Рішення № 9439667, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 63/96-10

вх. № 2085/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Курган І.І., дов. № 739 від 07.04.2010 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків", смт. Коломак

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 1800,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 1800,00 грн. заборгованості, з яких 1200,00 грн. - сума штрафу за прострочення повернення суборендованого обладнання та 600,00 грн. .- вартість неповерненого суборендованого обладнання. Позов обґрунтований статтями 525, 526, 530, 551, 610, 611, 624, 625, 759, 785 ЦК України та статтями 175, 193, 199, 230, 283, 286 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 26.04.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська пивна компанія Харків" (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - відповідач) був укладений договір суборенди операційного торговельного обладнання № 413 від 19.12.2008 року (надалі - договір).

Згідно з п. п. 1.1., 1.3. договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування операційне торговельне обладнання (надалі - обладнання) в справному стані, у комплекті, згідно акту прийому-передачі. Пункт 4.9. договору передбачає, що передача суборендарю обладнання в суборенду не зумовлює одночасної передачі права власності на нього, а надає суборендарю тільки право користування протягом терміну дії договору.

Факт передачі обладнання, а саме: світлова вивіска внутрішня "Стелла Артуа" - 1 шт., загальною вартістю 600,00 грн. (з урахування 20% ПДВ) підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 25.12.2008 року та розрахунковою накладною № Ра-0001569 від 25.12.2008 року.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 6.4.15. договору, відповідач зобов'язаний по закінченню строку дії даного договору, не пізніше трьох календарних днів з моменту припинення договору, передати обладнання згідно акту прийому-передачі позивачу, в тому ж самому стані в якому воно було отримане в суборенду з урахуванням нормального зносу.

У відповідності до п. 11.1. договору, суборенди він був припинений з 31 грудня 2009 року. Відповідачу було відмовлено в пролонгації договору, про що він був повідомлений листом позивача за вих. № 675-юр від 14.01.2010 року. Зазначене повідомлення було особисто отримане відповідачем 22.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, обладнання відповідачем повернуто не було.

Згідно з п 7.7 договору, якщо суборендар не виконує обов'язку щодо повернення об'єкту оренди, орендар має право вимагати від суборендаря сплати неустойки у вигляді штрафу у розмірі 200% заставної вартості об'єкту суборенди. Крім цього, п. 7.8. договору передбачає, що у разі порушення суборендарем строків повернення суборендованого обладнання зазначених в цьому договорі, орендар, на свій розсуд, має право вимагати від нього повернення суборендованого обладнання або сплати загальної його вартості, та в будь якому випадку - сплати штрафних санкцій.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 600,00 грн. вартості неповернутого майна (з урахуванням 20% ПДВ) та 1200,00 грн. штрафу обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (61098, АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" (юридична адреса : Харківська обл., Коломацький р-н, смт. Коломак, вул. Пролетарська, 9; поштова адреса:: 61024, м. Харків, вул. Лермонтовська, 7, оф. 203, п/р 260080131862 в ЗАТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», м. Київ, МФО 320627, Код ЄДРПОУ 33163965) - 600,00 грн. вартості суборендованого майна, 1200,00 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 26 квітня 2010 року