Рішення № 94381296, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/12002/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати. Просив зобов`язати управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням суду у справі № 200/2658/20-а задоволено позовні вимоги позивача, зобов`язано управління поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та сплатити заборгованість за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року. Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду, рішення у справі № 200/2658/20-а набрало законної сили 22 вересня 2020 року. Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплати компенсацію втрати частини доходів.

24 грудня 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

22 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позову, мотивуючи це тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/2658/20-а, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нараховані та виплачені щомісячні страхові виплати за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року в повному розмірі на загальну суму 190774,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2020 року № 360). Відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» право на компенсацію пов`язується з настанням такого юридичного факту як невиплати грошового доходу у встановлені строки його виплати. Основною умовою для виплати громадянину компенсаціє є порушення строків виплати саме нарахованих доходів. Щомісячні страхові виплати не були нараховані у період з травня 2015 року по травень 2019 року, тому не вважались заборгованістю. Коли суми нараховуються за рішенням суду, підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Представник відповідача також зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в разі якщо територіальний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів протягом трьох місяців не перераховував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку зазначеного в ч. 4 ст. 4 цього Закону, стягувану виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Щомісячні страхові виплати за період з травня 2016 року по травень 2019 року сплачено управлінням 23 листопада 2020 року, а отже підстави для виплати компенсації втрати часини доходів відсутні.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.12.2018 року № 1440-5000002625.

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є юридичною особою, має самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, у справі № 200/2658/20-а, адміністративний позов ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій щодо відмови у виплаті страхових виплат за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 365 незаконними, зобов`язання виплатити страхові виплати за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року задовлено у повному обсязі: визнано бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України щодо не нарахування та невиплати страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року протиправною, а також зобов`язано Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року.

Вказане рішення набрало законної сили 22 вересня 2020 року.

Як вбачається з відзиву та підтверджується платіжним дорученням від 23 листопада 2020 року № 360, позивачу виплачено заборгованість зі страхових виплат за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року у розмірі 190774,31 грн.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на соціальний захист у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно доЗакону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 42 наведеного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідно до ч.ч. 1, 7-8 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Судовим рішенням у справі № 200/2658/20-а встановлено, що з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року позивачу не проводились страхові виплати. З наданого відповідачем платіжного доручення та відзиву на позовну заяву в даній справі вбачається, що страхові виплати з період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року були сплачені у листопаді 2020 року.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок компенсації).

Відповідно до статей 1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.п. 4-5 Порядку компенсації сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Під доходами у вказаному Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої № 1105-XIV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі соціальних виплат). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі відділенням Фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року по справі № 523/1127/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5статті 242 КАС України).

Отримання позивачем страхових виплат за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року із порушенням встановлених законом строків через їх несвоєчасне нарахування відповідачем свідчить про наявність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати доходів, пов`язаної із несвоєчасною їх виплатою. Невиплата відповідачем у місяці виплати заборгованості зі страхових виплат компенсації втрати доходів свідчить про обґрунтованість вимог позивача. Поряд з цим, враховуючи те, що у листопаді 2020 року позивачу виплачено заборгованість зі страхових виплат за період з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою страхових виплат за цей період.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав виплати компенсації, вмотивовані своєчасним виконанням судового рішення відповідачем в добровільному порядку, судом не приймаються, оскільки прийняття судом рішення не змінює встановлених законом строків виплати страхових виплат, а виконання відповідачем судового рішення про зобов`язання виплатити страхові виплати, не впливає на факт несвоєчасної випалити позивачем страхових сум, що є передумовою виплати компенсації відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі позивачу відстрочено сплату судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку щодо стягнення судових витрат з відповідача на користь Державного бюджету України в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати - задовольнити повністю.

Зобов`язати управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати з 01.05.2016 року по 31.05.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко