Рішення № 94390668, 21.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5934/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Г. Тикви, буд. 3, ідентифікаційний код 30866547)

до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Заводська, будинок 2, ідентифікаційний код 03341351)

про зобов`язання вчинити заходи щодо опломбування приладів обліку

Представники:

Від позивача: Гетьман І.Г., протокол, член правління

Від відповідача: Мотрончук А.П., довіреність, юрисконсульт

Від відповідача: Сухина Р.В., довіреність, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №28-10/20/1 від 28.10.2020 про зобов`язання Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вжиття заходів щодо опломбування приладів обліку, встановлених у місці відповідно до повідомлення за вих. № 05/10-20/1 від 05.10.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача споживачу в опломбуванні приладів обліку, встановлених у відповідності до проектної документації та договору № 12 від 01.01.2020, з причин не виконання приписів перенести на межу балансової належності вузли обліку, була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку централізованого водопостачання, оскільки за умов існування значної конкуренції на ринку відбувається змагання між суб`єктами господарювання з метою здобутгя завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання. Тобто, підприємство у разі наявності значної конкуренції на ринку, з метою приваблення споживачів було б вимушено співпрацювати зі споживачами, які звертаються до нього за отриманням послуги з централізованого водопостачання. Таким чином, відповідач, займаючи по теперішній час монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого постачання в територіальних межах м. Покрова Дніпропетровської області (де розташовані діючі водопровідні мережі) як таке, що не має жодного конкурента на ринку, своїми діями, що полягали у відмові споживачу в опломбуванні приладів обліку, встановлених у відповідності до проектної документації та договору № 2 від 01.01.2020, з причин невиконання приписів перенести на межу балансової належності вузли обліку, призвели до ущемлення інтересів споживача, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також позивач у позові вказав Антимонопольний комітет України у якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Однак, в супереч зазначеним вимогам, позовна заява не містить обґрунтування на яких саме підставах необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Антимонопольний комітет України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5934/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.12.2020 о 14:45 год.

До суду 30.11.2020 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у замовленні позовних вимог оскільки позивачем не доведено жодним доказом той факт, що місце розташування самостійно встановленого ним лічильника дійсно є місцем розташування лінії розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між МКП "Покровводоканал" та ПрАТ "ОРРЗ" (межею балансової належності) відповідно до Правил, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190. Також позивачем не доведено, що на належній йому земельній ділянці перебувають централізовані водопровідні мережі міста Покров, які обслуговуються МКП "Покровводоканал", до яких можуть бути приєднані водопровідні мережі позивача відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і Правил №190 (з окремим інженерним вводом і на межі розподілу балансової належності).

Також відповідач зазначає, що позивач завідомо вводить суд в оману, оскільки йому достеменно відомі наступні обставини: по-перше, відповідно до пункту 6.3.2. договору № 2 від 01.01.2010, а також норм Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і Правил №190, межею відповідальності за стан та експлуатацію водопровідних мереж між позивачем і відповідачем є місце підключення водопроводу позивача до водопровідних мереж відповідача, в якому встановлено лічильник води (вузол комерційного обліку), а це є саме оглядовий колодязь по вул.Заводська; по-друге, ніяких централізованих водопровідних мереж міста Покров, до яких може приєднатись позивач по вул.Тикви-3, не існує; по-третє, 08.02.2012 позивач отримував у відповідача технічні умови №3/5, в яких місцем встановлення лічильника води (водомірного вузла) вказаний оглядовий колодязь по вул.Заводська, а не по вул.Тикви-3, яка є юридичною адресою позивача.

Відповідач звертає увагу, що позивач посилається на рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-2/рш справа №02/11-18 від 12.02.2020 маючи на увазі, що це рішення свідчить на його користь і підтримує його позицію, але позивач в цьому помиляється, адже це рішення, напроти, повністю суперечить його, позивача, позиції і вказує на правильність дій відповідача.

Також відповідач 02.12.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи оскільки відповідач не може забезпечити явку представника Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у зв`язку з хворобою в.о. директора Захаренко Є.М., провідного юрисконсульта Мотрончука А.П. та юрисконсульта Сухина Р.В.

Позивач 03.12.2020 подав до суду клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України (код ЄДРПОУ 00032767, Україна, 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45) посилаючись на те, що відповідач, займаючи по теперішній час монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого постачання в територіальних межах м. Покрова Дніпропетровської області (де розташовані діючі водопровідні мережі) як таке, що не має жодного конкурента на ринку, своїми діями, що полягали у відмові споживачу в опломбуванні приладів обліку, встановлених у відповідності до проектної документації та договору № 2 від 01.01.2020, з причин невиконання приписів перенести на межу балансової належності вузли обліку, призвели до ущемлення інтересів споживача, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (витяг з рішення адміністративної колегії Антимонопольний комітет України Запорізького обласного територіального відділення справа №02/11-18 від 12.02.2020). Відповідно до ч. 7 ст. 61 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняте рішення у справі № 904/5934/20 на користь позивача може вплинути на права та обов`язки Антимонопольного комітету України та на його територіальні відділення при здійсненні державного контролю щодо захисту економічної конкуренції.

Також 03.12.2020 позивач подав до суду клопотання про виклик до суду свідка ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 04 січня 2001 року Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, місце проживання - АДРЕСА_1 , місце роботи - Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", 53300, Україна, Дніпропетровська область, для допиту та повноти свідчень.

Позивачем 03.12.2020 долучено до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 .

Позивач 03.12.2020 подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи для надання відповіді на відзив та заперечень на 11.01.2021.

У судовому засіданні 03.12.2020 розгляд справи відкладено на 11.01.2021 о 10:30 год.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 04.12.2020 надійшло клопотання позивача про розгляд справи №904/5934/20 у порядку загального позовного провадження оскільки справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме допита свідків зі сторони позивача, у справі є необхідність про призначення судової експертизи відповідності вузла комерційного обліку Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та потребує висновків фахівців. Також позивач зазначає, що цей вид провадження призначений для розгляду всіх справ, які у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, саме дана справа і є такою.

До суду 09.12.2020 надійшла відповідь позивача на відзив в якій вказує, що відзив відповідача не підтверджено ніякими належними доказами, позивач заявляє, що станом на сьогодення та час встановлення комерційного вузла обліку за адресою: 53300, м. Покров, вул. Г.Тикви, 3 технічні умови № 3/5 від 08.02.2012, на які посилається відповідач є недійсними.

Також позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що на сьогодення, при встановленні комерційного вузла обліку необхідні технічні умови відповідно до п.п. 4.1. пункту 4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 суперечать Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та відповідно до Конституції України є нікчемними. Намагання відповідача змусити споживача послуг здійснювати дії, які суперечать Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та визнавати місце встановлення не на межі майнової належності відповідача є зловживанням монопольним становищем і є підставою для визнання його дій незаконними. Намагання відповідача змусити споживача виконувати п.5.2, п.5.7 Правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 суперечить ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та пункту 13 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку та є нікчемними і свідчить про зловживання монопольним становищем.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 06.01.2021 надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що перебування під час дії карантину у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області може призвести до захворювання представників ПрАТ "ОРРЗ", тому у позивача є всі підстави вважати за необхідне перенесення розгляду справи на 01 березня 2021 року.

У судовому засіданні 11.01.2021розгляд справи відкладено на 21.01.2021 о 09:45 год.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження на підставі наступного.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.

Частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи незначну складність, на що вказує характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд визнав справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Таким чином, беручи до уваги, що судом не встановлено, а позивачем не доведено складність даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України на підставі наступного.

Положеннями ст. 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд дослідив позовні матеріли та дійшов висновку про недоцільність залучення Антимонопольного комітету України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки рішення у справі не може вплинути на права та обов`язки останнього.

Щодо клопотання позивача про виклик до суду свідка ОСОБА_1 суд вказує, що відповідно до ч. 9 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", (далі - позивач, споживач) та Міським комунальним підприємством "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", правонаступником якого є Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", (далі - відповідач, водоканал) 01.01.2010 укладено договір №2 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію (далі - договір).

Відповідно до п. 3.1 договору облік відпускаємої води визначається за показниками водолічильників, а саме: п. 1. СК40х-01 №00063, місце установки-вул. Г.Тикви, 3.

На виконання Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09 серпня 2018 року № 206, позивач повідомив відповідача за вих. № 05/10-20/1 від 05.10.2020 (а.с. 15-17) про те, що Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремоний завод" самостійно обладнав комплекс будівель засобом комерційного обліку, відповідно вимог встановлених у статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та повідомив про необхідність протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання цього звернення здійснити приймання вузла комерційного обліку Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" на абонентський облік і прийняти на обслуговування вузол комерційного обліку Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод".

Листом за вих. № 533/24 від 15.10.2020 (а.с. 18) відповідач повідомив позивача про відмову приймати самостійно встановлений власником вузол комерційного обліку пославшись на те, що вузол комерційного обліку встановлено за адресою по вул. Заводська, лічильник ЛК-40х №6977215, тобто всупереч п.3.1 договору №2 від 01.01.2020 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

Позивач стверджує, що відмова водоканалу споживачу в опломбуванні приладів обліку, встановлених у відповідності до проектної документації та договору №12 від 01.01.2020, з причин не виконання приписів перенести на межу балансової належності вузли обліку, була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку централізованого водопостачання, оскільки за умов існування значної конкуренції на ринку відбувається змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання.

Позивач посилаючись на те, що відповідач, займаючи по теперішній час монопольне становище на ринку централізованого постачання в територіальних межах м. Покрова Дніпропетровської області як таке, що не має жодного конкурента на ринку, своїми діями, що полягали у відмові споживачу в опломбуванні приладів обліку, встановлених у відповідності до проектної документації та договору № 2 від 01.01.2020, з причин невиконання приписів перенести на межу балансової належності вузли обліку, призвели до ущемлення інтересів споживача, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності або відсутності правових підстав для опломбування приладів обліку, встановлених у місці відповідно до повідомлення за вих. № 05/10-20/1 від 05.10.2020.

02 серпня 2017 року вступив в дію Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у відповідності до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону оснащення вузлами комерційного обліку (тобто загально будинковими лічильниками) будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, в обов`язковому порядку зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж (тобто підприємство).

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" про облік оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм іправил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.

Відповідно до п. 9 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09 серпня 2018 року № 206 власник (співвласники) будівлі може(уть) самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, про що письмово повідомляє(ють) оператора зовнішніх інженерних мереж.

У разі повідомлення власником (співвласниками) будівлі оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не перешкоджає власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку.

Відповідно до п. 11 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09 серпня 2018 року № 206 оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Водночас, згідно з пунктом 13 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Мінрегіон) від 09.08.2018 № 206, вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Відповідно до ч. 4 ст. З Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж: на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).

Відповідно до ч. 10 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання вузли комерційного обліку приймаються оператором зовнішніх інженерних мереж на обслуговування протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором звернення від власника (співвласників).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначається та регулюється відповідними Правилами, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила №190).

Статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог цього Закону на підставі договору, який укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання і споживачем.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузол комерційного обліку - це вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині, обладнаній окремим інженерним вводом.

Відповідно до пункту 5.2 Правил №190 вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача.

Згідно з пункту 1.2. Правил №190 межею балансової належності є лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Позивачу належить вузол комерційного обліку холодної питної води, який знаходиться в оглядовому колодязі по вул.Заводська в м.Покров в місці приєднання водопровідної мережі позивача до централізованої водопровідної мережі міста Покров (на стороні позивача).

Відповідно до п.п. 4.1. пункту 4 Правил №190 для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення споживач отримує у виробника послуг технічну умови.

Виданими Позивачу технічними умов № 3/5 від 08.02.2012 передбачено встановлення вузлу комерційного обліку з лічильником води у місці підключення водопровідної мережі Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" до централізованої водопровідної мережі міста Покров (зовнішніх водопровідних мереж до вузла комерційного обліку) по вул.Заводська, що є точкою розподілу (точка "В"), та відповідає вимогам пунктів 3 та 8 технічних умов, Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і Правилам № 190.

Відповідно обстеження, проведеного працівниками відповідача та позивача 12.10.2020 року, встановлено, що в оглядовому колодязі по вул.Заводська в м.Покров знаходиться належний позивачу засіб обліку - лічильник води ЛК-40х № 6977215, опломбований пломбою Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".

Відповідач веде облік води, отриманої позивачем з централізованого водогону міста, та проводить розрахунки за спожиту позивачем питну воду та скид стічних вод на основі показів вказаного вузла комерційного обліку по вул.Заводська (лічильник ЛК-40х №6977215) керуючись п.п.3.1. пункту 3 Правил № 190.

Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" на свій розсуд може використовувати на власних водопровідних мережах і для власних потреб будь-які інші засоби обліку води, але для розрахунків з Міським комунальним підприємством "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" має використовувати лічильник ЛК-40х № 6977215, що знаходиться в точці розмежування балансової відповідальності підприємств, а саме в точці "В" згідно технічних умов №3/5 від 08.02.2012, яка є місцем приєднання водопровідних мереж позивача до зовнішніх водопровідних мереж, які обслугуються відповідачем, і місцем встановлення вузла комерційного обліку.

Таким чином, на даний час єдиним місцем, в якому відповідно до законодавства України може вестись зняття показів вузла обліку з метою визначення обсягів спожитої позивачем питної води (для потреб комерційного обліку питної води), є вказана у технічних умовах точка "В", розташована в оглядовому колодязі по вул.Заводська в м.Покров.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання позивач на те, що ним встановлено лічильник води MDC smart+DN40/300 16,0 (R80) T50 заводський №02007281 на належній позивачу земельній ділянці кадастровий номер 1212100000:01:112:0001 та, що за допомогою саме цього лічильника має здійснюватись комерційний облік спожитої позивачем води не заслуговують увагу оскільки позивачем не доведено жодним доказом той факт, що місце розташування самостійно встановленого ним лічильника дійсно є місцем розташування лінії розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між відповідачем та позивачем (межею балансової належності) відповідно до Правил №190.

Також позивачем не доведено, що на належній йому земельній ділянці перебувають централізовані водопровідні мережі міста Покров, які обслуговуються відповідачем, до яких можуть бути приєднані водопровідні мережі позивача відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і Правил №190 (з окремим інженерним вводом і на межі розподілу балансової належності).

Відповідно до пункту 5.7. Правил №190 установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником. Позивачем не доведено факт попереднього погодження з відповідачем проекту установки лічильника на належній позивачу земельній ділянці.

Таким чином, позивачем не доведено належними і допустимими доказами той факт, що встановлений ним самостійно на власній земельній ділянці лічильник води є дійсно вузлом комерційного обліку (вузлом обліку), який відповідає вимогам Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Правил №190, був встановлений відповідно до законодавства України і має бути взятий на абонентський облік відповідачем для подальших комерційних розрахунків за спожиту питну воду.

Крім того, відповідно до п.6.3.2 договору №2 від 01.01.2020, а також норм Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і Правил №190, межею відповідальності за стан та експлуатацію водопровідних мереж між позивачем та відповідачем є місце підключення водопроводу позивача до водопровідних мереж відповідача, в якому встановлено лічильник води (вузол комерційного обліку), а це є саме оглядовий колодязь по вул.Заводська та ніяких централізованих водопровідних мереж міста Покров, до яких може приєднатись позивач по вул.Тикви-3, не існує та відповідно до технічних умов №3/5, в яких місцем встановлення лічильника води (водомірного вузла) вказаний оглядовий колодязь по вул.Заводська, а не по вул. Тикви-3.

Також, позивачами не доведено належними доказами наявність в діях відповідача порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Тому, позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про залучення в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України.

Відмовити в позові Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про зобов`язання вчинити заходи щодо опломбування приладів обліку.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 26.01.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв