Рішення № 94381151, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/11795/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про: визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 802893 від 01.10.2020 року на ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області відновити з 01.11.2020 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у раніше призначеному розмірі, розрахованому з урахуванням довідки про заробітну плату про обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, виданої малим підприємством «ІКС», виплативши різницю з урахуванням виплачених сум.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 802893 від 01.10.2020 року на ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області відновити з 01.11.2020 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у раніше призначеному розмірі, розрахованому з урахуванням довідки про заробітну плату про обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, виданої малим підприємством «ІКС», виплативши різницю з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та отримує пенсії за віком з 03.11.2007 року, яка розрахована йому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.20003 № 1058. Позивач зазначає, що 01.02.2008 року відповідачем проведено перерахунок призначеної йому пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС». Вказана довідка містила інформацію про суму виплаченої заробітної плати за період з 01.07.1990 року по 31.12.1993 року за час роботи за сумісництвом. Позивач вказує на те, що пенсію у розмірі, визначеному з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.01.2008 №7, виданої малим підприємством «ІКС», він отримував до 31.10.2020 року включно, однак, з 01.11.2020 року за рішенням відповідача розмір призначеної пенсії зменшено з 8329,42 грн. до 7457,30 грн. Позивач посилається на те, що з листа відповідача від 09.12.2020 № 0531-02-8/13455 йому стало відомо, що причиною зменшення з 01.11.2020 року розміру призначеної йому пенсії стало прийняття розпорядження від 01.10.2020 року № 802893, відповідно до якого з 01.11.2020 року розмір пенсії розраховано без урахування довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС». Таким чином, при визначені заробітної плати, з якої згідно статті 27 Закону №1058 розрахована пенсія позивачу, не врахована заробітна плата, отримана Позивачем у період роботи за сумісництвом, з липня 1990 року по грудень 1993 року у Малому підприємстві «Ікс». Підставою для видачі спірного Розпорядження стала необхідність проведення перевірки довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, виданої малим підприємством «ІКС». Позивач вважає спірне Розпорядження від 01.10.2020 року № 802893 та подальші дії відповідача щодо зменшення з 01.11.2020 розміру призначеної йому пенсії протиправними та такими, що порушують його конституційні права на отримання пенсії. З огляду на викладені обставини позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Позивачу з 03.11.2007 року призначена пенсія за віком, яка розраховується відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі наданої позивачем заяви від 04.02.2008 року про перерахунок пенсії останньому проведено перерахунок пенсії з 01.02.2008 року відповідно до довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7 за період з 01.07.1990 року по 31.12.1993 року та довідки про сумісництво в Малому підприємстві «ІКС».

25.05.2020 до управління звернувся ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії за віком згідно ч. 4 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.06.2020 позивачу було проведено перерахунок пенсії по стажу.

Однак, за результатами перевірки УП та СЗН Краматорської міської ради пенсійної справи ОСОБА_1 проведено правовий аналіз наданих для перерахунку пенсії довідок про заробітну плату та рекомендовано провести перевірку довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, видану Малим підприємством «ІКС». Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. В ході перевірки було встановлено, що згідно довідки фінансово-економічного відділу Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області мале підприємство «ІКС» було ліквідовано 17.03.1993 року, тому довідки, надані позивачем, не могли бути видані 04.02.2008 року.

Відповідач зазначає, що достовірність наданих довідок визвало сумнів. Документи МП «ІКС» на зберігання до відділу трудового архіву в місті Краматорську не надходили. Провести перевірку достовірності даних в довідках № 7 від 21.01.2008 року управління не має можливості.

У зв`язку з вищевикладеним, управлінням було прийнято розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 без зазначених довідок.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що приймаючи розпорядження про перерахунок пенсії без врахування довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, видану Малим підприємством «ІКС», управління діяло у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого останній не погоджувався з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивач вказував на те, що спірна довідка про заробітну плату надавалась позивачем під час подачі заяви про перерахунок 04.02.2008 року, а перерахунок пенсії на підставі заяви від 25.05.2020 року проводився виключно по стажу, тобто спірна довідка не вважається підставою для перерахунку здійсненого з 01.06.2020 року. Позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів наявності у фінансово – економічного відділу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську повноважень по здійсненню обліку реєстрації, реорганізації, ліквідації суб`єктів підприємницької діяльності та повноважень розпорядника такої інформації. Отже, на думку позивача, довідка фінансово – економічного відділу УПФУ не може вважатися законним та достовірним доказом достовірності інформації про ліквідацію підприємства. Крім того, довідка фінансово – економічного відділу УПФУ не доводить факту недійсності довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС». Позивач звертає увагу на те, що в установленому законом порядку спірні довідки недійсними не визнані. З огляду на викладене позивач вважає, що відповідачем протиправно було прийнято розпорядження про перерахунок пенсії без врахування довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 9).

