Рішення № 9439273, 11.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р. Справа № 14/57

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Вторкольормет"

до відповідача Публічне акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

про визнання договорів недійсним

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Мартинов О.Ю.

Від відповідача : представник по довіреності Діонісьєв І.М.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Вторкольормет" звернулося в господарський суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" в якому просить:

- визнати недійсним Договір зберігання б\н від 01 серпня 2008 року та Договір зберігання №12 від 02 січня 2009 року.

- Публічному акціонерному товариству „Острозьке хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 00955785) повернути ТОВ „Полісся-Вторкольормет" ( код ЄДРПОУ 30318269 ) 902,328 тон зерна кукурудзи 3-го класу вартістю 1218142,80 грн.; 414,13 тон зерна пшениці 6-го класу вартістю 488673,40 грн.; 224,797 тон зерна третікале вартістю 323707,40 грн. - на загальну суму 2030523,60 грн., яке було передане за Договором зберігання б/н від 01.08.2008 року та за Договором зберігання №12 від 02.01.2009 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вказані Договори не відповідають вимогам закону, а саме в них не встановлена ціна за зберігання продукції, та тим, що Відповідач безпідставно утримує у себе предмет зберігання і необгрунтовано відмовляє у його видачі Позивачу.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому вимог Позивача не визнає посилаючись при цьому на те, що оспорювані договори укладені відповідно до норм чинного законодавства України, і, що Відповідач скориствася правом притримання у видачі продукції, так як Позивач не оплатив вартості її газації, яка складає 20 000,00 грн..

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

01 серпня 2008 року та 02 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Полісся-Вторкольормет" та ВАТ „Острозьке хлібоприймальне підприємство", правонаступником якого є Відповідач, було укладено договір зберігання б/н та договір зберігання № 12 ( надалі Договори ). Згідно вищезазначених Договорів Позивачем було передано на зберігання Відповідачу 1 967,071 тон кукурудзи, 527,382 тон пшениці, 6,209 тон гороху, 224,797 тон третікале. Вищезазначені Договори не порушують діючого законодавства та відповідають вимогам Глави 66 ЦК України. Відповідно до п.п 4.1 Договорів розрахунки за послуги зберігання проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зберігача по факту відвантаження поклажедавцем своєї продукції на основі акту виконаних робіт, який виписується в момент відвантаження продукції. Отже в даному пункті Договорів чітко вказано, що дані Договори є оплатними, і оплата за послуги зберігання проводиться відповідно до акту виконаних робіт, який надається зберігачем під час відвантаження продукції.

При розгляді даної категорії справ про визнання правочинів недійсними слід враховувати позицію Верховного Суду України яка знайшла своє відображення в матеріалах Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними" та в Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними ( судді Верховного Суду України Романюк Я.М., Косенко В.Й., ст. консультант управління вивчення та узагальнення судової практики Мельник З.П. ). Дана правова позиція відображає та розтлумачує норму визначену ч.1.ст.203 ЦК України, а саме, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Під актами цивільного законодавства вищезазначене узагальнення зазначає як акти визначені в ст.4 ЦК України. В позовній заяві позивач посилається на невідповідність Договорів ст.957 ЦК України, і сам зазначає, що п.п. 4.1. Договорів встановлюють оплату при відвантаженні продукції, тобто, вбачається, що зміст Договорів не суперечить вимогам ст.957 ЦК України, і визнавати Договори недійсними з посиланням на їх невідповідність діючому законодавству немає законних підстав.

За наведених обставин вимога Позивача про визнання недійсними Договору зберігання б\н від 01 серпня 2008 року та Договору зберігання №12 від 02 січня 2009 року не підлягає задоволенню.

Що стосується решти позовних вимог, то останні є підставними та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як уже зазначалося вище 01 серпня 2008 року та 02 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Полісся-Вторкольормет" та ВАТ „Острозьке хлібоприймальне підприємство", правонаступником якого є Відповідач, було укладено договір зберігання б/н та договір зберігання № 12. Згідно вищезазначених Договорів Позивачем було передано на зберігання Відповідачу 1 967,071 тон кукурудзи, 527,382 тон пшениці, 6,209 тон гороху, 224,797 тон третікале. Факт передачі продукції на зберігання підтверджується актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей (22-29 а.с.) та не заперечується Відповідачем.

22.03.2010 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №12 в якому ТОВ „Полісся-Вторкольормет" просить ПАТ „Острозьке ХПП" здійснити відвантаження зернових культур, які знаходяться на відповідальному зберіганні. Листом № 52 від 09.04.2010 року ПАТ „Острозьке ХПП" повідомило, що станом на 09.04.2010 року Відповідачем проведено відгрузку зернових культур які знаходились на відповідальному зберіганні у кількості 2613,480 т. на ТОВ „Полісся-Агро". Залишок зерна, яке належить нашому підприємству і залишилось після відгрузки ПАТ „Острозьке ХПП" на ТОВ „Полісся-Агро" у загальній кількості 1541,255 т. Відповідач відгружати відмовився посилаючись на не проведення Позивачем оплати на газацію у сумі 20000,00 грн.

Станом на 20.04.2010 року на відповідальному зберіганні ПАТ „Острозьке хлібоприймальне підприємство" знаходиться 902,328 т. кукурудзи 3 класу; 414,130 т. пшениці 6 класу; 224,797 т. третикале. Відповідно до інформації про закупівельні ціни ТОВ СП „Нібулон" від 15.04.2010 р. ціна на зерно кукурудзи складає - 1350,00 грн. за 1 тону, ціна на зерно пшениці 6 класу складає - 1180,00 грн. за 1 тону, ціна 1 тони зерна третикале складає - 1440,00 грн.

Відтак вартість зерна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні ПАТ „Острозьке хлібоприймальне підприємство" складає: 902,328 тон зерна кукурудзи 3-го класу - 1218142,80 грн.; 414,13 тон зерна пшениці 6-го класу - 488673,40 грн.; 224,797 тон зерна третікале - 323707,40 грн.. Всього на загальну суму 2030523,60 грн.

Відповідно до ст.953 ЦК України Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Дії Відповідача по не проведенню відвантаження товару є незаконними, і такими, що порушують майнові права Позивача, як власника зерна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні. Оскільки договір зберігання укладається в інтересах поклажодавця, останній має право припинити його у будь-який час.

Крім того слід зазначити, що умовами договору зберігання б/н від 01 серпня 2008 року та договору зберігання № 12 від 02 січня 2009 року не передбачено обов"язку Позивача, як поклажодавця, оплачувати вартість газації зерна, яке передано на відповідальне зберігання Відповідача.

Навпаки пунктами 3.2. вказаних Договірів, Зберігач, враховуючи специфіку Продукції, яка передається на зберігання, забезпечує умови для її збереження, що виключають можливість погіршення її якості, дотримуючись при цьому санітарно-технічних, протипожежних норм. До того ж Зберігач вживає заходи до відновлення фізичних властивостей Продукції.

Відтак заперечення Відповідача наведені у відзиві є необгрунтованими.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Публічному акціонерному товариству „Острозьке хлібоприймальне підприємство" (с.Оженин, Рівненська обл. Острозький район, вул.Котляревського, 1, код ЄДРПОУ 00955785) повернути ТОВ „Полісся-Вторкольормет" (м.Рівне, вул.Будівельників, 4, код ЄДРПОУ 30318269 ) 902,328 тон зерна кукурудзи 3-го класу вартістю 1218142,80 грн.; 414,13 тон зерна пшениці 6-го класу вартістю 488673,40 грн.; 224,797 тон зерна третікале вартістю 323707,40 грн. - на загальну суму 2030523,60 грн., яке було передане за Договором зберігання б/н від 01.08.2008 року та за Договором зберігання №12 від 02.01.2009 року.

3.Стягнути з рахунку Публічне акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство" вул. Котляревського, 1,Оженин,Острозький район, Рівненська область,35820 р/р 2600301002061 РФ ВАТ "Кредобанк" МФО 333670 ЗКПО 00955785 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Вторкольормет" вул. Будівельників 4,Рівне,33016, 85 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсними Договору зберігання б\н від 01 серпня 2008 року та Договору зберігання №12 від 02 січня 2009 року.

Суддя