Рішення № 94370575, 13.01.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7996/17

пр.№ 2/464/223/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2021 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.,

при секретарі Бусько Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ СК «Граве Україна» про відшкодування матеріальних збитків внаслідок ДТП,-

за участю:

представника позивача Левицького І.В. ,

представників відповідачів ОСОБА_6., ОСОБА_2., -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовом з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог до відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ СК «Граве Україна» про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір яких, з урахуванням уточнень внесених заявою про зменшення позовних вимог, складає 429 840,67 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.10.2017 о 02 год.36 хв. у м.Львові по вул.Валовій, 2 відбулось ДТП, яка сталася з вини водія автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 і, який належить ОСОБА_2 . Зазначає, що позивачу, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_2 , була нанесена матеріальна шкода на суму 429840,67 грн. Оскільки автомобіль «SUBARU Legacy» на момент вчинення ДТП був застрахований в ПАТ СК «Граве Україна» просить стягнути солідарноз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ СК «Граве Україна» понесену ним матеріальну шкоду.

Ухвалою суду від 20.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.12.2017 впорядку забезпечення позову накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в межах суми матеріальної шкоди, що становить 491 840,67 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2018 провадження по цивільній справі за позовом підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, внаслідок ДТП, зупинено до набрання законної сили постановою Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/7183/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Горбань О.Ю. справу передано судді Чорній С.З.

Ухвалою суду від 05.02.2019 прийнято до свого провадження цивільну справу №464/7996/17 за позовом Підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2019 залучено до участі у цивільній справі за позовом ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків внаслідок ДТП третю особу «СК «ГРАВЕ», ЄДРПОУ19243047, юридична адресса: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 65.

10.05.2019 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ СК «Граве Україна» на користь австрійського підприємства Tamag Task management Consulting GmbH в особі засновника та директора ОСОБА_4 матеріальну шкоду у загальному розмірі 491 840,67 грн. та відшкодування понесених судових витрат та витрат на правову допомогу.

23.05.2019 від представника відповідача ПАТ СК «Граве Україна» до суду поступив відзив на позовну заяву. Зазначає, що повністю не погоджуються з позовними вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач лише 07.03.2018 звернувся до Страховика за відшкодуванням шкоди заподіяну майну по випадку, що мав місце 22.10.2017. Оскільки ДТП сталося 22.10.2017 саме з цієї дати починається відлік річного строку на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, проте із вказаною заявою позивач звернувся лише після закінчення 1 року, тобто після закінчення передбаченого законом річного строку.

13.06.2019 від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до суду поступив відзив на уточнену позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Оскільки станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки СУБАРУ ЛЕГАСІ д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Граве Україна» до якої позивач звернувся про виплату страхового відшкодування, а відтак позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з водія транспортного засобу, власника транспортного засобу та страховика суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, є необгрунтованими.

Ухвалою суду від 13.06.2019 залучено у якості співвідповідача ПрАТ «СК «Граве Україна».

08.07.2019 від представника відповідача ПАТ СК «Граве Україна» до суду поступили письмові пояснення в яких зазначив, що умовами п.п.4.1.1 п.4.1 Загальної частини Договору страхування зазначено, що у випадку настання події, яка згідно з умовами Договору страхування може бути визнана як страховий випадок, Страхувальник/особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована зобов`язаний виконати усі необхідні дії, передбачені чинним ПДР. Тим самим, пунктом 2.5 ПДР України передбачено , що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказаний обов`язок, що передбачений п.п. 4.1.1 п.4.1 Загальної частини Договору страхування було порушено особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована за Договором страхуванння.

10.07.2019 від представника позивача до суду поступила заява про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ СК «Граве Україна» на користь австрійського піджприємства Tamag Task management Consulting GmbH в особі засновника та директора ОСОБА_4 матеріальну шкоду у загальному розмірі 429 840,67 грн. та відшкодування понесених судових витрат та витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 20.12.2019 закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.08.2020 клопотання представника відповідачів ОСОБА_6 про скасування заходу забезпечення позову задоволено частково. Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 20.12.2017 про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в межах суми матеріальної шкоди 491840,67грн.- скасовано. В порядку забезпечення позову накладено арешт на майно, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 в межах суми матеріальної шкоди в розмірі 329 840,67 грн.

Представник позивача - адвокат Левицький І.В. у судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позовній заяві та у заяві про зменшення позовних вимог, підтримав та просить їх задоволити з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6. позов заперечив, звертає увагу, що законодавством не передбачено стягнення завданої внаслідок ДТП шкоди солідарно, позивач не заперечує відсутність будь-якої вини ОСОБА_2 , яка є тільки власницею автомобіля і під час ДТП автомобілем не керувала та на місці пригоди не була. Правових підстав для відшкодування шкоди з боку ОСОБА_2 не має. Просить у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_6. позов заперечив, зазначивши, що не зважаючи на те, що ДТП сталось з вини ОСОБА_1 , однак цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована у ПАТ СК «Граве Україна», яку той своєчасно повідомив про пригоду, і саме страхова компанія є належним відповідачем у межах страхового відшкодування - 200 000 грн. З огляду на надані суду висновки судових автотоварознавчих експертиз, з урахуванням того, що вартість відновлюваного ремонту перевищує вартість автомобіля, розмір матеріальної шкоди заподіяної позивачу складає 275 852,30 грн., а розмір вартості залишків автомобіля, які залишились у позивача, складає 208 002,66 грн., то відшкодуванню підлягає сума у розмірі - 67 849,64 грн. (275 852,30 грн. -208 002,66 грн.), яку слід відшкодувати за рахунок страхової виплати. Просить у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідача ПАТ СК «Граве Україна» ОСОБА_2. позовні вимоги до страхової компанії заперечила, покликаючись на те, що дійсно страхова відповідальність водія автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача згідно договору обов`язкового страхування та договору добровільного страхування. Сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування та за полісом обов`язкового страхування складає по 100 000 грн. Про страховий випадок водій автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 своєчасно повідомив страхову компанію. Позивач звернувся до страхової компанії із заявою про відшкодування матеріального збитку у березні 2019 року, з пропуском річного терміну встановленого діючим законодавством, у зв`язку з чим у страхової компанії не має законних підстав для виплати потерпілому страхового відшкодування. Просить у задоволенні позову відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання про те, що він працює у СК «Граве Україна» фахівцем, представник підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ 2-3 місяці після ДТП, цікавився справою щодо виплати страхового відшкодування, однак документів ним не було подано.

Експерт, яким складено висновок №351 від 14.11.2017 ОСОБА_8 , в порядку приписів ч. 4 ст. 72 ЦПК України з`явився до суду та надав роз`яснення щодо висновку та відповів на питання сторін.

Заслухавши вступні слова учасників процесу, показання свідка, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 22.11.2018, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07.02.2019, ОСОБА_1 , як водія автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він допустив порушення Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення та пошкодження автомобіля «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З копії Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7067602 від 22.08.2017 обов`язкова цивільна відповідальність водія автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПАТ СК «Граве Україна». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 100 000 грн.

Відповідно до копії Договору № 101032965 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.08.2017 цивільна відповідальність водія автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПАТ СК «Граве Україна». Загальна страхова сума складає 100 000 грн.

Дані факти сторонами підтверджуються і не оспорюються.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_2 належить австрійському підприємству TamaG Task management Consulting GmbH.

Сторонами визнано і не заперечується, що відповідач ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 на законній правовій підставі.

З наданої позивачем копії Висновку № 351 експертного авто товарознавчого дослідження від 14.11.2017 слідує, що вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням того, що вартість відновлюваного ремонту перевищує вартість автомобіля і проводити його повноцінне відновлення економічно недоцільно, становить 491 840,67 грн., а імовірна ринкова вартість цього автомобіля без врахування пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП 22.10.2017 становить 409 613,89 грн.

З копії договору купівлі-продажу автомобіля від 14.05.2018 слідує, що позивач у місті Відень продав, а покупець - ОСОБА_9 купила автомобіль «Ford Galaxy» за 62 000 грн.

