Рішення № 94383715, 26.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 р. № 520/17187/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 №Ф-3278-57.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана вимога відповідача є протиправною та винесеною всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 02.12.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 24.12.2020 до суду було надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є правомірною, та відповідає вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 було отримано листа від ГУ ДПС у Харківській області з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 №Ф-3278-57.

Згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 №Ф-3278-57, станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) становить 35588,74 грн.

Позивач вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, а також порядок, строки подання звіту до фіскальних органів та його форму визначає та встановлює Закон України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ) та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом від 14.04.2015 №435 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441.

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно ч. 12 ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Так, платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Так, з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 №1774-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Згідно із абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464, у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Таким чином, з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, вказані у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, як і ті, які не отримують дохід (прибуток) від провадження підприємницької діяльності.

Отже, конструкція вказаної норми встановлює обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі мінімального з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують для досягнення мети збору єдиного внеску.

Аналогічний по суті висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 04,12.2019 по справі №440/2149/19, згідно якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З 01.01.2018 Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки, визначеної ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200,00 гривень.

У 2017 році, за який здійснено нарахування, мінімальний місячний розмір страхового внеску складав 704 гривні, в той час як річний - 8448 гривні.

Відповідачем зазначено, що згідно з даними інформаційної системи органу доходів і зборів "Податковий блок" ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа- підприємець на загальній системі оподаткування (КВЕД - 52 - Роздрібна торгівля: ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку) за період з 14.08.2002 по теперішній час.

Дата державної реєстрації - 14.08.2002. Дата взяття на облік -14.08.2002.

Процедура взяття на облік платників податків регламентується Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 №1562/20310 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з розд. XI Порядку №1588 підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах.

Відповідно пп. 10, 11 розд. III Порядку № 435, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками ЄСВ ФОП, в тому числі ФОП - платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Згідно пп. і п. 13 розд. IV Інструкції №449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується ЄСВ протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна".

Відповідно ст. 5 Закону № 2464, зняття з обліку ФОП - платників ЄСВ здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковм кодексом України.

Крім того, суд зазначає, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою, згідно ч. 8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а отже, позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Відповідно до ч. 4 Закону №2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що на даний час інтегрована картка ОСОБА_1 з єдиного внеску не закрита та її з обліку в контролюючому органі в якості платника єдиного внеску не знято.

Нормами п. 6 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 передбачено, що дата зняття з обліку відповідає даті закриття інтегрованої картки платника єдиного внеску або даті отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на дату отримання таких відомостей закрито інтегровану картку такого платника.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників, відповідно п. 8 розділу IV Порядку №1162.

Згідно з п. 1. п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, як раніше зазначалось, станом на 31.10.2020 згідно даних інтегрованої картки платника ІС "Податковий блок" (КБК 71040000) «ЄСВ за себе» обліковується борг по позивачу з єдиного соціального внеску у сумі 35588,74 гривень.

Заборгованість зі сплати єдиного внеску виникла внаслідок несплати нарахувань:

- нарахувано єдиного внеску від 09.02.2018 - 8448,00 гривень (розрахункова сума за 2017 рік);

- нарахувано ЄВ від 19.04.2018, терм. сплати - 19.04.2018 - 2457,18 гривень (за 1 квартал 2018 року);

- нараховано ЄВ від 19.07.2018, терм. сплати 19.07.2018 - 2457,18 гривень (за 2 квартал 2018 року);

- нараховано ЄВ від 19.10.2018, терм. сплати 19.10.2018 - 2457,18 гривень (за 3 квартал 2018 року);

- нараховано ЄВ від 19.01.2019, терм. сплати 19.01.2019 - 2457,18 гривень (за 4 квартал 2018 року);

- нараховано ЄВ від 19.04.2019, терм. сплати 19.04.2019 - 2754,18 гривень (за 1 квартал 2019 року);

- нараховано ЄВ від 19.07.2019, терм. сплати 19.07.2019 - 2754,18 гривень (за 2 квартал 2019 року);

- нараховано ЄВ від 21.10.2019, терм. сплати 21.10.2019 - 2754,18 гривень (за 3 квартал 2019 року);

- нараховано ЄВ від 20.01.2020, терм. сплати 20.01.2020 - 2754,18 гривень (за 4 квартал 2019 року);

- нараховано ЄВ від 21.04.2020, терм. сплати 21.04.2020 - 2078,12 гривень (за 1 квартал 2020 року);

- нараховано ЄВ від 20.07.2020, терм. сплати 20.07.2020 - 1039,06 гривень (за 2 квартал 2020 року);

- нараховано ЄВ від 19.07.2020, терм, сплати 19.07.2020 - 3178,12 гривень (за 3 квартал 2020 року).

Відповідно до IV "Порядок стягнення заборгованості з платників" "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Абзацом 2 пункту 2 вказаного розділу Інструкції №449 передбачено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Пунктом 3 Розділу VI. "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою такої недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сумнедоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується.

Згідно п. 4 Розділу VI Інструкції 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Відтак, нарахування сум заборгованості з єдиного соціального внеску здійнсювалося контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Таким чином, визначальним є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем ЄСВ, в тому числі на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника ЄСВ фізичної особи-підприємця, а не лише первинних документів щодо нарахування та сплати єдиного внеску.

З урахуванням зазначеного, на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.11.2020 №Ф-3278-57 на суму 35588,74 гривень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов