Вирок № 94367894, 25.01.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/7744/20

Провадження 1-кп/235/321/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Покровськ Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Токарєва А.Г.;

за участю секретарів - Ященко А.В., Рачок В.В.,

прокурора - Корнєєва Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ (нині Покровськ) Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утримані не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, працює помічником коваля у ФОП ОСОБА_2 , засуджений 11.10.2019 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років виправних робіт з утриманням у дохід держави 20% із заробітної плати, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України - ,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було засуджено Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням 20 відсотків від суми його заробітку в доход держави.

21 листопада 2019 року, під час першого візиту до Покровського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області засудженому ОСОБА_1 роз`яснено порядок і умови відбування покарання у виді виправних робіт та попереджено в письмовій формі про те, що в разі ухилення від відбування покарання, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 389 КК України. ОСОБА_1 було роз`яснено, що відповідно до ч.6 ст.46 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді виправних робіт вважається і, зокрема, вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

15.06.2020 відносно ОСОБА_1 працівником СРПП Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, і його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Також, 07 вересня 2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Вказані постанови ОСОБА_1 не оскаржував, до Покровського міськрайонного відділу ДУ «Центр пробації» в Донецькій області інформації про притягнення до адміністративної відповідальності не надав.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи засудженим до покарання у виді виправних робіт, достовірно знаючи про призначене судом покарання та будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, а також будучи попередженим про кримінальну відповідальність за статтею 389 КК України за ухилення від відбування покарання, вчинив проступки, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 389 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, показав, що його дійсно було попереджено в письмовій формі про те, що в разі ухилення від відбування покарання, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 389 КК України. Також було роз`яснено, що відповідно до ч.6 ст.46 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді виправних робіт вважається і, зокрема, вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

15.06.2020 відносно нього працівником СРПП Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, і його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Також, 07 вересня 2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. У скоєному розкаюється, бажає відбути покарання за попереднім вироком до кінця, та не вчиняти нових проступків.

Суд визнає недоцільним дослідження доказів, щодо обставин скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки вони не оспорюються учасниками кримінального провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з`ясовано у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зазначені у обвинувальному акті обставини, зміст цих обставин, та чи немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, крім того обвинуваченому роз`яснено, що він буде позбавлений права оскаржити дані обставини у апеляційному порядку.

З наведених доказів суд приходить до висновку, що факт ухилення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт, обвинуваченим ОСОБА_1 доведений в судовому засіданні.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю роботи, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Пом`якшуючою обставиною по справі є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України,

Враховуючи дані особи обвинуваченого, той факт, що він, сприяв у розкритті злочину, провину визнав повністю, суд вважає що його можливо звільнити від покарання з випробуванням в силу ст.. 75 КК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 2 ст. 389 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

Остаточно покарання ОСОБА_1 визначити за ч. 1 ст. 71, ст.. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Красноармійського міськрайонного суду від 11.10.2019 із розрахунку - 1 день обмеження волі, дорівнює 3 дням виправних робіт, та визначити у вигляді одного року трьох місяців обмеження волі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного основного покарання з випробуванням на один рік.

Відповідно до вимог ст.. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду на протязі 30 днів із дня його проголошення через Красноармійський міськрайонний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: А.Г.Токарєв