Ухвала суду № 94380566, 25.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/14277/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області (відповідач 1) про зобов`язання призначити грошову допомогу відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, – у разі встановлення інвалідності ІІІ групи; зобов`язання виплатити 317160,00 грн - різницю між раніше виплаченою та належною до виплати сумою.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. При відкритті провадження у справі не було вирішено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та обумовлено, що питання стосовно дотримання строку звернення до суду з позовом вирішуватиметься після надходження від відповідача відповідних доказів, які витребувані судом.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач вказав, що вважав можливим вирішити в інстанційному порядку питання про призначення одноразової грошової допомоги у належному розмірі - у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, а тому звертався до Державної служби спеціального зв`язку та інформації України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Президента України, однак рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 123340,00 грн (у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року) залишено без змін. Позивач вважає, що перебіг строку звернення до суду розпочався з дня отримання відмови Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13 грудня 2019 року №14/01-4571. Окрім того, просив врахувати, що з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Відповідач - Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області - у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, перебіг якого розпочався з 23 липня 2019 року - з дня надходження на картковий рахунок позивача одноразової грошової допомоги, а не з дня отримання відповіді на звернення від Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб від 10 грудня 2019 року №4214/02/074. Цей строк закінчився у січні 2020 року та й навіть у разі обчислення його з дня отримання зазначеної відповіді, такий строк закінчився у червні 2020 року (а.с.46-56).

У відповіді на відзив позивач (а.с.85-88) підтримав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Також позивач за позовною вимогою про зобов`язання призначити виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, та доплатити невиплачену належну частину одноразової грошової допомоги у сумі 317160,00 грн просив замінити відповідача 1 на належного відповідача - Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а вимоги до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області уточнив і просив зобов`язати відповідача 1 змінити висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності від 29 травня 2019 року і визнати можливим призначити допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року до участі у справі залучено відповідача – Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (відповідач 2).

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 також заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, вказавши, що одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності у сумі 123340,00 грн позивач отримав 23 липня 2019 року, тому йому стало відомо, що така допомога призначена відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №975, а не підпункту 1 пункту 6 цього Порядку. Позивач ні висновок Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області від 29 травня 2019 року №31/07-594, ні наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 18 червня 2019 року №21-Ф про призначення йому одноразової грошової допомоги у такому розмірі не оскаржив. Вважає, що строк звернення до суду із цим позовом сплив у січні 2020 року - до введення постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» карантину на всій території України. Разом з тим, незалежно від введення карантинних обмежень на території України громадяни не були позбавлені прав на звернення до суду. Відповідач 2 звернув увагу, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про неможливість подання адміністративного позову у встановлені законодавством строки.

Суд, перевіривши доводи сторін письмовими доказами, при вирішенні клопотання позивача та клопотань відповідачів дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, визначальним для встановлення початку перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, 01 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням статусу особи з інвалідністю внаслідок війни III групи (а.с.80). Розгляд матеріалів та підготовку висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності відповідач 1 здійснив після отримання повторного звернення позивача (надійшло 15 травня 2019 року, вхідний №8-3). 29 травня 2019 року Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області підготувало висновок №31/07-594 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності у сумі 123340,00 грн (а.с.76-77). Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України наказом від 18 червня 2019 року №21-ф «Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 » відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №975 та на підставі висновку Управління від 29 травня 2019 року №31/07-594 призначила виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року (а.с.78). 23 липня 2020 року ОСОБА_1 від Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у сумі 123340,00 грн на картковий рахунок (а.с.79). Проведення розрахунку з позивачем 23 липня 2020 року не є спірною обставиною.

Не погоджуючись з розміром виплаченої допомоги, позивач звертався до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та Президента України щодо виплати допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року. Про результати розгляду звернень щодо правильності нарахування одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач повідомлений листом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 03 вересня 2019 року №14/01-2823 (а.с.18), повторно листом від 13 грудня 2019 року №14/01-4571 (а.с.19) та листом Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 10 грудня 2019 року №4214/02/07.4-19 (а.с.20).

Позивач до суду із цим позовом звернувся 29 вересня 2020 року, при цьому він не заперечує, що пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Позивач початок перебігу строку звернення до суду із позовом пов`язує із отриманням листа Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13 грудня 2019 року №14/01-4571 (а.с.19). Доказів, які б достовірно вказували на день, коли він отримав зазначений лист, позивач суду не надав.

На думку суду, помилковими є твердження позивача про початок перебігу строку звернення до суду із позовом у спорі щодо розміру призначеної одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з дня отримання листа Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13 грудня 2019 року №14/01-4571.

Строк звернення до суду розпочав свій перебіг з дня надходження на картковий рахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (кошти надійшли 23 липня 2020 року - а.с.79).

Пунктом 15 цього Порядку обумовлена можливість оскарження рішення про відмову у призначенні грошової допомоги в установленому порядку. Адміністративне оскарження рішень щодо виплати одноразової грошової допомоги Порядком №975 не передбачене.

Звернення позивача до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та Президента України не зупиняє встановленого строку звернення до суду та не є адміністративним оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Водночас, таке листування є доказом того, що позивач знав про порушення своїх прав та його письмові звернення з цього приводу були спрямовані на захист порушених прав.

Згідно з пунктом 12 Порядку №975 Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснює призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності. Листом від 03 вересня 2019 року №14/01-2823 відповідач 2 повідомив про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (а.с.18). Наведене свідчить про те, що позивач був обізнаний про позицію органу, на якого покладено обов`язок виплачувати одноразову грошову допомогу, з приводу порушеного позивачем у зверненні питання щодо розміру виплаченої допомоги та можливість перегляду прийнятого рішення.

Як визначено частиною першою статті 121 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, слід дійти висновку, що перебіг строку звернення до суду за позовною вимогою про зобов`язання відповідача 1 змінити висновок від 29 травня 2019 року щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності (основна вимога) та зобов`язання відповідача 2 призначити та виплатити допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, (похідна вимога) розпочався з 24 липня 2019 року (23 липня 2019 року позивач отримав одноразову грошову допомогу) та закінчився 24 січня 2020 року. Усе листування з приводу розміру призначеної і виплаченої грошової допомоги мало місце у межах цього строку.

Навіть якби рахувати строк звернення до суду з дня отримання позивачем листа Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 03 вересня 2019 року №14/01-2823, то такий строк закінчився 04 березня 2020 року, що однаково вказує на пропуск позивачем цього строку.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди для звернення до суду; ці обставини є об`єктивними і не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач причини пропуску цього строку обґрунтовував запровадженням карантину на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2” було установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року карантин на усій території України. Надалі строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Підпунктом 2 пункту 9 Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (набрав чинності 02 квітня 2020 року) розділ VI “Прикінцеві положення” КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

З наведеного можна зробити висновок, що процесуальний строк, який закінчився до 12 березня 2020 року, не продовжується; автоматично продовжується строк, який тривав на цю дату.

При цьому 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон №731-IX), яким пункт 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України викладено у новій редакції, якою передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30 березня 2020 року №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи, що Закон №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, закінчилися 06 серпня 2020 року.

З урахуванням наведених правил підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду внаслідок запровадження карантину відсутні, оскільки закінчення перебігу строку звернення до суду не припав на час запровадження карантину. У свою чергу, позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що у зв`язку із запровадженням з 12 березня 2020 року карантину у нього були вагомі труднощі, перешкоди для звернення до суду із цим позовом.

Посилання позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 21 травня 2020 року №344/10095/16-а, від 29 листопада 2019 року №607/1402/16-а застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, оскільки стосуються виплати пенсії, що має іншу правову природу, відмінну від одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням військовослужбовцю інвалідності.

Відтак, наведені у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду не є поважними та належних обґрунтувань обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено і таких підстав для поновлення цього строку судом не встановлено.

Частинами третьою, четвертою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки наведені у клопотанні позивача обставини пропуску строку звернення до суду не є поважними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом слід відмовити, а тому підлягають застосуванню наслідки, встановлені частиною третьою статті 123 КАС України. Відтак, клопотання відповідачів належить задовольнити та позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини першої статті 240, 248, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду задовольнити та позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Ж.В.Каленюк