Ухвала суду № 94368333, 19.01.2021, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1637/20

Номер провадження 1-кп/298/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю., прокурора Безугла І.І., представника потерпілого - Анічкіної Т.Д., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Цуги Ю.Ю., розглянув в смт. Великий Березний в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075070000083 від 16 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, без освіти, тимчасово непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2020 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020075070000083 від 16 листопада 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з доданими до нього матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 грудня 2020 року для розгляду даного кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) - Зизич В.В.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 10-у годину 12 січня 2021 року. Через неможливість явки на вказаний час в судове засідання представника потерпілої сторони - Анічкіної Т.Д. у зв`язку з її відрядженням, про що остання повідомила суд письмовою заявою, в якій також просила відкласти підготовче судове засідання, таке було відкладено на 10-у годину 19 січня 2021 року.

Прокурор Безугла І.І. у підготовчому судовому засіданні зазначила, що підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, угод не укладено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Крім того, зазначила про наявність підстав для складення досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 і просила доручити органу пробації скласти таку досудову доповідь.

Представник потерпілої сторони - Анічкіна Т.Д. вважала за можливе призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого - адвокат Цуга Ю.Ю. зазначив, що угод у даному кримінальному провадженні не укладалося, клопотань про закриття кримінального провадження не має, щодо складання досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не заперечував та просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.32 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Великоберезнянському районному суду Закарпатської області.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої.

Крім того, ч.ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України передбачено, що з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

У судовому засіданні не встановлено підстав, передбачених ч. 4 ст. 314-1 КПК України, за яких досудова доповідь не складається.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів, нижня межа санкції яких не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Суд вважає, що клопотання прокурора про складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 є обґрунтованим та підставно заявленим відповідно до положень ст. 314-1 КПК України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про державну кримінально виконавчу службу України» та цим Законом, тому складання досудової доповіді слід доручити Великоберезнянському районному сектору філії ДУ «Центр пробації» у Закарпатській області.

Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не вбачає.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Безугла І.І. подала клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020075070000083 від 16 листопада 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України, в якому порушує питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, маючи непогашену та незняту судимість, вчинив злочин за наступних обставин: 10 листопада 2020 року близько о 13 год. 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні аптеки ТОВ «Подорожник Закарпаття», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись відсутністю працівника аптеки, яка відлучилась до підсобного приміщення, таємно, повторно, викрав з вітрини з лівої сторони від входу в аптеку антиперспірант «Нівеа д/чол. чорне/біле Невидимий Оригінал» об`ємом 50 мл, олійку «Джонсон Ніжність бавовни» об`ємом 200 мл, яка розташована на вітрині справа від входу в аптеку, та в подальшому, скориставшись неуважністю продавця ОСОБА_2 , таємно викрав грошову купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень, якою перед тим розрахувався, надавши її продавцю ОСОБА_2 . У відповідності до висновку експерта № 369-11-220 від 23.11.2020 року сума збитків, а саме викраденого майна, складає 152 (сто п`ятдесят дві) гривні 90 копійок.

Зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. 26.11.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 42040 гривень. Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою визначено до 17 години 10 хвилин 25 січня 2021 року. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020075070000083 від 16 листопада 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України скеровано до суду 7 грудня 2020 року.

Прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик переховування від суду прокурор пов`язує з усвідомленням ОСОБА_1 тяжкості кримінального покарання за вчинений злочин, зокрема покарання у виді позбавлення волі, відсутністю в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, утриманців, офіційного працевлаштування, а також фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, провадження за яким 21.10.2020 року скеровано для розгляду до Великоберезнянського районного суду. Ризик незаконного впливу на свідка прокурор обґрунтовує тим, що судом свідок ще не допитаний і під впливом обвинуваченого може змінити покази на його користь. Також цей ризик підтверджується досудовими доповідями органу пробації, згідно яких рівень небезпеки ОСОБА_1 для суспільства оцінюється як середній та високий. Наголошує, що ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що звільнившись 17 січня 2019 року з Миколаївської виправної колонії №50 після відбуття покарання за вироком Великоберезнянського районного суду від 9 листопада 2016 року, яким ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 2 років і 1 місяця позбавлення волі, останній за короткий період часу 6 разів притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, в тому числі тяжких. Вказує, що у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури затверджено та скеровано для розгляду до суду щодо ОСОБА_1 обвинувальні акти: у кримінальному провадженні № 12019070070000431 від 15.11.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні №12019070070000424 від 09.11.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12019070070000461 від 08.12.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12019070130000462 від 13.11.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020075070000031 від 11.08.2020 за ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070070000268 від 25.08.2020 за ч. 1 ст. 393 КК України.

Прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_1 чотири рази не виправдав довіру суду та вчинив нові злочини, через що можна зробити висновок, що обвинувачений сприймає довіру суду, як дозвіл на вчинення нових злочинів, а суддів, як довірливих громадян, яких можна розчулити розповідями про свою тяжку хворобу, нелегке життя та молодий вік. Зокрема, 28 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні № 12019070070000431 від 15.08.2019 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин) без застосування електронних засобів контролю. Нехтуючи довірою суду, ОСОБА_1 через 10 днів, 7 грудня 2019 року близько 22 години 30 хвилин, тобто під час дії вказаної ухвали суду, вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про який 08.12.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070070000461. 28 травня 2020 року ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні №12019070070000461 від 08.12.2019 у задоволенні клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовлено, обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю строком на 2 (два) місяці, а саме: до 27 липня 2020 року (включно). В подальшому вказаний запобіжний захід не продовжувався. Повторно нехтуючи довірою суду, ОСОБА_1 10 серпня 2020 року близько 16 години 45 хвилин, тобто через 14 днів, після закінчення строку дії вказаної ухвали суду, вчинив новий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про який 11.08.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075070000031. 25.08.2020 в кримінальному провадженні № 12020075070000031 від 11.08.2020 за ч. 3 ст. 185 КК України, ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн. В той же день, 25.08.2020, ОСОБА_1 втік з-під варти, тобто вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 393 КК України. 21.10.2020 ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 20.12.2020 з визначенням розміру застави у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн. та покладенням обов`язків. У жовтні 2020 року визначену ухвалою суду від 21.10.2020 у кримінальному провадженні № 12020075070000031 заставу в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн., було сплачено та ОСОБА_1 звільнено з-під варти з покладенням обов`язків, визначених ухвалою суду. Нехтуючи довірою суду, ОСОБА_1 через два тижні, 10 листопада 2020 року близько 13 години 30 хвилин, тобто під час дії вказаної ухвали суду, вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про який 16.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075070000083.

Прокурор посилається на те, що при вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, крім наведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, необхідно відповідно до ст. 178 КПК України врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується - згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України є нетяжким злочином проти власності, за який законом передбачено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк до 5 років. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_1 неодружений, утриманців не має, що може свідчити про відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання. Також обвинувачений ОСОБА_1 не має місця роботи або навчання, і не виконав покладений на нього ухвалами суду від 25.08.2020, 21.10.2020 обов`язок докласти зусиль для пошуку роботи. Офіційні джерела доходів обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні, що може свідчити про незаконне отримання ним засобів для існування, в тому числі кримінальним шляхом - вчиненням кримінальних правопорушень проти власності. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується як особа, на яку скарг до селищної ради не поступало, а також як особа, яка участі у громадському житті селища не приймає.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Цуга Ю. Ю. подав письмові заперечення на клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, просить суд відмовити в задоволенні такого та розглянути можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу з встановленням певних обов`язків. Сторона захисту не погоджується з клопотанням, вважає його необґрунтованим, а наведені прокурором обставини та їх підтвердження доказами недостатніми та непереконливими. Посилається на те, що додані до клопотання матеріали не містять належних доказів про ймовірне вчинення 10.11.2020 року о 13.30 год. ОСОБА_1 крадіжки з аптеки ТОВ «Подорожник Закарпаття». Вказує, що відео з камери спостереження не є доказом у доведення наявності на ньому саме обвинуваченого, на ньому не можна побачити те, що особа викрадає речі та грошові кошти, матеріали справи не містять висновку експерта та протоколів впізнання особи. Наголошує, що навіть наявність обґрунтованої підозри не може бути самостійною підставою для тримання особи під вартою, що є винятковим запобіжним заходом. Покликається, що сторона обвинувачення не надала жодного доказу у доведення ризиків, які б виправдали обмеження свободи обвинуваченого, такі ґрунтуються на припущеннях прокурора без наведення будь-яких фактичних даних. Вказує, що матеріали справи не містять доказів фактичного переховування обвинуваченого, документально підтверджених показань свідків про намір його переховування, в тому числі щодо придбання квитків, зміни постійного місця проживання, тощо, доказів щодо готування вчинення нового злочину обвинуваченим, а також на підтвердження розміру шкоди, з огляду на те, що цивільний позов не заявлений. Наголошує, що ризики, заявлені прокурором відсутні, оскільки обвинувачений, який має постійне місце проживання, яке жодного разу не змінював, не має наміру переховуватись, скарг на нього до селищної ради не надходило, він не має потреби впливати на потерпілих та свідків, не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та не збирається вчиняти кримінальне правопорушення. На думку захисника, тяжкість покарання за нетяжкий злочин, що не є насильницьким, який інкримінується ОСОБА_1 , не є достатньою підставою взяття його під варту, жодного суспільного інтересу щодо цього нема і взяття особи під варту навіть за доведеності вини за шкоду в менше як 700 гривень є несправедливим.

У судовому засіданні прокурор Безугла І.І. підтримала клопотання з підстав, наведених в ньому, просила таке задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник потерпілої сторони - Анічкіна Т.Д. просила обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник Цуга Ю.Ю. заперечив проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив врахувати подані ним заперечення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 хворіє на інфекційне захворювання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишивши його вдома і пояснив, що це потрібно для його лікування, оскільки хворіє на туберкульоз.

Суд, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання, без освіти, непрацюючий, неодружений, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 42040 гривень. Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою визначено до 17 години 10 хвилин 25 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Щодо обґрунтованості підозри, то суд констатує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, і діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за вказаною частиною зазначеної статті КК України.

Суд звертає увагу, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 надійшов до суду та вирішується питання про запобіжний захід на етапі підготовчого судового засідання, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, при цьому докази зібрані на стадії досудового розслідування ще не досліджувалися.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Судом встановлено, що 16.11.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020075070000083 були внесені відомості про те, що 10 листопада 2020 року близько о 13 год. 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , знаходячись в приміщенні аптеки ТОВ «Подорожник Закарпаття», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, почав реалізовувати свій злочинний умисел та скориставшись відсутністю працівника аптеки, яка відлучилась до підсобного приміщення таємно, повторно, викрав з вітрини з лівої сторони від входу в аптеку антиперспірант «Нівеа д/чол. чорне/біле Невидимий Оригінал» об`ємом 50 мл., олійку «Джонсон Ніжність бавовни» об`ємом 200 мл., яка розташована на вітрині з права від входу в аптеку та в подальшому скориставшись неуважністю продавця ОСОБА_2 , таємно викрав грошову купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень, якою перед тим розрахувався надавши її продавцю ОСОБА_2 . У відповідності до висновку експерта № 369-11-220 від 23.11.2020 року сума збитків, а саме викраденого майна, складає 152 (сто п`ятдесят дві) гривні 90 копійок.

26.11.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Сторона захисту у наданих суду письмових запереченнях, а також озвучених в ході судового розгляду поясненнях посилається на необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , однак доказів на спростування висунутої підозри обвинуваченому не наводить.

Перевіряючи наведені доводи сторони захисту щодо відсутності доказів у даному кримінальному провадженні, які б свідчили про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, суд зазначає, що наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також наданий до суду обвинувальний акт від 7 грудня 2020 року у кримінальному провадженні №12020075070000083, внесеному до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії підготовчого судового засідання.

Суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на стадії досудового розслідування в даному кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року надавалась оцінка обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Що стосується заявлених прокурором у клопотанні ризиків переховування ОСОБА_1 від суду, та вчинення ним нових злочинів, то такі заслуговують на увагу з огляду на нижченаведене.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Санкція відповідної частини вказаної статті відносить інкримінований злочин до нетяжких і передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Отже, очікування можливого вироку із призначеною реальною мірою покарання може мати значення. При чому, ризик переховування та втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є дані щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а також особисту поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Оцінюючи ризик переховування, суд також враховує відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, з огляду на те, що він неодружений, ніде не працює, утриманців не має.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від правосуддя, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Окрім цього, суддею враховуються дані щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.393 КК України (Втеча з місць позбавлення волі або з-під варти) у кримінальному провадженні №12020070070000268 від 25.08.2020 року, обвинувальний акт в якому 21.10.2020 року скеровано до суду.

Ці обставини свідчать про схильність обвинуваченого ОСОБА_1 до переховування та втечі як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Ці обставини є передумовами та можливістю для його втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду, а тому наявними обґрунтовані сумніви щодо належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим, суд доходить висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою унеможливлення переховування останнього, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.

Також суд враховує відомості, що в інших кримінальних провадженнях обвинувачений ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України, ч. 2 ст.186 КК України, ч. 3 ст.185 КК України, ч.1 ст.393 КК України (кримінальне провадження №12019070070000431 від 15.11.2019 року, кримінальне провадженні №12019070070000424 від 09.11.2019 року, кримінальне провадження №12019070070000461 від 08.12.2019 року, кримінальне провадження №12019070130000462 від 13.11.2019 року, кримінальне провадження №12020075070000031 від 11.08.2020 року, кримінальне провадження №12020070070000268 від 25.08.2020 року) що не зважаючи на принцип презумпції невинуватості, можуть свідчити про непоодинокі випадки ймовірної протиправної поведінки ОСОБА_1 . Вказане може характеризувати особу ОСОБА_1 , як таку, що схильна до дій, що суперечать закону.

Таким чином, суд погоджується також з доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення ОСОБА_1 нового злочину.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд дійшов висновку про існування на час розгляду даного клопотання ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_1 на свідків у кримінальному провадженні. При цьому, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань, з огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин, зважаючи, що на час розгляду клопотання прокурора свідки сторони обвинувачення судом не допитувались, суд вважає, що прокурором переконливо доведено, що ризик впливу на свідків продовжує існувати і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи наведене, на думку суду, на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам. Жодних обставин, які б свідчили про можливість застосувати щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

Доводи захисника, викладені в письмових запереченнях на клопотання, суд оцінює критично, оскільки на переконання суду вони лише вказують на абстрактну можливість обвинуваченого ОСОБА_1 дотримуватись належної процесуальної поведінки, що спростовується встановленими в ході розгляду клопотання прокурора обставинами, що підтверджують схильність обвинуваченого до протиправної поведінки.

Разом з цим, суд бере до уваги додану захисником Цугою Ю.Ю. до письмових заперечень довідку № 286 від 10 грудня 2020 року, видану Великоберезнянською районною лікарнею, із якої вбачається , що ОСОБА_1 , житель смт. Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області перебуває на «Д» обліку у фтизіатричному кабінеті з 28 березня 2019 року з діагнозом РРТБ інфільтративний правої легені, а також надані в судовому засіданні пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про його захворювання на туберкульоз. Проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризиків переховування та вчинення нових кримінальних правопорушень, вказана хвороба обвинуваченого не може бути вирішальною, що могла б знизити ці ризики до маловірогідності чи до їх виключення. Поряд з цим, суддею враховано, що підтверджуючих даних про неможливість лікування ОСОБА_1 за вказаним діагнозом в умовах тримання під вартою, стороною захисту не надано. Підтверджені належним чином дані, що стан здоров`я ОСОБА_1 несумісний з триманням під вартою, відсутні.

Враховуючи викладене, зазначені стороною захисту аргументи про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які б підтверджували заявлені прокурором у клопотанні ризики та обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, є безпідставними. Твердження захисника Цуги Ю.Ю. про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, не можуть бути прийняті судом, виходячи з обставин даного кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого.

На переконання суду, обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Суд вважає, що обрання такого запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, суд враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до яких, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на обвинуваченого обов`язків.

Керуючись ст.ст.177, 178,183, 193, 194, 196, 197, 314 - 316, 372, 395 КПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075070000083 від 16 листопада 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області на 11 годину 00 хвилин 29 січня 2021 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово. У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Доручити Великоберезнянському районному сектору філії ДУ «Центр пробації» у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Штефаника, 45, смт. Великий Березний Закарпатська область) до 29 січня 2021 року скласти та надати досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що йому надається право брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Безугла І.І. про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку їх наявності.

Термін дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 20 березня 2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу в частині застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. Віншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду у частині застосування запобіжного заходу не зупиняє її виконання.

Повний тест ухвали буде проголошений 22 січня 2021 року об 11 годині 00 хвилин.

Суддя Зизич В.В.