Рішення № 94370892, 21.01.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/5866/20

2/465/1525/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі судового засідання Левицькому М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його, позивача, дружина - ОСОБА_2 , смерть якої зареєстрована ЗАГСом Франківського району м. Львова, про що в книзі реєстрації смертей 29.01.2020 року складено відповідний актовий запис за №86 та видано свідоцтво про смерть за номером НОМЕР_1 . Після смерті його дружини відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме 1\2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира перебувала у їхній спільній приватній власності згідно з свідоцтвом НОМЕР_2 від 24.11.1998 року. Оскільки його дружина заповіт не складала, згідно ст.1223 Цивільного кодексу України, вступають в дію норми спадкування за законом. За змістом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, спадкоємцями його, позивача, дружини є позивач ОСОБА_1 , її чоловік, та їх донька - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Дочка змінила прізвище на підставі свідоцтва про одруження, виданого 31 липня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому. Вказує на те, що його дочка відмовилась від прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини від 07.09.2020 року. Інших спадкоємців на дану спадщину немає. Бажаючи прийняти спадщину він, позивач, звернувся до нотаріуса, проте свідоцтво про право на спадщину за законом не було отримано, оскільки було пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк на прийняття спадщини, тому нотаріус рекомендував йому звернутися до суду з даним позовом. Зазначає, що у визначений законом шестимісячний строк не зміг звернутися до нотаріуса з метою оформлення права власності на відкриту спадщину з об`єктивних причин, зокрема у зв`язку із запровадженням та продовженням на території України карантину внаслідок поширення корона вірусної хвороби та погіршенням стану його, позивача, здоров`я. Просить позов задоволити та визначити йому додатковий строк в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дружини - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та відповідач в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце судового засідання, представники сторін подали заяви про розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 14 лютого 1976 року, укладено шлюб між позивачем, ОСОБА_1 , 1951 р.н., та ОСОБА_2 , 1951 р.н.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 січня 2020 року Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , 1951 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №86.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 24 листопада 1998 року ОСОБА_1 та померлій ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 07 вересня 2020 року №105/02-14 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрчук І.А. повідомлено ОСОБА_1 про пропуск строку для прийняття спадщини та про вирішення даного питання в судовому порядку.

Відповідно до заяви від 07.09.2020р., посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрчук І.А., гр. ОСОБА_3 , яка є дочкою померлої ОСОБА_2 , на оформлення спадкових прав на належну їй частку в спадщині та на видачу свідоцтва про право на спадщину не претендує.

Ст. 1216 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього моменту виникає право на спадкування, а місцем відкриття спадщини - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач несвоєчасно звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

Позивач просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дружини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість заявлених позовних вимог. В спростування позовних вимог відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

За ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За зазначених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що сторона позивача не ставить перед судом вимоги про його розгляд і вимог до відповідача у цій частині немає.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 352, 354,ЦПК України,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті дружини - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити строк в три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: Львівська міська рада, юридична адреса: м. Львів, вул. Пл. Ринок, буд. 1 (код ЄДРПОУ 04055896).

Суддя В. Кузь