Відповідно до Висновку судової автотоварознавчої експертизи № 358/20 від 27.06.2020, зробленого на замовлення представника відповідачів, ринкова вартість автомобіля «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_2 станом на 22.10.2017 становила 275 852,30 грн.

Згідно Висновку судової автотоварознавчої експертизи № 587/20 від 04.08.2020 зробленого на замовлення представника відповідачів, вартість складових автомобіля «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням даних про пошкодження автомобіля, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку, без врахування вартості металобрухту, становить 208 002,66 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч.1 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено і не заперечується позивачем, що будь-якої вини у завданні шкоди майну позивача з боку власника автомобіля «SUBARU Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не було. Позивач не надав суду жодного доказу, а також не навів правового обґрунтування на підтвердження своїх вимог щодо стягнення відшкодування з відповідача ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу, яким керував на законній правовій підставі відповідач ОСОБА_10 .

При вирішенні питання щодо позовних вимог до ОСОБА_2 суд бере до уваги як положення ст.1166 ЦК України, так і правові висновки викладені у Постанові Вeликої Палати Верховного Суду від 03.10.2020 (справа N 760/15471/15-ц, провадження 14-316цс18), згідно яких «позовні вимоги про солідарне стягнення страхового відшкодування з відповідачів не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки правовідносини з ПрАТ «Просто-Страхування» є договірними, а правовідносини з ОСОБА_4 випливають із зобов`язання з відшкодування шкоди (позадоговірні зобов`язання); вимоги ж до ОСОБА 3 заявлені лише у зв`язку з тим, що він с власником автомобіля (джерела підвищеної небезпеки). Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортнии засобом відповідної категорії і ресстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або iншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( пункт 2.2 Павил дорожнього руху затверджених постановою Кавінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306). Суди надали належну оцінку тій обставині, що ОСОБА_4 мав право керувати автомобілем марки «Хонда Акорд», а позивач не спростував таких висновків, тому правильно вважали необґрунтованими позовні вимоги до нього. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), і відступати від неї не вбачається підстав».»

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі і вимоги до цього відповідача заявлені лише у зв`язку з тим, що вона є власником автомобіля не ґрунтуються на законі і є безпідставними, а тому у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.

З вищенаведеного суд також дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо солідарного стягнення заподіяної шкоди, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону і позивач не надав суду жодного правового обґрунтування своїх вимог про солідарну відповідальність відповідачів - страхової компанії, водія автомобіля та власника автомобіля.

До такого висновку суд прийшов враховуючи і Правові висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року (Справа № 755/18006/15-ц Провадження № 14-176 цс 18), де звернуто увагу на те, що «34. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.35. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку» 57. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність,у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

Отже суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 не повинен нести обов`язку по відшкодуванню шкоди у межах страхового відшкодування, оскільки такий обов`язок покладено на страховика, який хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку».

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 3 вказаного Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 22.1 даного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. (ст. 29 Закону).

Згідно положень ст.ст. 30.1. та 30.2 вказаного Закону "Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди».

Ст. 37.1.4 вказаного Закону також передбачено, що «Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди».

В ході судового розгляду встановлено, що позивач звернувся до відповідача - ПАТ СК «Граве Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування тільки у березні 2019 року тобто за спливом 1 року 4 місяців після ДТП.

Представник позивача не надав суду належних обґрунтувань причин пропуску річного терміну звернення до страхової компанії та поважність обставин пропуску такого строку. Твердження представника позивача, що не звернення до страхової компанії з відповідною заявою було обумовлено тривалим розглядом адміністративної справи відносно ОСОБА_1 суд не бере до уваги, оскільки такі доводи позивача не ґрунтуються на законі.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що у зв`язку з пропуском потерпілим річного терміну звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, ПАТ СК «Граве України» правомірно, у відповідності до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відмовив у виплаті страхового відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 100 000 грн.

З цього приводу суд зважує на Правові висновки наведені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 (Справа № 910/7449/17 Провадження № 12-104гс18), згідно яких « 6.10. При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 6.11. З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування. 6.12. Ураховуючи наведені правові норми та встановлені судами обставини неподання позивачем або третьою особою заяви на виплату страхового відшкодування за полісом № АІ/5179247 протягом одного року з моменту ДТП, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.»

В ході розгляду справи було встановлено і не заперечується сторонами, щодо існування окрім полісу обов`язкового страхування, ще і договору добровільного страхування цивільної відповідності власників наземних транспортних засобів.

Відносини в сфері добровільного страхування регламентуються положеннями Закону України «Про страхування».

Згідно ст.16 вказаного Закону «Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.»

Відповідно до п.3 ст.20 цього ж Закону страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Як вбачається з Договору добровільного страхування цивільної відповідності власників наземних транспортних засобів № 101032965 від 23.08.2017 страховим випадком за цим Договором страхування є факт настання цивільної відповідальності страхувальника чи особи, цивільна відповідальність якої застрахована, в результаті нанесення шкоди майну потерпілої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (пригоди, що сталася під час руху ТЗ) і внаслідок якої завдані матеріальні збитки (надалі ДТП) за участю зазначеного в цьому Договорі страхування ТЗ.

Цим же договором передбачено загальну страхову суму в розмірі 100 000 грн.

Однак, оскільки згідно п.п.4.1.1 п.4.1 Загальної частини Договору страхування зазначено, що у випадку настання події, яка згідно з умовами Договору страхування може бути визнана як страховий випадок, Страхувальник/особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована зобов`язаний виконати усі необхідні дії, передбачені чинним ПДР. Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказаний обов`язок, що передбачений п.п. 4.1.1 п.4.1 Загальної частини Договору страхування було порушено особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована за Договором страхуванння, а саме ОСОБА_1 , що підтверджується постановою суду від 09.02.2018, якою встановлено порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України.

За наведених положень договору добровільного страхування та вимог закону суд приходить до висновку щодо обов`язку ОСОБА_1 по відшкодуванню заподіяної внаслідок ДТП шкоди.

Щодо визначення суми відшкодування суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. ст. 77, 79 ЦПК України.)

Згідно ч.1, 3, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, що врегульовано ст. 106 ЦПК України. При цьому у такому висновку має бути зазначено, що висновок підготовлений для подання до суду , та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Верховний Суду України у своїх постановах № 520/8867/15-ц від 13.11.2019 та № 522/1597/15-ц від 31.10.2019 дійшов висновку про те, що розмір страхового відшкодування повинен бути визначений саме звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати відповідним положенням законодавства.

Дослідивши висновок № 351 експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 14.11.2017, суд вважає, що такий не може вважатись належним і достовірним доказом з огляду на таке.

У вищевказаному висновку експерта відсутня інформація, що експерт попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

До висновку додано Сертифікат № 17172/14 суб`єкта оціночної діяльності зі строком дії від 11.11.2014 до 11.11.2017, а даний висновок складено після закінчення дії сертифіката - 14.11.2017.

Згідно висновку вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля перевищує вартість автомобіля до ДТП, однак з цього приводу у графі «Висновки» фахівцем у п.п.2,3 зроблені суперечливі висновки щодо вартості автомобіля до його пошкодження.

Так, у п.2 графи «висновки» зазначено, що «вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля Ford Galaxy, внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП 22.10.2017, у зв`язку з тим, що вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження, яка з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 01.11.2017 року вже аварійно пошкодженого автомобіля, є ціна на момент ДТП 22.10.2017 року, становить 491840,67 грн.»

В той же час у п.3 графи «висновки» зазначено, що «Імовірна ринкова вартість автомобіля Ford Galaxy в країні реєстрації автомобіля (Республіка Австрія), без врахування пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП 22.10.2017 року становить 409613,89 грн.».

Отже фахівцем в одному заключенні зроблено два різні висновки щодо розміру вартості одного і того ж автомобіля станом на 22.110.2017 (491840,67 грн. та імовірно 409613,89 грн.).

При цьому суд звертає увагу, що вказаний висновок не являється експертним висновком, а є висновком спеціаліста та проводився до подачі позову у даній справі, а окрім того такий суперечить Висновку експерта № 359/20 судової авто товарознавчої експертизи від 27.06.2020, який, за переконанням суду, зроблений у відповідності до вимог ст..ст.102,106 ЦПК України.

Згідно вказаного висновку судової авто товарознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля Ford Galaxy станом на 22.10.2017 року становить 275 852,30 грн.

У відповідності до положень п.4 ч.5 ст..12 ЦПК України судом роз`яснювалось право позивача на подання клопотання про призначення повторної експертизи за умов обґрунтування необхідності такої, однак від позивача клопотань з цього приводу не надійшло.

За наведених обставин суд вважає належним і допустимим доказом висновок вказаної експертизи та визначення ринкової вартості автомобіля Ford Galaxy станом на 22.10.2017 року у розмірі 275 852,30 грн.

З огляду на положення ст. 30.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та позицію представника позивача, який погодився з фактом визнання автомобіля фізично знищеним, суд вважає, що відшкодуванню підлягає сума, що складає різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з цим суд також буре до уваги Правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року (справа № 280/1144/14-ц провадження № 61-17686св18) - «Відповідно до статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у новій редакції транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Отже, для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону, а пункт 30.3 - виключено. Передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. З огляду на зазначене, для правильно вирішення справи в частині позову ОСОБА_2 до ПП "Автотранспортна компанія "Гарант" про відшкодування майнової шкоди суд апеляційної інстанції має встановити фактичні обставини та вирішити питання щодо відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП ».

Відповідно до Висновку експерта № 587/20 судової автотоварознавчої експертизи від 04.08.2020, зробленої за заявою представника відповідачів у відповідності до вимог ст.106 ЦПК України, вартість складових автомобіля Ford Galaxy за умови їх справності, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових та з врахуванням вартості робіт з їх демонтажу, з урахуванням даних про пошкодження автомобіля становить 208 002,66 грн.

Висновок даної експертизи суд бере до уваги як належний і допустимий доказ та враховує, що позивач, заперечуючи такий висновок, не надав належних обґрунтувань та не скористався своїм правом подати клопотання про призначення повторної експертизи.

Посилання представника позивача на договір купівлі-продажу автомобіля від 14.05.2018, згідно якого автомобіль продано за 62 000 грн. судом до уваги не береться, оскільки такий викликає сумнів у своїй достовірності, в тому числі і щодо явно заниженої вартості його продажу, що підтверджено висновком автотоварознавчої експертизи № 587/20 від 04.08.2020. Окрім того, суд звертає увагу, що згідно договору такий укладався у м. Відень (Австрія), в той час коли автомобіль знаходився на території України. В договорі вказано, що «перша частина коштів у розмірі 46000 гривень було сплачено покупцем 20 травня і 13-го червня 2018 року» в той час коли сам договір датований 14 травня 2018 року.

Таким чином, з огляду на висновки вищенаведених автотоварознавчих експертиз судом встановлено, що різниця між вартістю транспортного засобу - автомобіля Ford Galaxy до та після дорожньо-транспортної пригоди складає - 67 849,64 грн. ( 275 852,30 грн. - 208 002,66 грн.) і саме ця сума, за переконанням суду, підлягає відшкодуванню потерпілому.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає, що встановлена сума відшкодування у розмірі 67 849,64 грн. підлягає стягненню з відповідача - ОСОБА_11 .

Судовий збір слід стягнути з відповідача ОСОБА_11 .

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то суд вважає, що такі задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних розрахунків таких витрат.

На підставі ст.ст. 22, 1166, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування» та керуючись ст.ст. 10, 12,13, 76, 81, 82, 89, 137, 141, 223, 263, 264, 265 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

позов підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ СК «Граве Україна» про відшкодування матеріальних збитків внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ відшкодування матеріальних збитків внаслідок ДТП в розмірі 67 849,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ 1 017,75 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ТамаГ Таск Менеджмент Консалтинг ГмбГ, місце знаходження: Австрія, м.Відень вул.Кронгассе,4, від імені якого діє засновник та директор ОСОБА_12 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ПАТ СК «Граве Україна», місце знаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська,65, ЄДРПОУ 19243047.

Повний текст рішення суду складено 21.01.2021.

Суддя Чорна С.З.