Рішення № 94384390, 25.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року справа № 580/4840/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Головне управління, позивач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 11.04.2018 № 0105455-1307-2301 про оплату ОСОБА_1 транспортного податку за податковий (звітний) період 2018 рік у сумі 25000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 10.09.2018 № 0105455-1307-2301-2017 про оплату ОСОБА_1 транспортного податку за податковий (звітний) період 2017 рік у сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017, 2018 автомобіль мара Toyota, модель Land Cruiser 200, 2016 року випуску, об`єм циліндра двигуна якого становить 4461 куб. см., дизель, не вказаний, то транспортний засіб, який зареєстрований на позивача не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

23 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання про ознайомлення з відзивом на позов.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 07.12.2020.

30 листопада 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскільки ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля Toyota, модель Land Cruiser 200, об`єм двигуна внутрішнього згорання - 4,5 (4461 кб.см.). 2016 року випуску, він є платником транспортного податку і зобов`язаний його сплатити.

30 листопада 2020 року до суду надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

07 грудня 2020 року надійшли до суду клопотання позивача про відкладення судового засідання на інший час або розгляд за наявними у справі матеріалами та відповідача про відкладення розгляду справи.

07 грудня 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду розгляд справи по суті відкладено до 17.12.2020.

07 грудня 2020 року до суду надійшло пояснення представника позивача щодо виключення можливості перевищення повноважень представником.

08 грудня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив на позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зазначивши що Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті за 2017-2018 роки оприлюднив перелік автомобілів, які є об`єктами оподаткування транспортним податкам у податкові (звітні) періоди 2017 та 2018 роки. Позивач звертає увагу суду, що у наведених переліках вказаний інший об`єм двигуна автомобіля, а саме: 4.5 літри, що дорівнює 4500 куб. см. Таким чином, об`єм двигуна відрізняється на 39 куб. см. від того, що застосував відповідач, тому даний автомобіль не підлягає до переліку легкових автомобілів, що оподатковуються.

15 грудня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення доступу до судочинства представника з інвалідністю.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 11.01.2021.

31 грудня 2020 року представник відповідача подав до суду клопотання про долучення копій документів.

11 січня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, об`єм двигуна 4461, реєстраційний номер НОМЕР_1 рік випуску 2016.

Головним управління, згідно підпункту54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0105444-1307-2301-2017 від 10 вересня 2018 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000 грн за 2017 рік;

- № 0105455-1307-1307-2301 від 11 квітня 2018 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000 грн за 2018 рік.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому просить їх скасувати.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, далі - ПК України).

01 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 428), (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 року, № 44, ст. 1576).

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

Аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/3965/17.

Суд зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0105455-1307-2301-2017 відповідачем винесене 10.09.2018 року, тобто з порушенням строку встановленого пп. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 ПК України, згідно вимог якого податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, відповідно до цієї норми податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку повинне бути прийнято до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Тобто фактично оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0105455-1307-2301-2017 від 10.09.2018 прийняте не в строк передбачений законом.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року та на 1 січня 2018 року (далі - Перелік), які давали змогу отримати інформацію про характеристики автомобіля, які підлягали оподаткуванню, зокрема марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального, оподаткуванню підлягають автомобілі, зокрема Toyota, Land Cruiser 200 до 2 років 4,5 дизель та Toyota Land Cruiser 200 до 2 років 4,5 бензин.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки Toyota, модель Land Cruiser 200, з об`ємом циліндрів двигуна 4461 куб.см., а відповідно до Переліку автомобіль, який підлягає оподаткуванню Toyota Land Cruiser 200 має бути з об`ємом циліндрів двигуна 4,5 та 4,5 літрів, рік випуску транспортного засобу до 2 років.

Об`єм циліндрів двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у вищевказаному переліку.

Разом з тим, посилання відповідача на лист Мінекономрозвитку щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля № 3805-05/33892-05 від 07.08.2018 року, у якому Мінекономрозвитку зазначено, що оскільки 1000 куб.см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 4461 куб. см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 4,5 літра суд не бере до уваги, оскільки Мінекономрозвитку не вказує на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, нормами закону не обґрунтовані.

В даному випадку, суд вважає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, фактично здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 та 2018 роках автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser 200, з обємом циліндрів двигуна 4461 куб.см. не вказаний, то транспортний засіб який зареєстрований на позивача не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Суд зазначає, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11. 2018 року у справі № 822/2687/17.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що контролюючим органом було неправомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0105455-1307-2301 від 11.04.2018 та № 0105455-1307-2301-2017 від 10.09.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Головне управління ДПС в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 25.01.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк