Ухвала суду № 94383501, 21.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2021 року Справа № 480/8066/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Бабича М.В.,

представника відповідача - Демченка О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 480/8066/20

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми № 45 від 27.05.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

07.12.2020 відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду із позовом про оскарження постанови про накладення штрафу, передбачений частиною 17 статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Так, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення оскаржувана постанова була вручена позивачу 29.05.2020, тобто строк для її оскарження сплив 29.06.2020, в той час як позивач звернувся до суду лише у листопаді 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача вищевказане клопотання підтримав, просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечував, зазначив що строк звернення до суду був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки зі спірною постановою позивач ознайомився лише 20.10.2020, коли надійшла відповідь на адвокатський запит представника позивача. Щодо повідомлення про вручення рекомендованого листа, представник позивача зазначив, що у повідомленні вказано про вручення листа матері ОСОБА_2 . Натомість, сам позивач за адресою, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення, не проживає, постанову про накладення штрафу матір йому не передавала. Представник позивача просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 17 статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення.

Тобто, у даному випадку законом встановлено інший строк звернення до суду, ніж передбачений КАС України, один місяць з дня винесення оскаржуваної постанови.

Частинами 3, 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, норми процесуального законодавства не пов`язують право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Тобто, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Так, матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області № 45 винесена 27.05.2020. Тобто, місячний строк на її оскарження, що визначений ч. 17 статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» спливає 27.06.2020.

Проте, як свідчать матеріали справи, до вказаного терміну позивач оскаржувану постанову особисто не отримував та з її змістом ознайомлений не був.

Так, судом встановлено, що оскаржувана постанова від 27.05.2020 після її винесення була направлена на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією. Проте, відповідне поштове відправлення 29.05.2020 було вручено матері ОСОБА_2 , про що зазначено у повідомленні про вручення (а.с. 46).

16 вересня 2020 року представником позивача, адвокатом ОСОБА_3 , був направлений адвокатський запит до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з проханням надати копії документів, на підставі яких була видана постанова про накладення штрафу за порушення Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин”, законодавства про харчові продукти та корми № 46 від 27.05.2020 року, № 41 від 04.05.2020 року, № 45 від 27.05.2020 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зокрема копії наказу про проведення перевірки; посвідчення (направлення) на проведення перевірки; акту за результатами перевірки; припису щодо усунення порушень; протоколу; рішення (а.с. 32).

Листом Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області від 15.10.2020 № 10183-27/20 (а.с. 33-34), який відправлений звичайною поштовою кореспонденцією, було надано відповідь на адвокатський запит разом з запитуваними документами, в тому числі і копією спірної постанови.

Представник позивача зазначив, що вказаний лист був отриманий адвокатом 20.10.2020.

Жодних доказів на спростування даної обставини представник відповідача суду не надав, як і не надав доказів вручення оскаржуваної постанови особисто ОСОБА_1 .

Із позовом до суду позивач звернувся 18.11.2020. При цьому, як свідчать позовні матеріали, заявлений позов ґрунтувався на тих матеріалах, які представник позивача отримав від відповідача разом з відповіддю на адвокатський запит.

Так, у даній спірній ситуації суд вважає за необхідне зауважити, що для вирішення питання щодо з`ясування поважності причин пропуску строку звернення до суду необхідно встановити не лише момент порушення права особи, а й сам факт її обізнаності (коли особа дізналась), з чим і пов`язується виникнення її права на судовий захист.

При встановлені достатності доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, судом враховується, що реалізувати своє право на звернення до суду та виконати вимоги закону щодо оскарження відповідної постанови позивач мав змогу уже після пропуску місячного строку на її оскарження.

Дійсно, законодавець пов`язує початок перебігу місячного строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови № 45 від 27.05.2020 з днем винесення такої постанови, а не з днем її отримання, проте в даному випадку суд погоджується з твердженнями представника позивача, що лише ознайомившись зі змістом рішення суб`єкта владних повноважень, особа має змогу оскаржити таке рішення до суду, зазначити підстави та обґрунтування позовних вимог і, відповідно, обрати ефективний та належний спосіб захисту порушеного, на її думку, права.

Відтак вказані обставини справи свідчать про наявність об`єктивних підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).

Згідно із п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/8066/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст ухвали складений та підписаний 25.01.2021.