Постанова № 9437231, 23.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2010 р. № 2а-42174/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мар'єнко Л.М. при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Трейд»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

провизнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0001132302/0 від 31.08.2009 року на суму 95521,00 грн. та повідомлення рішення № 0002251702/0 від 31.08.2009 року в частині донарахування суми 2459, 40 коп. , -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сварог Трейд» звернулося до суду з позовом, в якому просили визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001132302/0 від 31.08.2009 року на суму 95521,00 грн. та повідомлення рішення № 0002251702/0 від 31.08.2009 року. У судовому засіданні змінили позовні вимоги, просили повідомлення рішення № 0002251702/0 від 31.08.2009 року визнати нечинним в частині донарахування позивачу суми 2459,40 коп., оскільки позивачем не заперечується факт неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у березні 2008 року та у лютому 2009 року при відшкодуванні витрат робітника підприємства на ремонт власного автотранспорту у сумі 46,38 грн. та штрафна санкція у розмірі 92,76 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.07.2007 року по 31.03.2009 року відповідачем складено акт від 03.08.2009 року № 4611/23/35245709. В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач включив до складу валових витрат оплату послуг, які не повязані з господарською діяльністю на загальну суму 277406,00 грн., в результаті чого занизив податок на прибуток у сумі 69352,00 грн., а також в порушення п.п. 4.2.9 (г) п. 4.2 ст.4, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не утримав та не перерахував податок з доходів фізичних осіб у лютому 2008 року лютому 2009 року у сумі 866,18 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесені два податкових повідомлення-рішення від 31.08.2009 № 0001132302/0 року на суму 95521,00 грн., яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток в загальній сумі 95521,00 грн., з яких основний платіж 69352,00 грн. та фінансова санкція 26169,00 грн., від 31.08.2009 року № 0002251702/0, яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 2598,54 грн., з яких основний платіж 866,18 грн. та фінансова санкція 1732,36 грн. Позивач не згоден з сумою донарахувань податкових зобовязань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки вважає, що витати, здійснені на оплату юридичних послуг та послуг мобільного звязку повязані із господарською діяльністю позивача та відносяться до складу валових витрат звітного періоду. Юридичні послуги, які надавалися підприємству СПДФО ОСОБА_1, здійснювалися у формі, яка відповідає цивільному законодавству України, та є безпосередньо повязаними з підготовкою та організацією виробництва. Юридичні послуги, що надавалися позивачу за договором, підтверджені належним чином відповідними документами. Щодо витрат на міжнародний зв'язок, їх звязок з господарською діяльністю підприємства підтверджується розрахунковими документами про сплату послуг мобільного звязку на підставі розрахунків оператора, наказом керівника про придбання мобільних телефонів та використання їх у господарській діяльності підприємства, угоді з оператором мобільного звязку про надання послуг. Щодо неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у лютому-вересні 2008 року у сумі 258,57 грн. при сплаті за рахунок коштів підприємства вартості міжнародних розмов, що здійснювалися робітниками по засобах корпоративного звязку позивач зазначив, що фізичні особи не отримували доход від здійснення виробничих та/або управлінських переговорів, використовували засоби мобільного звязку виключно у виробничих цілях, тому не вважаються платником податку з вартості телефонних перемов у визначенні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум, сплачених позивачем за придбання товару, зазначили, що у листопаді 2008 року позивач придбав товари у субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на загальну суму 1865,52 грн. за накладною № 97 від 14.11.2008 року, наявність державної реєстрації ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, яке надавалося до перевірки. Просили позов задовольнити.

Відповідач заперечував проти позову, від начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова до суду надішли заперечення, в яких відповідач зазначив, що в за результатами планової виїзної перевірки позивача за період з 09.07.2007 року по 31.03.2009 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова складений акт від 03.08.2009 року № 4611/23/35245709, висновку якого стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Щодо правомірності визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, позивач зайво включив до складу валових витрат суму 277406,00 грн. за рахунок віднесення вартості послуг, які не повязані з господарською діяльністю, а саме: юридичні послуги, згідно договору від 03.01.2008 року № 12, отримані від СПДФО ОСОБА_1 на загальну суму 272610,00 грн., послуги міжнародного звязку, роумінгу, послуги «Гудок» в загальній сумі 4796,00 грн. Щодо неврахування в складі валових витрат оплати юридичних послуг в сумі 272610,00 грн., зазначили, що з наданих до перевірки актів виконаних робіт по договору № 12 від 03.01.2008 року неможливо зробити висновок про обсяг наданих послуг, до перевірки позивачем не надані документи, які б свідчили про зв'язок витрат з господарською діяльністю товариства. Щодо неврахування у складі валових витрат - витрат на міжнародний мобільний зв'язок у сумі 4796,00 грн., в ході проведення перевірки позивачем не було документально підтверджено зв'язок цих витрат з господарською діяльністю товариства. До перевірки не надано розрахункові документи, що свідчать про сплату послуг мобільного звязку та інші документи. Наведені порушення призвели до заниження податку на прибуток на суму 69352,00 грн. Дані перевірки свідчать про заниження суми податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях з податку на прибуток, через що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0001132302/0 від 31.08.2009 року визначена сума штрафу у загальному розмірі 26169,00 грн. Щодо правомірності визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, встановлено неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у лютому-вересні 2008 року у сумі 258,57 грн. при сплаті за рахунок коштів підприємства вартості міжнародних розмов, що здійснювалися працівниками по засобах корпоративного звязку, при цьому відсутні документи, що підтверджують проведення таких розмов у виробничих цілях підприємства. Крім того, встановлено неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у березні 2008 року, лютому 2009 року у сумі 46,38 грн. при відшкодуванні витрат працівника підприємства на ремонт власного автотранспорту, а також неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у листопаді 2008 року, лютому 2009 року у сумі 561,23 грн. при виплаті доходів фізичним особам за придбані товари (отримані послуги), при цьому відсутні документи, що підтверджують реєстрацію таких громадян як субєктів підприємницької діяльності та сплату ними податку. На підставі зазначених висновків начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002251702/0 від 31.08.2009 року в загальному розмірі 2598,54 грн. Просили відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача Козуб В.А. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на наведені у позові обставини.

Представник відповідача Поярко І.В., Горлач О.С. у судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Трейд» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 5 липня 2007 року, видами діяльності ТОВ «Сварог Трейд» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, роздрібна торгівля тютюновими виробами, діяльність кафе, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями і тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі.

ДПІ у Московському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сварог Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.07.2007 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт від 03.08.2009 року № 4611/23/35245709.

В акті містяться висновки про порушення позивачем, зокрема, вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 69352,00 грн., у тому числі: в 1 кварталі 2008 р. на суму 10770,00 грн., в 2 кварталі 2008 р. на суму 240,00 грн., в 3 кварталі 2008 р. на суму 20842,00 грн., в 4 кварталі 2008 р. на суму 37500,00 грн. Зазначене порушення виникло внаслідок віднесення до валових витрат послуг, які не повязані з господарською діяльністю в сумі 277406,00 грн., а саме: юридичні послуги, згідно договору від 03.01.2008 року № 12, отримані від СПДФО ОСОБА_1 на загальну суму 272610,00 грн., оскільки в актах виконаних робіт по договору № 12 від 03.01.2008 року не зазначено, які саме юридичні послуги надані. Тому послуги вважаються не повязаними з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Кім того, порушення виникло внаслідок віднесення до валових витрат послуг, які не повязані з господарською діяльністю - витрат на міжнародний мобільний зв'язок у сумі 4796,00 грн. Крім того, в ході перевірки встановлено порушення п.п. 4.2.9 (г) п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р., в результаті чого не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб у лютому 2008 р. лютому 2009 р. у сумі 866,18 грн.

На підставі акту від 03.08.2009 року № 4611/23/35245709 начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0 від 31.08.2009 року за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток» в сумі 95521,00 грн., з яких 69352,00 грн. сума донарахованого позивачу податку на прибуток, 26169,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 15).

Позивач не погодився з вказаним рішенням і оскаржив його суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Сварог Трейд» (замовник) та СПД-ФО ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № 12 від 03.01.2008 р. (а.с. 23).

Відповідно до умов договору про надання юридичних послуг № 12 від 03.01.2008 р., виконавець зобовязується на доручення замовника виконувати захист та представництво інтересів замовника в судах, у державних органах, а також перед третіми юридичними і фізичними особами, підготовка, зокрема, проектів позовних заяв, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів, забезпечення замовника законодавчими та нормативними актами з питань, повязаних з предметом договору ( а.с.23).

Згідно додатку до договору № 12 від 03.01.2008 року, розрахунок вартості наданих послуг здійснюється виходячи з розрахунку 300 грн. на годину.

Згідно акту № 1 від 31.03.2008 р. виконаних робіт по договору № 12 від 3 січня 2008 року, укладеному між ТОВ «Сварог Трейд» та СПД-ФО ОСОБА_1, за роботи, виконані виконавцем замовник зобовязаний сплатити йому суму в розмірі 42000,00 грн., акту № 2 від 30.09.2008 р. виконаних робіт по договору № 12 від 3 січня 2008 року, за роботи, виконані виконавцем, замовник зобовязаний сплатити йому суму в розмірі 80610,00 грн., акту № 3 від 30.11.2008 р. виконаних робіт по договору № 12 від 3 січня 2008 року, за роботи, виконані виконавцем, замовник зобовязаний сплатити йому суму в розмірі 150000,00 грн. У відповідності до рахунку № 1 від 31.03.2008 р. по акту № 1 виконаних робіт від 31.03.2008 р., за надання юридичних послуг (140 годин), зокрема, складення і систематизацію кадрової документації, отримання дозвільних документів на господарську діяльність, претензійну робота, СПД-ФО ОСОБА_1 виставлено до оплати рахунок на суму 42000,00 грн. Згідно рахунку № 2 від 30.09.2008 р. по акту № 2 виконаних робіт від 31.03.2008 р., за надання юридичних послуг (368,7 годин), зокрема, складення і систематизацію господарських договорів, складення процесуальних документів, представництво в органах державної влади з адміністративних питань, СПД-ФО ОСОБА_1 виставлено ТОВ «Сварог Трейд» до оплати рахунок на суму 80610,00 грн. У відповідності до рахунку № 3 від 30.11.2008 р. по акту № 3 виконаних робіт від 31.03.2008 р., за надання юридичних послуг (500 годин), зокрема, представництво в органах державної влади і складання необхідних документів у звязку з нещасним випадком, СПД-ФО ОСОБА_1 виставлено ТОВ «Сварог Трейд» до оплати рахунок на суму 150000,00 грн. Згідно п. 3.1 договору про надання юридичних послуг № 12 від 03.01.2008 р., загальна вартість послуг, яка надається виконавцем за договором, складає 300000,00 грн.

У розрахунках вартості юридичних послуг за договором № 12 від 03.01.2008 р., які є додатком до рахунку № 1 від 31.03.2008 року, до рахунку № 2 від 30.09.2008 року, № 3 від 30.11.2008 року, визначено найменування виконаних послуг, зокрема, розробка типових господарських договорів (купівлі-продажу, оренди, схорони), юридичні консультації, отримання дозвільної документації на господарську діяльність, ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, претензійна робота, супроводження укладення господарських договорів і т.і. В рахунках також визначено кількість відпрацьованих годин, вартість послуг, які надано СПД-ФО ОСОБА_1 ТОВ «Сварог Трейд».

Таким чином, позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, які опосередковують надання виконавцем - СПД-ФО ОСОБА_1 послуг за договором № 12 від 3 січня 2008 року, які підписані сторонами та скріплені печатками, які відповідно до умов договору визначають вартість наданих послуг, виходячи з відпрацьованих годин, та фіксують факт надання послуг якісно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацем 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, у п.5.3 - п.5.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат. В пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону відсутні норми, які б визначали неможливість віднесення до складу валових витрат вартості юридичних послуг.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також суд зазначає, що угода, укладена між ТОВ «Сварог Трейд» (замовник) та СПД-ФО ОСОБА_1 (виконавець) про надання юридичних послуг № 12 від 03.01.2008 р. є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містить значення терміну “послуга”. Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України послуга споживається замовником в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуги до складу валових витрат є наявність звязку послуги з господарською діяльністю підприємства. Придбання такої послуги повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судом встановлено, що складення і систематизація кадрової документації, отримання дозвільних документів на господарську діяльність, претензійна робота, складення і систематизація господарських договорів, складення процесуальних документів, представництво в органах державної влади і складання документів у звязку з нещасним випадком, які здійснювалися СПД-ФО ОСОБА_1, безпосередньо повязано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності ТОВ «Сварог Трейд», що направлена на отримання доходу.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

Документальне оформлення договірних відносин спростовує висновок відповідача, який міститься в акті перевірки від 03.08.2009 року № 4611/23/35245709 щодо відсутності звязку з отриманих юридичних послуг з господарською діяльністю позивача.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку субєкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів, робіт, послуг для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення витрат на придбання юридичних послуг у сумі 272610,00 грн. до складу валових витрат позивача на підставі первинних документів, зокрема, договору про надання юридичних послуг, додатку до договору № 12 від 03.01.2008 року, актів виконаних робіт, рахунків по актам виконаних робіт.

Враховуючи те, що донарахування суми податку на прибуток підприємств, виходячи з суми витрат на юридичні послуги - 272610,00 грн., у розмірі 68153,00 грн. (272610,00 х 25%) було зроблено відповідачем неправомірно, неправомірним також є і визначення штрафних (фінансових санкцій), у звязку з таким донарахуванням. Крім того, судом встановлено з розрахунку штрафних санкцій, що відповідачем в порушення п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ штрафна санкція визначена за 1 кв. 2008 року у розмірі 60% від суми донарахування, у той час як законом визначено максимальний розмір штрафної санкції 50%. Таким чином, розмір неправомірно визначеної відповідачем штрафної санкції складає 25638,39 грн.

Щодо визначення в акті перевірки порушення у вигляді віднесення позивачем до валових витрат послуг, які не повязані з господарською діяльністю - витрат на міжнародний мобільний зв'язок у сумі 4796,00 грн., судом встановлено правомірність зазначеного висновку відповідача, оскільки позивачем не підтверджено документально зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства. Надані позивачем до матеріалів справи корпоративна угода № 5.28739 від 31.01.2008 року про надання послуг мобільного звязку, наказ № 6 про укладення договору на послуги мобільного звязку та витяг з книги реєстрації наказів ТОВ «Сварог Трейд» про укладення договору на послуги мобільного звязку не є доказами направленості витрат на міжнародний мобільний зв'язок на отримання доходу та, у свою чергу, звязку з господарською діяльністю. При цьому судом враховано, що згідно даних акту перевірки, у перевіряємому періоді позивач не здійснював зовнішньоекономічну діяльність, що підтверджено представником позивача у наданих у судовому засіданні поясненнях.

Таким чином, є правомірним донарахування відповідачем податку на прибуток підприємств у розмірі 1199,00 грн. (4796,00 грн. х 25%), а також застосування штрафної санкції, виходячи з її розрахунку по періодам, у розмірі 530,61 грн., а всього на суму 1729,61 грн.

На підставі акту від 03.08.2009 року № 4611/23/35245709 начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002517022/0 від 31.08.2009 року за порушення п.п. 4.2.9 (г) п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р., у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» в сумі 2598,54 грн., з яких 866,18 грн. сума донарахованого позивачу податку з доходів фізичних осіб, 1732,36 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 16).

Позивач не погодився з вказаним рішенням і оскаржив його суду в частині донарахування суми 2459, 40 коп.

З п. 3.5.5 акту перевірки вбачається, що порушення виявилося у: неутриманні та неперерахуванні податку з доходів фізичних осіб у лютому 2008 р. лютому 2009 р. у сумі 866,18 грн., а саме: неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у лютому-вересні 2008 року у сумі 258,57 грн. при сплаті за рахунок коштів підприємства вартості міжнародних розмов, що здійснювалися працівниками по засобах корпоративного звязку, при цьому відсутні документи, що підтверджують проведення таких розмов у виробничих цілях підприємства, а також внаслідок неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у березні 2008 року, лютому 2009 року у сумі 46,38 грн. при відшкодуванні витрат працівника підприємства на ремонт власного автотранспорту, а також неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у листопаді 2008 року, лютому 2009 року у сумі 561,23 грн. при виплаті доходів фізичним особам за придбані товари (отримані послуги), при цьому відсутні документи, що підтверджують реєстрацію таких громадян як субєктів підприємницької діяльності та сплату ними податку.

Щодо неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у березні 2008 року, лютому 2009 року у сумі 46,38 грн. при відшкодуванні витрат працівника підприємства на ремонт власного автотранспорту позивачем визнано правомірність зазначено висновку відповідача, через що рішення оскаржено у відповідній частині.

Відповідно до п.п. 4.2.9 (г) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р., до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Враховуючи наведене, висновок відповідача щодо неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у лютому-вересні 2008 року у сумі 258,57 грн. при сплаті за рахунок коштів підприємства вартості міжнародних розмов, що здійснювалися працівниками по засобах корпоративного звязку, при відсутності документів, що підтверджують проведення таких розмов у виробничих цілях підприємства, судом встановлено правомірність зазначеного висновку, оскільки матеріалами справами підтверджено висновок щодо відсутності документів про проведення міжнародних мобільних розмов у виробничих цілях підприємства.

Щодо неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у листопаді 2008 року, лютому 2009 року у сумі 561,23 грн. при виплаті доходів фізичним особам за придбані товари (отримані послуги) при відсутності документів, що підтверджують реєстрацію таких громадян як субєктів підприємницької діяльності та сплату ними податку, позивачем надано до справи та досліджено судом у судовому засіданні копію свідоцтва про державну реєстрацію та сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_2 (а.с. 20-21), якого зазначено у додатку № 4 до акту перевірки у п. 17 (а.с. 14).

Таким чином, у позивача в наявності документи, що підтверджують реєстрацію ОСОБА_2 як субєкта підприємницької діяльності та сплату ним єдиного податку, при виплаті позивачем доходів за придбані товари, через що є неправомірним висновок відповідача щодо неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб у листопаді 2008 року в сумі 279,83 грн.

Щодо іншого субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, зазначеного у п. 18 додатку № 4 до акту перевірки, з пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що у позивача дійсно відсутні документи, що підтверджують його реєстрацію як субєкту підприємницької діяльності та сплату ним податку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у ДПІ у Московському районі м. Харкова були відсутні підстави для визначення ТОВ «Сварог Трейд» суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за листопад 2008 року у сумі 839,49 грн. (279,83 х 2 + 279,83). В іншій частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позивачем заявлено вимогу про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, проте суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії. Як випливає з системного аналізу ст.ст. 105, 162, 171 КАС України, такий спосіб захисту прав як вимога про визнання акту нечинним, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, оскільки різниця у незаконності (протиправності) нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії полягає , зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконними (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту прийняття, нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Таким чином, у випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акту протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), а лише в разі оскарження нормативно-правового акту визнання його нечинним.

На підставі ч. 2 ст. 10 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, враховуючи те, що відмова позивачеві у задоволенні позовних вимог через їх невірне формулювання, але при доведеності неправомірності рішень відповідача буде формальним вирішенням спору та порушенням таких принципів адміністративного судочинства як верховенство права та законність.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001132302/0 від 31.08.2009 року є недійсним в частині визначення податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток» на суму 93791,39 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002251702/0 від 31.08.2009 року є недійним в частині визначення податкового зобовязання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на суму 839,49 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, зі змінами та доповненнями, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р., зі змінами та доповненнями, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. 901 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 17, 70, 71, 86, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Трейд» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0001132302/0 від 31.08.2009 року на суму 95521,00 грн. та повідомлення рішення № 0002251702/0 від 31.08.2009 року в частині донарахування суми 2459, 40 коп. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001132302/0 від 31.08.2009 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток» на суму 93791,39 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002251702/0 від 31.08.2009 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на суму 839,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 березня 2010 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.