Рішення № 94384493, 26.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5298/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Скиді В.А.,

за участю представника позивача Бабенко О.О., представника відповідача Шурубенко О.М., 3-тьої особи ОСОБА_1 , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 07.07.2020 № 37057725 на суму 5961,99 доларів США.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки фактично стягнутий виконавчий збір у подвійному розмірі без урахування вже стягнутої суми виконавчого збору в ході здійснення іншого виконавчого провадження ВП № 35856644.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що державним виконавцем Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 11.01.2013 ВП № 35856644 на суму 47636,28 грн. вказана сума до стягнення не в доларах США, як було передбачено частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Тому відповідач вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 11.01.2013 ВП № 35856644 на суму 47636,28 грн. була винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не може братися до уваги. Стверджує, що оскаржувана постанова є законною, поглинає постанову про стягнення виконавчого збору від 11.01.2013 ВП № 35856644 на суму 47636,28 грн. та не передбачає подвійне стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки дані постанови винесені в межах одного і того ж виконавчого документа. При цьому, недоплачені кошти в рахунок погашення виконавчого збору боржником повинні будуть сплачуватися по курсу Національного Банку України станом на день їх перерахування до бюджету, оскільки виконавчим документом передбачено стягнення саме в доларах США.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 подав до суду пояснення, в яких зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки боржником сплачено виконавчий збір в повному обсязі, як визначено в постанові про стягнення виконавчого збору від 11.01.2013 ВП № 35856644.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.01.2013 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. було відкрито виконавче провадження № 35856644 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду № 2-337/2010 від 20.02.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» 59619,87 доларів США боргу (т. 1, а.с. 28).

У зв`язку з невиконанням боржником рішення суду у встановлений строк, 11.01.2013 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 47636,28 грн. (т. 1, а.с. 29).

У подальшому, державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2013 ВП № 35856644, на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, фактично боржник проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тому виконавчий документ підлягає направленню по територіальності до Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції для перевірки майнового стану боржника (т. 1, а.с. 31).

15.03.2013 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37057725 (т.1, а.с. 32).

В ході здійснення виконавчого провадження, 21.11.2018 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Василенко О.М. винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, а саме стягувача з ПАТ «Банк «Форум» на його правонаступника ТОВ «Інвестмаш Плюс» (т. 1, а.с. 233).

Також, 24.06.2020 державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Чернігів Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О.М. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача з ТОВ «Інвестмаш Плюс» на ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 113).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 22.06.2020, головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О.М., керуючись пунктом 1 частини першої статті 37, 40 Закону України «Про виконавче провадження», 07.07.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 37057725 (т. 1, а.с. 133).

Крім того, головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О.М., керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 07.07.2020 ВП № 37057725, якою постановив стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 5961,99 доларів США, за якою 08.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62514755 (т. 1, а.с. 38, 39).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на час відкриття виконавчого провадження ВП 35856644, далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 606-XIV, зокрема, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Між тим, 02.06.2016 прийнято Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VІII (далі - Закон № 1404-VІII).

Згідно з пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VІII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За приписами статті 1 Закону № 1404-VІII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

В силу вимог частини першої статті 40 Закону № 1404-VІII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Аналогічний правовий підхід застосовано у постанові Верховного Суду від 11.09. 2019 у справі № 553/196/18 та постанові від 19.06.2019 у справі № 824/172/18-а.

Положеннями пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору і тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

За встановленими обставинами, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі його заяви у відповідності до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIІI і постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 07.07.2020 ВП № 37057725 не містить в собі результатів виконання (суму, яку фактично стягнуто).

Тобто, з огляду на те, що виконавчий документ виконано не було, реального стягнення грошових коштів в повному обсязі не здійснено, суд вважає, що у державного виконавця відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у оскаржуваній постанові.

Крім того, суд звертає увагу, що при первинному пред`явленні виконавчого листа до виконання у виконавчому провадженні ВП № 35856644 державним виконавцем 11.01.2013 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 в розмірі 47636,28 грн.

Згідно копії листа Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 02.03.2020 № 35167 залишок нестягнутої суми виконавчого збору станом на 02.03.2020 складає 28691,46 грн. (т. 1, а.с. 40).

Як вбачається з копії листа від 05.03.2020 вих. № 37057725 головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О.М., що за постановою про стягнення виконавчого збору від 11.01.2013, виданої Центральним відділом ДВС Чернігівського міського управління юстиції, з боржника було стягнуто та перераховано виконавчий збір в розмірі 28691,46 грн.

Отже, в даному випадку оскаржувана постанова поклала на позивача додатковий тягар щодо повторної сплати виконавчого збору, який був визначений постановою про стягнення виконавчого збору від 11.01.2013 ВП № 35856644 (чинної станом час розгляду даної справи), прийнятою у відповідності до вимог Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», оскільки передача виконавчого провадження із одного відділу виконавчої служби до іншого не несе обов`язку додаткового стягнення виконавчого збору.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О.М. про стягнення виконавчого збору від 07.07.2020 № 37057725 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1690,82 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Шевченка, буд. 118, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 36931595), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О.М. про стягнення виконавчого збору від 07.07.2020 ВП № 37057725.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1690,82 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 26.01.2021.

Суддя В.О. Непочатих