарлицького районного суду від 26.12.2019 р. (т. 1 а.с. 128-131) було надано тимчасовий дозвіл слідчому на відео-фото зйомки з банкомату відділення «10026-0614 - А001», який належить до Філії Головного Управління по м. Києву та Київській області ПАТ (Публічного Акціонерного Товариства) «Державний Ощадний Банк України» ЄРДПОУ 09322277, (розташованого за адресою: Україна, 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 27), та який розташований за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, в момент проведення банківської операції - спроби зняття готівки з банківської картки «Райффайзен Банк Аваль», реквізити « НОМЕР_2 », належної потерпілому ОСОБА_2 , 17.10.2019 року в період часу з 15 години 15 хвилин по 15 годину 17 хвилин з правом проведення її вилучення в Філії-Головного Управління по м. Києву та Київській області ПАТ (Публічного Акціонерного Товариства) «Державний Ощадний Банк України» ЄРДПОУ 09322277, розташованого за адресою: Україна, 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 27;

?протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.12.2019 р. (т. 1 а.с. 132) та опис речей і документів, які були вилучені (т. 1 а.с. 134), згідно якого на підставі ухвали слідчого судді про тимчасового доступу до речей і документів від власника інформації було надано доступ до інформація з банкомату відділення «10026-0614 - А001», яке належить до філії Головного Управління по м. Києву та Київській області ПАТ (Публічного Акціонерного товариства) «Державний Ощадний Банк України» ЄРДПОУ 09322277, (розташованого за адресою: Україна, 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 27), та який розташований за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, про здійснення банківських операцій в період часу 17.10.2019 року з 15 год. 15 хв. по 15 год. 17 хв. з вищевказаного банкомату.

По епізоду незаконного проникнення до іншого володіння особи, а саме: до потерпілого ОСОБА_3 винність обвинуваченого ОСОБА_1 доводиться письмовими доказами по справі, зокрема:

?витягом з кримінального провадження № 12019110190000534, відомості про яке внесено 27.11.2019 р. (т. 1 а.с. 145), згідно якого 27.11.2019 до ч ч Кагарлицького ВП Обухівського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 27.11.2019 близько 09 год. 44 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_4 , незаконно проник до подвір`я, де розбив вікно до будинку АДРЕСА_3 та намагався проникнути до приміщення, однак був затриманий заявником;

?карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (т. 1 а.с. 147), згідно якого ОСОБА_6 повідомив, що затримано невідому особу, який розбив вікно до будинку брата заявника та намагався потрапити в середину будинку;

?заявою ОСОБА_3 від 27.11.2019 р. (т. 1 а.с. 148), який просив притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який проник до його домоволодіння через паркан та проник до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

?заявою ОСОБА_3 від 27.11.2019 р. (т. 1 а.с. 149), який дозволив працівникам поліції оглянути територію його домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

?протоколом огляду місця події від 27.11.2019 р. (т. 1 а.с. 150-153), який було проведено в присутності двох понятих, спеціаліста та за участю власника майна ОСОБА_3 , об`єктом якого є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та було зафіксовано незаконне проникнення до будинковолодіння потерпілого;

?копією договору дарування від 20.05.2005 р. (т. 1 а.с. 154), згідно якого ОСОБА_7 подарував ОСОБА_3 жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 та до нього примикає сарай Б, паркан, ворота та підмостка;

?згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.05.2005 р. (т. 1 а.с. 156), згідно якого власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20.05.2005 р.;

?протоколом проведення відеозапису з цифрового носія інформації від 28.11.2019 р. (т. 1 а.с. 157-158), згідно якого відбувся перегляд двох відеозаписів, що містяться на цифровому носії інформації Кingston micro SD об`ємом пам`яті 32 Gb з подальшим копіюванням цифрових файлів, що відображають процес проведення огляду місця події від 27.11.2019 на території домоволодіння АДРЕСА_3 з жорсткого диску комп`ютера марки LG Flatron E1942С - BN -S/N 211NDQAA5172, Моdem Е1942СА , діагональ дисплею 18,5 та відповідним відображенням їх шляхом копіювання на цифровий носій інформації - DVD-R;

?постановою про визнання матеріального об`єкту (цифрового носія інформації) документом та вирішення питання про забезпечення його зберігання від 28.11.2019 р. (т. 1 а.с. 159-160), згідно якого цифровий носій інформації - оптичний DVD-R диск, на якому містяться два цифрові відео файли, який додається до протоколу проведення огляду місця події, який мав місце 27.11.2019 року на території домоволодіння АДРЕСА_3 - визнано документом у кримінальному провадженні № 12019110190000534 від 27.11.2019 р. та вирішено питання про його зберігання;

?DVD-R диск (т. 1 а.с. 161), на якому маються відеозапис проведеного 27.11.2019 р. огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 .

По епізоду таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно у потерпілого ОСОБА_3 винність обвинуваченого ОСОБА_1 доводиться письмовими доказами по справі, зокрема:

?витягом з кримінального провадження № 12020110190000003, відомості про яке внесено 03.01.2020 р. (т. 1 а.с. 168), згідно якого у період часу з 18.11.2019 року по 19.11.2019 рік невідома особа, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , з автомобіля марки "Москвич" вчинила крадіжку радіатора-охолодження належного ОСОБА_3 ;

?протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.01.2020 р. (т. 1 а.с. 169), згідно якого ОСОБА_3 повідомив, що в період 18.11.2019 р. до 19.11.2019 за місцем проживання по АДРЕСА_3 з автомобіля марки «Москвич» було вчинено крадіжку радіатора-охолоджувача;

?рішення VIII сесії VII скликання Кагарлицької міської ради Київської області від 26.05.2016 р. (т. 1 а.с. 170), згідно якого було надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність загальною площею 0,09 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3 ;

?згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.05.2005 р. (т. 1 а.с. 171), згідно якого власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20.05.2005 р.;

?копією договору дарування від 20.05.2005 р. (т. 1 а.с. 172), згідно якого ОСОБА_7 подарував ОСОБА_3 жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 та до нього примикає сарай Б, паркан, ворота та підмостка;

?довідкою ФОП ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 175) про те, що на даний час вартість радіатора охолодження з кольорового металу на автомобіль АЗЛК (москвич), становить 1300,00 (одна тисяча триста) грн. 00 коп.;

?заявою ОСОБА_3 від 02.01.2020 р. (т. 1 а.с. 176), який дозволив працівникам поліції без ухвали суду оглянути територію його домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

?протоколом огляду місця події від 02.01.2020 р. (т. 1 а.с. 177-179) та фототаблицею до протоколу ОМП (т. 1 а.с. 180-182), який було проведено в присутності двох понятих, спеціаліста та за участю власника майна ОСОБА_3 , об`єктом якого є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , земельній ділянці якого знаходився автомобіль марки «Москвич», через вікно передній дверей якого було відкрито капот та звідки якого було викрадено радіатор-охолоджувач;

?копією тимчасового реєстраційного талону ДАП № 832730 (т. 1 а.с. 184-185), згідно якого користувачем транспортного засобу марки «АЗЛК» моделі «412 ИЭ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_7 ;

?копією технічного паспорту серії ГГ № 913840 (т. 1 а.с. 186-187), згідно якого власником транспортного засобу марки «АЗЛК» моделі «412 ИЭ», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_9 ;

?копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 188), згідно якої ОСОБА_10 є фізичною особою підприємцем і основний вид діяльності є оптова торгівля відходами та брухтом;

?висновком судово-товарознавчої експертизи № 44 від 10.01.2020 р. (т. 1 а.с. 193-196), згідної якої ринкова вартість бувшого у використанні з квітня 2019 року радіатора для охолодження двигуна виготовленого з латуні, від автомобіля марки «АЗЛК 412 ИЭ», станом на 18.11.2019 р. складає 700,00 грн.;

?заява ОСОБА_3 від 17.01.2020 р. (т. 1 а.с. 209), згідно якої він не заперечував проти проведення слідчого експерименту на території його будинковолодіння;

?протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2020 р. (т. 1 а.с. 210-213), який було проведено за участю потерпілого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Лисюк О.В. та двох понятих, де ОСОБА_1 в деталях було надано пояснення про вчинення крадіжки радіатора, а також незаконного проникнення на територію будинковолодіння потерпілого ОСОБА_3 ;

? протоколом проведення перегляду відеозапису з цифрового носія інформації від 18.01.2020 р. (т. 1 а.с. 214-215), згідно якого відбувся перегляд відеозапису, який міститься па цифровому носії інформації Кingston micro SD об`ємом пам`яті 32 Gb з подальшим копіюванням цифрових файлів, що відображають процес проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 17.01.2020 на території домоволодіння АДРЕСА_3 жорсткий диск комп`ютера марки LG Flatron E1942С - BN -S/N 211NDQAA5172, Моdem Е1942СА, діагональ дисплею 18,5 та відповідним відображенням їх шляхом копіювання на цифровий носій інформації - DVD-R;

?постановою про визнання матеріального об`єкту (цифрового носія інформації) документом та вирішення питання про забезпечення його зберігання від 18.01.2020 р. (т. 1 а.с. 216-218), згідно якого цифровий носій інформації - оптичний DVD-R диск, на якому містяться цифровий відео файл, який додається до протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який мав місце 17.01.2020 року на території домоволодіння АДРЕСА_3 - визнано документом у кримінальному провадженні № 12019110190000462 від 17.10.2019 р. та вирішено питання про його зберігання;

?DVD-R диск (т. 1 а.с. 219), на якому маються відеозапис проведеного 17.01.2020 р. огляду слідчого експерименту за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України (оцінка доказів), суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 94 КПК України).

Судом всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Даючи оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, суд враховує, що вони отримані у

передбачений КПК України спосіб, істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, під час отримання таких доказів допущено не було, тому суд визнає, що вони є належними

та допустимими.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом;сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, відповідно до ст. 86 КПК України якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Письмові докази по справі, а саме: висновки експертів, слідчий експеримент та інші докази зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, узгодженими та послідовними, відповідають всім обставинам справи, а тому суд сприймає їх як правдиві та такими, що в сукупності свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування та безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що факти вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в суді і обвинувачений ОСОБА_1 є винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.. ст.. 162 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та підлягає покаранню.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.. ст.. 162 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, а саме:

?по ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи;

?по ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

?по ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаної з проникненням у сховище.

Судом також враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Крім того, відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно паспорту НОМЕР_6, виданого 22 серпня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кагарлик Київської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.

Згідно вимоги про судимість № 4975/109/1009.1/02-20 від 27.11.2019 р. станом на 27.11.2019 року ОСОБА_1 є особою раніше судимою, а саме:

?05.05.2008 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

? 22.12.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.3 ст.185, 15, ч.3 ст.185, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 13.03.2013 з Бориспільської ВК Київської області №119, умовно-достроково, з невідбутим строком - 1 рік 8 місяців 17 днів;

?01.10.2014 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 30.09.2016 року з Білоцерківської ВК Київської області № 35 по відбуттю строку покарання;

?11.10.2017 Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.2 ст.289, 72 ч.5 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.03.2019 року з Коростенецької ВК Житомирської області №71 по відбуттю строку покарання.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня» обвинувачений ОСОБА_1 за наркологічною допомогою не звертався та на обліку в лікаря - нарколога не перебуває.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня» обвинувачений ОСОБА_1 за психіатричною допомогою не звертався та на обліку в лікаря - психіатра не перебуває.

Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, зареєстрований в АДРЕСА_4 . На гр. ОСОБА_1 , при міськвиконкомі відсутні будь-які інші відомості. Гр. ОСОБА_1 , депутатом Кагарлицької міської ради не являється.

Обгрунтування судом призначення обвинуваченому ОСОБА_1 міри та виду покарання.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахуванні ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України (в редакції 2001 року), суд відносить - щире каяття, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

Згідно зі ст. 34 КК рецидивом злочину визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин, не зняту або не погашену в установленому законом порядку, у кожній справі необхідно з`ясовувати відповідні дані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 має не зняту та не погашену судимість, зокрема за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 11.10.2017 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 289, 72 ч. 5 КК України до трьох років позбавлення волі.

Відтак ОСОБА_1 має судимість за умисний злочин за ч. 2 ст. 289 КК, що не утворює повторності із кримінальними правопорушеннями, які ним вчинено в цьому кримінальному провадженні.

З огляду на те, що такий вид рецидиву охоплює різнорідні злочини.

Тому до обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України (в редакції 2001 року), суд відносить рецидив злочинів.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже, ці дані підлягають обов`язковому врахуванню.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної частини статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Однак, призначаючи покарання, суд також враховує і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який ніде не працює, офіційні джерела доходу відсутні, даних, що нейтрально його характеризують на момент вчинення кримінальних правопорушень, будучи особою раніше судимою за аналогічні злочини, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив протиправні діяння, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , думку потерпілих, які при визначенні покарання покладаються на думку суду, при цьому не маючи претензій до обвинуваченого, як матеріального, так і морального характеру, а також враховуючи досудову доповідь Кагарлицького міськрайонного сектору філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області від 18.11.2020 року про те, що виправлення ОСОБА_1 без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб), вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі в межах строку, визначеного санкціями ст. ст. 162 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та із застосуванням ч. 1 ст.. 70 КК України.

Так, ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При призначені покарання, суд також враховує усвідомлення обвинуваченим ОСОБА_1 протиправності вчиненого діяння та висловлення останнім критичного відношення до своїх дій, публічне вибачення у потерпілих, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування ч. 1 ст. 69 КК України і пом`якшити призначене ОСОБА_1 покарання, яке останньому слід відбути реально, оскільки саме таке покарання, на думку суду, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, буде справедливим і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципу індивідуалізації покарання.

Підстав для застосування ст. ст. 69-1, 75 КК України, суд не вбачає.

На переконання суду призначення обвинуваченому ОСОБА_1 саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, то слід зазначити наступне.

Цивільним позивачем ОСОБА_2 була подана заява, в якій він просить його позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином залишити без розгляду.

Цивільний відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лисюк О.В. не заперечували проти поданої заяви цивільним позивачем та її задоволення.

Згідно ст. 256 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги позивача ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162 ч. 1, 185 ч. 2 та 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положення ст. 69 КК України, призначивши покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі,

за ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного його затримання у зв`язку з виконанням вироку.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_2 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , процесуальні витрати на користь держави вартість проведеної трасо логічної експертизи в сумі 1256 (одної тисячі двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: (т. 1 а.с. 85) - скрин-шот (фотознімок) смс повідомлень, який долучений до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження; (т. 1 а.с. 90) - DVD-R диск, на якому містить запис відеоспостереження, який долучений до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження; (т. 1 а.с. 94) - DVD-R диск, на якому містяться фотознімки із камер відеоспостереження, який долучений до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження; (т. 1 а.с. 99) - чотири фотознімки, які долучені до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження; (т. 1 а.с. 124) - дактилокарти та дві упаковки № 0004629 та № 0004628, які передано на зберігання до Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області по квитанція № 42/2019, після набрання вироком законної сили - знищити; (т. 1 а.с. 161) - DVD-R диск, на якому міститься відеозапис проведеного 27.11.2019 р. ОМП, який долучено до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження; (т. 1 а.с. 219) - DVD-R диск, на якому міститься відеозапис проведеного 17.01.2020 р. слідчого експерименту, який долучено до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.І. Шевченко