Вирок № 94396484, 26.01.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1393/20

Провадження № 1-кп/288/34/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудника М.І.,

з участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

прокурора - Олицького Я.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

неповнолітнього - ОСОБА_1 ,

захисників - Чопівської Л.С., Омельчука В.О.,

законних представників неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020065270000027 від 21 серпня 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Харліївка, Попільнянського району, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, освіта базова середня, не навчається, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий,

що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2020 року близько 13 години 00 хвилин неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , проходячи по вулиці Житомирська в селі Харліївка, Попільнянського району, Житомирської області, помітили раніше знайомого їм ОСОБА_4 , який проходив по вулиці та ніс в руках дорожню сумку чорного кольору. У цей час у неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_1 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, 20.08.2020 року приблизно о 13 годині 15 хвилин, заздалегідь розподіливши між собою ролі, неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 прийшли до будинку по АДРЕСА_1 , де тимчасово проживає потерпілий ОСОБА_4 . У подальшому, ОСОБА_1 заховався за господарською будівлею в домогосподарстві по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , будучи непомітним для потерпілого та перебуваючи поблизу вхідної хвіртки домогосподарства по АДРЕСА_3 , покликав ОСОБА_4 , який у той момент знаходився поблизу вхідних дверей до будинку за вказаною адресою. ОСОБА_4 , відреагувавши на оклик ОСОБА_1 , залишивши поблизу вхідних дверей будинку дорожню сумку чорного кольору, направився до вхідної хвіртки домогосподарства. У цей момент, скориставшись вільним доступом, розуміючи, що його дії ніким не помічені, неповнолітній ОСОБА_1 підбіг до вхідних дверей будинку і таємно від оточуючих викрав із дорожньої сумки грошові кошти в сумі 700 гривень та покинув територію вищевказаного домогосподарства.

У подальшому, викраденим майном неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 700 гривень.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 21 серпня 2020 року близько 23 години 30 хвилин неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , проходячи по АДРЕСА_2 , помітили, що у господарській будівлі, яка знаходиться на території домогосподарства по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 , горіло світло і у них раптово виник умисел на таємне повторне викрадення чужого майна з приміщення житлового будинку за вказаною адресою.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне, викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, 22.08.2020 року приблизно о 00 годин 00 хвилин, заздалегідь розподіливши між собою ролі, неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 прийшли на територію домогосподарства, що по АДРЕСА_2 . Упевнившись у тому, що за ними ніхто не спостерігає ОСОБА_1 та ОСОБА_1 підійшли до житлового будинку за вказаною адресою. Після цього, неповнолітній ОСОБА_1 вийняв віконну шибку у веранді будинку і неповнолітні ОСОБА_1 проник у середину житлового будинку. У цей час ОСОБА_1 залишився поблизу веранди будинку та спостерігав за обстановкою. Перебуваючи в приміщенні будинку неповнолітній ОСОБА_1 виявив гаманець у якому лежали грошові кошти в сумі 1000 гривень, які таємно викрав. Після чого, неповнолітній ОСОБА_1 виліз через вікно будинку. У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії у вказаний час, дочекавшись відкриття потерпілою ОСОБА_5 вхідних дверей будинку, що за вказаною адресою та упевнившись, що його дії ніким не помічені ОСОБА_1 проник всередину будинку звідки таємно, повторно викрав ручний ліхтар з написом «Kastalite» вартістю 183 гривні 33 копійки та монокуляр з написом «16x40», вартістю 208 гривень 00 копійок. Після цього, неповнолітні ОСОБА_1 разом із ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 1391 гривень 33 копійки.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 185 КК України, визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення. Цивільний позов визнав.

Законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні висловили свою думку, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви в яких просили справу слухати у їх відсутність.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення та іншу події від 08.07.2020 року;

- протоколом огляду місця події від 08.07.2020 року з ілюстративною таблицею до протоколу, згідно якого оглядалась будівля магазину магазин «Тралі - Валі» ФОП ОСОБА_6 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 08.07.2020 року з ілюстративною таблицею до протоколу, згідно якого оглядалась території земельної ділянки, що розташована навпроти будинку АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_7 видала дві пляшки із спиртними напоями;

- постановою про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 09.07.2020 року, згідно якої одну пляшку алкогольного напою «Вlack Jack» ємкістю 0,5 л та одну пляшку алкогольного напою «Вишиванка Журавлина» ємкістю 0,5 л, які поміщені до спец.пакету № 7116038 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні;

- актом проведення ревізії ФОП ОСОБА_6 станом на 08.07.2020 року;

- висновком дактилоскопічної експертизи № 6/2-238 від 24.07.2020 року з ілюстративною таблицею, згідно якого встановити, чи залишені сліди папілярних узорів рук (руки) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо у зв`язку з визнанням зазначених слідів непридатними для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила;

- протоколом проведення слідчого експерименту з фотоілюстрацією, за участю неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 від 31.07.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 на місцевості показав обставини вчинення кримінального правопорушення;

- Висновком судово - психіатричного експерта № 223-2020, згідно якого ОСОБА_1 на даний час потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, враховуючи негативну характеристику з місця проживання. схильність до асоціальної поведінки, поверхневу критику до свого стану, поведінки та вчинків;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_4 від 20.08.2020 року;

- протоколом огляду місця події від 20.08.2020 року з фототаблицею, згідно якого оглядалась територія домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_4 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 , який впізнав на фото № 3 ОСОБА_1 та на фото № 2 ОСОБА_1 , яких він бачив у момент крадіжки на території свого домогосподарства;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 від 16.09.2020 року з фототаблицею, згідно якого він повідомив всі обставини вчинення кримінального правопорушення та на місцевості показав обставини вчинення крадіжки грошових коштів;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_5 від 22.08.2020 року;

- протоколом огляду місця події від 22.08.2020 року з фототаблицею, згідно якого оглядалась територія господарства за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 , а саме: місце вчинення кримінального правопорушення;

- постановою про визнання речовими доказами від 22.08.2020 року, згідно якого дві грошові купюри номіналом по 500 гривень № ЗБ 7565435, № БВ 8852999, ручний ліхтар «Kastalite» та монокуляр з надписом «16x40», визнано речовими доказами;

- висновком товарознавчої експертизи № 12/1-859 від 09.09.2020 року з ілюстративною таблицею, згідно якого ринкова вартість наданого на експертизу ручного ліхтаря з написом «Kastalite» станом на 22.08.2020 року могла становити 183,33 гривні, монокуляра з написом «16х40» станом на 22.08.2020 року могла становити 208,00 гривень;

- висновком дактилоскопічної експертизи № 6/2-284 від 09.09.2020 року з ілюстративною таблицею, згідно якого встановити чи залишені сліди папілярних узорів рук осіб дактилоскопічні карти яких надані на дослідження та заповнені на ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , не можливо у зв`язку з визнанням зазначених слідів непридатними ідентифікації за ними особи;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 18.09.2020 року з відеозаписом, який розповів та показав про обставини вчинених кримінальних правопорушень;

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, за частиною 3 статті 185 КК України, як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в житло.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставиною, згідно статті 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Також судом враховуються й результати досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , складеної Попільнянським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області № 33/19/46-21 від 12 січня 2021 року, з якої вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе. В сільській громаді наявні такі реабілітаційні ресурси, що сприятимуть виправленню та ресоціалізації ОСОБА_1 проведення роз`яснювальної та профілактичної роботи із залученням служби у справах дітей Попільнянської РДА ресурсів сільської громади, залучення неповнолітнього до колективних видів роботи сприятиме попередженню вчинення неповнолітнім дрібних крадіжок. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків: - з`являтись для реєстрації до органу пробації; - повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Судом досліджувалися дані про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 , при цьому встановлено, що він раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції частини 2 статті 185 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням статті 69 КК України, із застосуванням частини 1 статті 70 КК України, яка визначає призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим з призначенням остаточного покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, особу винного, наявність пом`якшуючих покарання обставин, позицію прокурора, захисника, законних представників, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є суспільно-небезпечними, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2 статті 76 КК України, оскільки таке покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_4 подав позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неповнолітнім.

Вирішуючи позовні вимоги суд встановив наступне.

У відповідності до вимог статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами, внесеними, постановою № 5 від 25.05.2001 року, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

З урахуванням роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди», виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а також конкретних обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 та стягнення з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого матеріальну шкоду в розмірі 700 гривень 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень 00 копійок.

Судові витрати на проведення експертиз, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, в розмірі 2451 гривні 75 копійок підлягають стягненню з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на користь держави.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази: дві грошові купюри номіналом по 500 гривень № ЗБ 7565435, № БВ 8852999, ручний ліхтар «Kastalite» та монокуляр з надписом «16x40», які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - підлягають залишенню потерпілій ОСОБА_5 .

Підстав для застосування щодо неповнолітнього обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись статтями 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 185 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання:

-за частиною 2 статті 185 КК України у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за частиною 3 статті 185 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неповнолітнім - задовольнити частково.

Стягнути з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженець села Харліївка, Попільнянського району, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_5 , матеріальну шкоду в розмірі 700 гривень 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази: дві грошові купюри номіналом по 500 гривень № ЗБ 7565435, № БВ 8852999, ручний ліхтар «Kastalite» та монокуляр з надписом «16x40», які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити потерпілій ОСОБА_5 .

Стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 на користь держави (на рахунок: Одержувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг 24060300; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код за ЄДРПОУ: 38035726; Розрахунковий рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів бюджету - 24060300 «Інші надходження») витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 12/1-859 від 09 вересня 2020 року в сумі 980 гривень 70 копійок та за проведення дактилоскопічної експертизи № 6/2-284 від 09 вересня 2020 року в сумі 1471 гривні 05 копійок, разом 2451 гривні 75 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І.Рудник