З матеріалів справи встановлено, що позивачу з 03.11.2007 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що 04.02.2008 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС».

Згідно довідки № 7 від 21.01.2008 року Малого підприємства «ІКС» встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював за сумісництвом у Малому підприємстві «ІКС» на посаді інженера – конструктора з 02.07.1990 року по 30.12.1993 року. Вказана довідка підписана директором Малого підприємства «ІКС» А.В. Маковецьким, містить печаті підприємства (а.с. 44).

Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС» визначена сума заробітної плати ОСОБА_1 з липня 1990 року по грудень 1993 року (а.с. 45).

З 01.02.2008 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, видану Малим підприємством «ІКС», вказані обставини не заперечуються сторонами.

25.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 45). З 01.06.2020 року позивачу здійснено перерахунок пенсії по стажу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що за результатами перевірки Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради пенсійної справи позивача було повелено правовий аналіз наданих для перерахунку пенсій довідок про заробітну плату та рекомендовану Управлінню Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області провести перевірку довідок про заробітну плату від 21.01.2008 року № 7, видану Малим підприємством «ІКС».

З матеріалів справи встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області отримано службову записку «Щодо реєстраційних даних по Малому підприємству «ІКС», відповідно до якої було зазначено, що фінансово – економічний відділ надав можливі відомості по підприємству схожому за назвою, у зв`язку з тим, що у запиті не було зазначено код ЄДРПОУ підприємства: Мале підприємство «ІКС» зареєстровано в управлінні ПФУ у м. Краматорську як платник страхових внесків з 09.04.1991 року № 05-31-04-0331, юридична адреса: вул. Марата, 7-22, директор підприємства ОСОБА_2 , стан фінансових відносин – ліквідовано 17.03.1993 року (а.с. 47).

Згідно листа відділу трудового архіву Краматорської міської ради від 12.08.2020 року № 07-04/1178 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області було повідомлено, що документи з особового складу (накази, картки особових рахунків, відомості нарахування заробітної плати, особові справи) МП «ІКС» на зберігання до відділу трудового архіву не надходили, надати архівну довідку про заробітну плату за трудовий стаж ОСОБА_1 , 1947 року народження, за періоди роботи у Малому підприємстві «ІКС» з 02.07.1990 року по 31.12.1993 року за фондами архіву неможливо (а.с. 46).

01.10.2020 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області прийнято розпорядження № 802893, відповідно до якого зазначено, що з 01.11.2020 року пенсію ОСОБА_1 буде розраховано без урахування довідки про заробітну плату за сумісництвом видану Малим підприємством «ІКС» до надання акту перевірки, після надання акту перевірки пенсію буде перераховано з 01.11.2020 року (а.с. 10).

Позивач не погодившись з розпорядженням відповідача № 802893 року від 01.10.2020 року про розрахунок пенсії без врахування довідки про заробітну плату за сумісництвом видану Малим підприємством «ІКС», звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» якого визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії у 2008 році), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд = Д/Т х 100%, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на час здійснення перерахунку пенсії у 2008 році) Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 41 Закон у№ 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, крім іншого, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір па обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум. які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5.6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Згідно зі статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. оподатковуваного доход) (прибутку). сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що діяла на момент призначення Позивачу пенсії за віком (03.11.2007) передбачено, що об`єктом оподаткування визначалися фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати па виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Суд зазначає, відповідно до статті 19 Закону України «Про оплату праці» оплата праці за сумісництвом віднесена до основної заробітної плати, а відтак, станом на 03.11.2007 оплата праці за сумісництвом була об`єктом оподаткування згідно Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» га сума коштів, отриманих у якості оплати праці за сумісництвом, підлягала включенню до заробітку для обчислення пенсії.

Як зазначено в абз. 1-3 пп. 3 п. 2.1 Розділу ІІ «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами, що позивач у лютому 2008 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, видану Малим підприємством «ІКС», у якому позивач працював по сумісництву з 02.07.1990 року по 31.12.1993 року.

Судом встановлено, що відповідачем з 01.02.2008 року позивачу здійснено перерахунок пенсії із урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, видану Малим підприємством «ІКС», однак 01.10.2020 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області прийнято розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 без врахування вищезазначеної довідки про заробітну плату.

Відповідно підставою прийняття такого розпорядження стала службова записка № 105/05-16 від 30.07.2020 року фінансово – економічного відділу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, відповідно до якої було повідомлено, що відділ надає можливі відомості по підприємству схожому за назвою, у зв`язку з відсутністю у запиті коду ЄДРПОУ підприємства: Мале підприємство «ІКС» зареєстроване в управлінні ПФУ у м. Краматорську як платник страхових внесків з 09.04.1991 року за № 05-31-04-331, стан фінансових відносин – ліквідовано з 17.03.1993 року.

Суд зазначає, що відповідна службова записка фінансово – економічного відділу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не є належним доказом, який би свідчив про ліквідацію Малого підприємства «ІКС» 17.04.1993 року.

Суд звертає увагу на те, що Законом УРСР “Про підприємництво“ від 7 лютого 1991 року № 698 було передбачено, що державна реєстрація підприємництва проводиться у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем діяльності або проживання.

Органи державної статистики встановлюють коди суб`єкта підприємницької діяльності (стаття 8 цього Закону у редакції від 7 лютого 1991 року).

З метою забезпечення єдиного державного обліку всіх господарюючих суб`єктів, що є юридичними або фізичними особами (підприємцями) і підлягають відповідно до законодавства державній реєстрації, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 року № 538 створено Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України.

Пунктом 3 згаданої постанови Кабінету Міністрів України розроблення і ведення Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України покладено на Міністерство статистики.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 року № 538, до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України включались відомості про: всі юридичні особи на території України, а також юридичні особи України, що перебувають за її межами; всі розташовані на території України структурні одиниці, що не є юридичними особами і головні організації яких розташовані за її межами; всі фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю і проживають на території України, незалежно від їх громадянства.

У 1996 році “правонаступником“ Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України став Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), що був створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118.

Згідно з пунктом 5 згаданої постанови Кабінету Міністрів України формування бази даних ЄДРПОУ здійснювалось на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб`єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118, до ЄДРПОУ включались дані про такі суб`єкти господарської діяльності: юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України; юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

Для досягнення цієї мети пунктом 4 Положення про ЄДРПОУ передбачено, що інформаційний фонд реєстру включає такі види даних: ідентифікаційні - ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності, що є єдиним для всього інформаційного простору України, та його назва; класифікаційні - дані про галузеву, територіальну, відомчу належність, форму власності та організаційно-правову форму господарювання; довідкові - дані про адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів) тощо; реєстраційні - дані про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію тощо; економічні - дані, які i характеризують виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб`єкта господарської діяльності. Спрямованість ЄДРПОУ на накопичення статистичної інформації також підтверджується діючим на той момент механізмом державної реєстрації суб`єктів господарювання, який передбачав обов`язок органу, який здійснює реєстрацію, після видачі свідоцтва про реєстрацію в десятиденний термін подати відомості про реєстрацію суб`єкта господарювання органу державної статистики (стаття 8 Закону України «Про підприємництво» у редакції від 22 грудня 1995 року).

1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, статтею 91 якого встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На сьогоднішній час відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-ІV визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі витягу з відповідного реєстру, що ведеться країною резидентства такої юридичної особи, оформленого з дотриманням правил легалізації документів для дії за кордоном, та, за необхідності, її установчих документів (їх копій), належним чином легалізованих.

Отже з прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» належним доказом, що підтверджує припинення підприємством підприємницької діяльності є інформація наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру інформації щодо припинення підприємницької діяльності Малим підприємством «ІКС».

Крім того, враховуючи те, що по інформації Пенсійного фонду Мале підприємство «ІКС» ліквідовано 17.04.1993 року, тобто до прийняття Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», відповідач повинен був надати інформацію з виконавчого комітету Краматорську міської ради які до прийняття вищезазначеного Закону здійснювали реєстрацію підприємством.

Отже, на думку суду відповідачем не надано належних доказів які б підтверджували, що Мале приватне підприємство ліквідовано у 1993 році, та видання спірної довідки у 2008 році ліквідованим підприємством було б не можливим.

Стосовно посилання відповідача на відсутність, у відділу трудового архіву Краматорської міської ради відомостей про періоди роботи позивача на Малому підприємстві «ІКС», суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання Малим підприємством «ІКС» обов`язків щодо передання до архіву на зберігання документів з особового складу (накази, картки особових рахунків, особові справи, відомості про нарахування заробітної плати).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до вимог статті 44 Закону № 1058 відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Статтею 101 Закону № 1788-ХІІ визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, суд зазначає, що відповідач при вирішенні питання про перерахунок пенсії з 01.02.2008 року на підставі заяви позивача від 04.02.2008 року своїм правом на перевірку інформації визначеної у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7 не скористався, а лише через 13 років після перевірки пенсійної справи надана позивачем довідка викликала сумнів у працівників Пенсійного фонду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Суд зазначає, що працівники Пенсійного фонду при прийнятті заяви про перерахунок пенсії від 04.02.2008 року перевірили надані позивачем документи видані Малим підприємством «ІКС» та здійснити перерахунок з врахуванням наданих позивачем документів.

Отже, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.

Крім того, суд вказує на те, що у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно грунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли мас місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, па обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для нього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб. тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Гак само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає прийняте відповідачем розпорядження № 802893 від 01.10.2020 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Суд зазначає, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 802893 від 01.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2020 року з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС», та провести виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 802893 від 01.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2020 року з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС», та провести виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 802893 від 01.10.2020 року.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2020 року з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2008 року № 7, виданої Малим підприємством «ІКС», та провести виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787, адреса: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська