Рішення № 94378111, 20.01.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-а/359/30/2021

Справа № 359/7731/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом громадянки Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 до Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області в особі заступника начальника Шевченко Ф.В. про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року представник позивача - адвокат Каплунова В.В. звернулась до суду з позовом, яким просить скасувати постанову заступника начальника Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області Шевченко Ф.В. про накладення адміністративного стягнення ПН МКО № 000683 від 15 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , громадянку Китайської Народної Республіки, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн., закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 15 вересня 2020 року заступником начальника Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області Шевченко Ф.В. винесено постанову серії ПН МКО № 000683 про накладення на громадянку Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 працевлаштована без відповідного дозволу в с. Любарці Бориспільського району Київської області. Проте, зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки на дату винесення оскаржуваної постанови, у позивача був дійсний дозвіл на працевлаштування в ТОВ «Фьорст Степ».

Крім того, 28 лютого2020 року з підстав працевлаштування позивачу видано посвідку за № НОМЕР_1 на тимчасове проживання на території України. Представник позивача вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим, а складення постанови вчинено з порушенням норм закону.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї додатків, роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

27 листопада 2020 року від Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіона-льного управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 15 вересня 2020 року головним спеціалістом Бориспільського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області за порушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКО № 000681 про те, що громадянки КНР ОСОБА_1 15 вересня 2020 року о 14 год. 00 хв. за адресою : Київська область, Бориспільський район, с. Любарці працювала без відповідного дозволу на застосування праві іноземців та осіб без громадянства. Протокол складено на підставі рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України старшого лейтенанта поліції С.Безпалько . В протоколі вказано, що в ході відпрацювання незаконного перебування іноземних громадян на території України виявлено громадян КНР, які мають скасовані посвідки на тимчасове проживання в Україні та фактично працюють у с. Любарці Бориспільського району Київської області. В той же день, 15 вересня 2020 року заступником начальником Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіона-льного управління ДМС у м. Києві та Київській області Шевченко Ф.В. винесено постанову серії ПН МКО № 000683 про накладення на громадянку Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП. При винесені рішення було враховано рапорт оперуповноваженого в ОВС Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України старшого лейтенанта поліції С.Безпалько та дані з ЄІАС УМП ІП «Недійсні документи». Згідно яких ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області на підставі наказу Київського обласного центру зайнятості від 30 липня 2020 року № 168/01-28.01 про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства згідно п.4 ч.2 ст. 42-10 ЗУ «Про зайнятість населення», яким скасовано дозвіл № 5465 від 13 лютого 2020 року громадянці КНР ОСОБА_1 , 10 серпня 2020 року прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні. У зв`язку з цим, просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

18 грудня 2020 року до суду від представника позивача - адвоката Каплунової В.В. надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач на позові наполягає та просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2020 року, а провадження по справі закрити. Представник позивача стверджує, що відповідачем не надано оцінку тому, що громадянка КНР ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області про скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання. Представник позивача вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, оскільки скасування посвідки на тимчасове проживання є іншим критерієм оцінки можливого складу адміністративного правопорушення, зокрема, як проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився.

Тобто, позивачем не було вчинено жодних дій на порушення правил перебування в Україні, оскільки скасування посвідки не залежало від волі чи дій, а було вчинено уповноваженим державним органом, рішення якого оскаржується позивачем в адміністра-тивному порядку. Крім цього, представник позивача вказує на те, що відповідачем не дотримано строку на подання відзиву на позовну заяву, а також відзив підписано начальником Бориспільського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області. Однак, жодних документів на підтвердження повноважень на представництво відповідача до відзиву не надано.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктом 3 ч.1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого само-врядування, посадових і службових осіб.

Статтею129 Конституції України та ст. 9, 77 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що 15 вересня 2020 року старшим оперуповноваженим в ОВС Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України старшим лейтенантом поліції С.Безпалько складено рапорт про те, що в ході відпрацю-вання незаконного перебування іноземних громадян на території України виявлено громадян КНР, які мають скасовані посвідки на тимчасове проживання в Україні та фактично працюють у с. Любарці Бориспільського району Київської області (а.с. 11).

На підставі вказаного рапорту, 15 вересня 2020 року головним спеціалістом Бориспіль-ського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Корчан Л.В. за порушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКО № 000681 про те, що громадянка КНР ОСОБА_1 15 вересня 2020 року о 14 год. 00 хв. за адресою : Київська область, Бориспільський район, с. Любарці працювала без відповідного дозволу на застосування праві іноземців та осіб без громадянства (а.с. 9-10).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, в той же день 15 вересня 2020 року заступником начальником Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіона-льного управління ДМС у м. Києві та Київській області Шевченко Ф.В. винесено постанову серії ПН МКО № 000683 про накладення на громадянку Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с. 7-8).

Відповідно ч. 1 ст. 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пере-сування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При винесені оскаржуваного рішення враховано рапорт оперуповноваженого в ОВС Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України старшого лейтенанта поліції С.Безпалько та дані з ЄІАС УМП ІП «Недійсні документи», згідно яких ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області на підставі наказу Київського обласного центру зайнятості від 30 липня 2020 року № 168/01-28.01 про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства згідно п.4 ч.2 ст. 42-10 Закону України «Про зайнятість населення», яким скасовано дозвіл № 5465 від 13 лютого 2020 року громадянці КНР ОСОБА_1 , 10 серпня 2020 року прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Згідно вимог п.1 та п.17 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25 квітня 2018 року, посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

З копії закордонного паспорту громадянки КНР ОСОБА_1 вбачається, що вона прибула в Україну 14 січня 2020 року (а.с. 19-20).

Судом встановлено, що 13 лютого 2020 року на ім`я громадянки КНР ОСОБА_1 Державною службою зайнятості видано дозвіл серії АА № 042324 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, який дійсний до 13 лютого 2023 року (а.с. 14). Згідно даного дозволу вбачається, що роботодавцем позивача є ТОВ «Фьорст Степ».

28 лютого 2020 року громадянці КНР ОСОБА_1 видано посвідку № НОМЕР_1 на тимчасове проживання на території України (а.с. 17-18).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи за № 76 від 17 березня 2020 року, виданої Любарецькою сільською радою Бориспільського району Київської області, громадянка КНР ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 з 17 березня 2020 року по 13 лютого 2023 року (а.с. 16).

Відповідно вимог статей 245, 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопору-шення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідаль-ності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопору-шення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених матеріалів справи суд приходить висновку, що в даному випадку були відсутні підстави, передбачені ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», для прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Відповідачу, при винесенні постанови про адімністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, було достеменно відомо, що позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області про скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання (справа № 640/20939/20) та щодо оскарження юридичною особою - роботодавцем наказу про скасування дозволу на застосування праці іноземців (справа № 640/19495/20). Наведене підтверджується поясненнями позивача, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР МКО 000681 від 15 вересня 2020 року.

Тобто, рішення, на підставі якого позивачу скасовано посвідку на тимчасове проживання на території України та наказ Київського обласного центру зайнятості про скасування роботодавцю дозволу на застосування праці іноземців, як на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, так і наразі (згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), є предметом судового спору.

Відтак, наведені рішення, зважаючи на повідомлення громадянкою КНР ОСОБА_1 головному спеціалісту Корчан Л.В. 15 вересня 2020 року про факт їх оскарження в судовому порядку, не могли бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 203 КУпАП, оскільки не набули законної сили через їх оскарження.

Суд також приходить висновку, що в діях громадянки КНР ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, оскільки працевлаштування позивача відбулось у передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» порядку за наявності дозволу на працевлаштування.

Його подальше скасування та, як наслідок, оскарження в судовому порядку, не можуть свідчити про відсутність правової підстави для працевлаштування на території України. Разом з тим, відсутність остаточного судового рішення за наслідком перегляду адміністративного позову ОСОБА_1 у справі за № 640/20939/20, свідчить про передчасність та незаконність дій відповідача в момент ухвалення оскаржуваного рішення від 15 вересня 2020 року.

Крім того, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та не надано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідно норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», зокрема не доведено факту вчинення позивачем дій, які порушують правила перебування іноземців на території України.

Оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що інших доказів, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП України, відповідач до суду не подав.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач обставин, на які посилається позивач не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність ухвалення оскаржуваного рішення, суду не подав.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопору-шення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтова-ними та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суб`єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 20, 72-78, 90, 159, 241-246, 255, 288 КАС України, ст. ст. 3, 55 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву громадянки Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 до Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області в особі заступника начальника Шевченко Ф.В. про скасування рішення суб`єкта владних повноважень - задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області Шевченко Ф.В. про накладення адміністративного стягнення ПН МКО № 000683 від 15 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , громадянку Китайської Народної Республіки, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Яковлєва Л.В.