Ухвала суду № 94383476, 25.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2021 року Справа № 480/592/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 листопада 2020 року № Ф-18076-13 із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди грошові кошти в сумі 5000 грн.

Також позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви, через обставини накладення арешту на його банківські (фінансові) рахунки, або, з урахуванням обставин справи, просить звільнити його від сплати судового збору.

Суд, перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області, проте в чому саме полягають протиправні дії відповідача, позивачем не зазначено.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.

Крім того, суд зазначає, що за приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки на звернення до суду.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

За положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

В силу вимог п. 4 ч.1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.

Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а.

Зі змісту позовних вимог суд вбачає, що позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 № Ф-18076-13, однак з позовом до суду звернувся через систему "Електронний суд" лише 19.01.2021, тобто із порушенням встановленого 10-денного строку звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Разом з тим, суд зазначає, що заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, позивачу необхідно надати скаргу на оскаржувану вимогу та докази її направлення відповідачу, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою і доказів поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 № Ф-18076-13.

Оскільки предмет оскарження породжує підстави для зміни майнового стану позивача, такий спір є майнового характеру і судовий збір за подання цього позову слід обчислювати, виходячи з ціни позову, якою в даному випадку є сума в розмірі 3469,18 грн.

Законом України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищезазначеного, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає - 908,00 грн.

Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору.

Натомість, позивач в позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви, через обставини накладення арешту на його банківські (фінансові) рахунки, або, з урахуванням обставин справи, просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У своєму клопотанні позивач не зазначив жодної із підстав, передбачених пунктами 1 та 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та не надав жодних належних доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища.

Крім того, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2021 ВП №64131641, яку додано позивачем до позовної заяви, арешт накладено на грошові кошти позивача виключно у межах суми 4057,20 грн.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

Рахунок UA878999980313151206084018540

Отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404

Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Відомча ознака "84" Окружні адміністративні суди

Також позивачем заявлено вимогу про компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано обґрунтований розрахунок суми, відносно вимоги про компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 грн., як і не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, також не зазначено в чому вона полягає, не доведено причинних зв`язків між завданою шкодою та конкретними неправомірними діями відповідача.

Таким чином, вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом надання до суду розрахунку суми, що стягується, за вимогу про компенсацію моральної шкоди та доказів спричинення моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою

5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Глазько