Постанова № 9438548, 12.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел.66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 р. Справа № 15/30-10

за заявою : Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефендер", с. Лисогора Вінницького району Вінницької області

про визнання банкрутом

          Головуючий суддя

          При секретарі судового засідання

          За участю представників :

          Кредитора - Вінницької МДПІ, Гайдай А.В., довіреність № 02/10/10 від 11.01.2010р.

В С Т А Н О В И В :

05.05.2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/30-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефендер", с. Лисогора Вінницького району Вінницької області в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В поданій до суду заяві повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефендер" зареєстроване Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 10.11.2005 року та знаходиться на обліку у Вінницькій МДПІ від 12.01.2006 року № 28-933.

Станом на 21.04.2010 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефендер" перед бюджетом становить 308886,47 грн., а саме:

Податок на додану вартість - 308555,34 грн., з них:

- основне зобов"язання 146439 грн. (Декларація №30349 від 20.10.2009 р.) - 47,84 (переплата за попередній звітний період) = 146391,16 грн.; 138785 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0007831500/0 від 20.10.2009 р.)

- штрафні санкції 6939 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0007831500/0 від 20.10.2009 р.)

- пеня 16440,18 грн.

Збір за забруднення навколишнього середовища - 331,13 грн., з них:

- основне зобов"язання 327,04 грн.(розрахунок №22117 від 07.08.2009р.) + 1,34 грн. (пеня) - 42,96 грн. (переплата за попередній звітний період) = 285,42 грн.

- штрафні санкції 21,48 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0009681500 від 21.12.2009 р.)

- пеня 24,23 грн.

Згідно довідок Державтоінспекції (№9/4181 від 31.03.2010 р.); Вінницького обласного ОБТІ (№ 839 від 31.03.2010 р.), Вінницького міського БТІ (№ 882 від 26.03.2010 р.), КП міжрайонного БТІ м. Могилів-Подільський (№ 298/1 від 26.03.2010 р.),

КП Ямпільского РБТІ (№ 161 від 29.03.2010 р.), КП Барського РБТІ (№100 від 29.03.2010 р.), КП Тульчинського МБТІ (№ 1319 від 29.03.2010 р.), КП Бершадського РБТІ (№ 115 від 08.04.2010 р.), КП Гайсинського МБТІ (№ 274 від 06.04.2010 р.); Управління Держкомзему у Вінницькому районі (№ 01-1120 від 08.04.2010 р.); Інспекції Державного технічного нагляду по Вінницькому району (№ 176 від 09.04.2010 р.) майно за боржником не зареєстровано.

Представник кредитора 12.05.2010 р. в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала.

          Представник боржника в судове засідання не з’явився. Документів, які вимагались ухвалою суду від 05.05.2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: відзив на заяву відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підтвердженням чи запереченнями щодо факту неплатоспроможності та розміру вимог кредитора; відомості про фінансовий та майновий стан підприємства; дані про заборгованість по заробітній платі; дані про всі наявні рахунки в банківських установах і їх адреси; відомості про місцезнаходження документів з фінансово-господарської діяльності; пояснення та обґрунтування причин припинення підприємницької діяльності - не надав.

При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 05.05.2010 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, боржник своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

Заслухавши представника кредитора, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавчі акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб’єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб’єктом банкрутства.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб’єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Позиція Верховного Суду України щодо безспірності вимог кредитора викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 29), в якій зазначено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу, визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": (Податковий борг - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов’язання). Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов’язання.

Заборгованість боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефендер" перед кредитором в сумі 308886,47 грн. вважається узгодженою і безспірною, а саме:

Нарахування основновного зобов"язання та штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 292115,16 грн. були узгоджені в судовому порядку. Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову № 2-а-4952/09/0270 від 09.12.2009 р. яким позов Вінницької МДПІ було задоволено повністю.

А в частині 16771,31 грн. узгодженість і безспірність доведена документами, зокрема:

          - розрахунок № 22117 від 07.08.09 р. на суму 285,42 грн. по збору за забруднення навколишнього середовища (в п. 1.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору, обов'язкового платежу), тобто данна сума подана боржником самостійно і тим самим узгоджена і безспірна;

          - корінець податкового повідомлення-рішення № 0009681500 від 21.12.2009 р. на суму 21,48 грн по збору за забруднення навколишнього середовища (у п. 5.2 ст 5, вище зазначеного Закону, вказано, що податкове зобов"язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.)

          - пеня в сумі 16440,18 грн. на податок на додану вартість та пеня в сумі 24,23 грн. по збору за забруднення навколишнього середовища (у п. 16.1.1. Закону - після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня), дані суми включені до першої та другої податкових вимог (корінці першої та другої податкових вимог № 2/310, № 1/303 від 24.09.2009 р.).

Ознаками, що свідчать про припинення підприємницької діяльності є: відсутність майна (капіталу) - основи для господарської діяльності; відсутність майнової діяльності з виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт; відсутність економічних зв’язків з іншими суб"єктами господарювання; несплата податків, зборів (обов’язкових платежів), заборгованість перед іншими кредиторами, в тому рахунку по заробітній платі, відсутність прибутку чи інших результатів господарської діяльності; "нульова звітність", не проведення операцій на рахунках в банку, тощо.

Кредитором надано до суду докази припинення боржником підприємницької діяльності. Такими доказами є:

довідки Державтоінспекції (№9/4181 від 31.03.2010 р.); Вінницького обласного ОБТІ (№ 839 від 31.03.2010 р.), Вінницького міського БТІ (№ 882 від 26.03.2010 р.), КП міжрайонного БТІ м. Могилів-Подільський (№ 298/1 від 26.03.2010 р.), КП Ямпільского РБТІ (№ 161 від 29.03.2010 р.), КП Барського РБТІ (№100 від 29.03.2010 р.), КП Тульчинського МБТІ (№ 1319 від 29.03.2010 р.), КП Бершадського РБТІ (№ 115 від 08.04.2010 р.), КП Гайсинського МБТІ (№ 274 від 06.04.2010 р.) ; Управління Держкомзему у Вінницькому районі (№ 01-1120 від 08.04.2010 р.); Інспекції Державного технічного нагляду по Вінницькому району (№ 176 від 09.04.2010 р.) майно за боржником не зареєстровано.

Кредитором стверджено, що боржник відсутній за місцем знаходження, про що свідчить Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, де зазначено про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Отже, одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи боржник не має активів для погашення боргу, припинив свою господарську діяльність, заборгованість перед Вінницькою МДПІ не сплачує, відсутній за місцем знаходження. Вказані ознаки є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

30.04.2010 року до суду надійшла заява арбітражного керуючого Гонти Оксани Анатоліївни про призначеня ліквідатором боржника ТОВ "Дефендер".

В судовому засіданні представником кредитора подано заяву про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гонту О.А.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

          Враховуючи викладене, керуючись ч. 3, 3-1 ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій України", ст. 1, 3-1, ч. 3 ст. 6, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 93 ЦК

України, ч. 2, 3 ст. 209 ГК України, ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 115 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Визнати грошові вимоги Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції в сумі 308886,47 грн.

          Визнати боржника –Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефендер" (23221, с. Лисогора, Віницький район, Вінницька область, вул. Матросова, 24, код ЄДРПОУ 33892208) банкрутом.

          Відкрити ліквідаційну процедуру.

          Призначити ліквідатором - арбітражного керуючого Гонту Оксану Анатоліївну (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2а, кім. 707, ліцензія Серія АБ № 271776 від 27.03.2006 р., ідентифікаційний номер 2954209061).

          Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

          - Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          - Письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

          Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук 7 прим.:

1 - до справи

2 - Вінницька МДПІ

3 - ТОВ "Дефендер" - с. Лисогора, Віницький р-н, Вінницька обл., вул. Матросова, 24

4 - Арбітражний керуючий Гонта О.А. - м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2а, кім. 707

5 - Державний реєстратор Вінницької РДА

6 - Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області

7 - ДВС Вінницького району