Рішення № 9439648, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 37/06-10

вх. № 096/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Захаров А.М. за довіреністю № 454 від 29.07.2009 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Гутянський елеватор", с. Губарівка

до ТОВ "Орільське хлібоприймальне підприємство", с. Орілька

про стягнення 9406000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільське хлібоприймальне підприємство" (відповідач) кошти в сумі 9406000,00 грн. за договором № 25/3/ЭК поставки соняшника від 25.05.2009 р. та договором №10/1/ЭК поставки ячменю від 10.06.2009 р.

Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 12.04.2010 року о 17:00 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, 2-го відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Разом з цим відповідач, через канцелярію господарського суду 16.02.2010 р. за вх. № 449/10, надав заяву про визнання позову в якій зазначав про те, що він позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 9406000,00 грн. та вказував на те, що визнання позову відповідачем не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

25.05.2009 р. між Закритим акціонерним товариством „Гутянський елеватор" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" та Закритим акціонерним товариством „Орільське хлібоприймальне підприємство" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Орільське хлібоприймальне підприємство" був укладений договір № 25/3/ЭК поставки соняшника, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання перед позивачем по поставці насіння соняшника в кількості 2500,000 тонн на суму 5 125 000 грн. 00 коп.

Пунктом 2.1 цього договору було передбачено, що за цим договором товар повинен бути поставлений покупцю у термін до 30 липня 2009 року.

Відповідно до п.3.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем коштами на банківський рахунок постачальника наступним чином:

- не менше 65% від суми договору у вигляді передплати в термін до 15 липня 2009 року;

- остаточна сума договору сплачується покупцем після узгодження сторонами остаточної ціни товару у відповідності до п.3.3 Договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених умовами цього договору, позивач здійснив попередню оплату в сумі 4 006 000,00 грн. Оплата була проведена в період з 17.06.2009 р. по 30.06.2009 р., а саме:

17 червня 2009 р. -126 000,00 грн.

23 червня 2009 р. - 320 000,00 грн.

24 червня 2009 р. - 320 000,00 грн.

25 червня 2009 р. - 320 000,00 грн.

30 червня 2009 р. - 2 920 000,00 грн.

Здійснення позивачем попередньої оплати коштів в сумі 4 006 000,00 грн. на рахунок відповідача за товар підтверджується банківською випискою.

Пунктом 2.3 договору було визначено місця та умови поставки - ЕХW франко-елеватори Полтавської області у відповідності із правилами „Інкотермс-2000".

Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив поставку товару у встановлені договором строк.

В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу товару у кількості 1954,146 тонн на суму 4 006 000 грн.00 коп.

Також, 10.06.2009 р. між сторонами був укладений договір №10/1/ЭК поставки ячменю, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання перед позивачем по поставці ячменю в кількості 10500,000 тонн на суму 7 140 000,00 грн.

Пунктом 2.1 цього договору було передбачено, що за цим договором товар повинен бути поставлений покупцю у термін починаючи з 01 серпня 2009 року по 01 вересня 2009 року. Товар може подаватись покупцю окремими партіями. При цьому розмір кожної окремої партії не повинен бути меншим ніж 1000 тонн.

Відповідно до п.3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем коштами на банківський рахунок постачальника наступним чином:

- не менше 75% від суми договору у вигляді передплати в термін до 20 липня 2009 року;

- остаточна сума договору сплачується покупцем після узгодження сторонами остаточної ціни товару у відповідності до п.3.3 договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених умовами цього договору, позивач здійснив попередню оплату в сумі 5 400 000,00 грн. Оплата була проведена в період з 07.07.2009р. по 09.07.2009 р., а саме:

07 липня 2009 р. - 4 000 000,00 грн.

08 липня 2009 р. -1 000 000,00 грн.

09 липня 2009 р. - 400 000,00 грн.

Здійснення позивачем попередньої оплати коштів в сумі 5 400 000,00 грн. на рахунок відповідача за товар підтверджується банківською випискою.

Пунктом 2.3 договору визначено місця та умови поставки - ЕХW франко-елеватори Полтавської, Черкаської, Харківської та Київської областей у відповідності із правилами „Інкотермс-2000".

Однак, в порушення умов договору відповідачем було порушено строк поставки товару. В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу товару у кількості 7941,176 тонн на суму 5 400 000,00 грн.

Судом встановлено, що 16.11.2009 р. на адресу відповідача була направлена претензія з вимогами виконати поставку товару відповідно до умов договорів поставки, а в разі неможливості - повернути кошти в сумі 9406000,00 грн. на рахунок позивача.

У відповіді на претензію позивача відповідач лише підтвердив свою заборгованість, але не сплатив її.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи вищевикладене та те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, вони визнаються відповідачем, господарський суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 25500,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Орільське хлібоприймальне підприємство" (64940, Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вул. Жовтнева, буд.1, код ЄДРПОУ 31148751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гутянський елеватор" (62132, Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 91, корпус А, код ЄДРПОУ 31834605, р/р 26009710001527 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанку", м. Харків, МФО 351016) кошти в сумі 9406000,00 грн.; 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 19.04.2010 р.