Ухвала суду № 94361639, 21.01.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 січня 2021 рокуСправа № 912/4013/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 912/4013/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів", вул. Дружби, 15А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, адреса для листування вул. Богуна, 11, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

до відповідача Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, вул. Тараса Карпи, 76, м. Кропивницький, 25006

про визнання відмови у видачі сертифікату недійсною

Представники сторін:

від позивача - Прилуцький О.С., керівник;

від позивача - адвокат Богданова М.Г., ордер № 1007645 від 07.10.20;

від відповідача - участі не брали;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" до Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання відмови у видачі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, оформлену листом №07-23/1457 від 25.09.2020 недійсною, з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/4013/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2021 о 14:10.

13.01.2021 відповідачем подано суду відзив на позов.

21.01.2021 до суду надійшла заява відповідача про відкладення засідання суду.

В підготовчому засіданні 21.01.2021 позивачем підтримано позовні вимоги. Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Юрисдикція визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Юрисдикція визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення юрисдикції покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач звернувся до суду з вимогами визнати недійсною відмову Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства у видачі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, оформлену листом №07-23/1457 від 25.09.2020.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014р. №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України 31.08.2016 № 327, Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України та є його територіальним органом.

Завданням Управління є реалізація повноважень Держлісагентства України на території відповідної адміністративно-тертиоріальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до п. 4.60 Положення, управління видає сертифікат про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Видача Сертифікатів врегульована постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1260 "Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій".

Цей Порядок визначає механізм видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (далі - сертифікат) для здійснення експортних операцій.

Дія цього Порядку поширюється на всіх суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють експортні операції з лісоматеріалами та виготовленими з них пиломатеріалами (далі - експортери).

Сертифікат є обов`язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом 60 днів з дати його видачі.

Для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов`язковим пред`явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів).

Експортери несуть відповідальність за достовірність інформації в поданих ним документах.

Сертифікат видається у день подання документів.

У разі наведення неповної або недостовірної інформації у документах, передбачених пунктом 5 цього Порядку, експортерам в одноденний строк письмово повідомляється про відмову у видачі сертифіката з обґрунтуванням причин.

Відмова у видачі сертифіката може бути оскаржена в установленому законодавством порядку.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 07.09.2009 № 230 затверджено Стандарт адміністративної послуги з видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (далі - Стандарт).

Цей Стандарт визначає перелік етапів надання адміністративної послуги з видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (далі - адміністративна послуга), склад, послідовність дій одержувача та адміністративного органу, вимоги щодо необхідного рівня доступності адміністративної послуги та її якості.

Згідно пункту 1.4. Стандарту, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій - документ, що засвідчує законність придбання лісопродукції, що експортується, у постійного лісокористувача.

Пунктом 4 Стандарту визначено склад і послідовність дій одержувача та адміністративного органу, що надає адміністративну послугу, опис етапів надання послуги.

У пункті 6 Стандарту наведено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні адміністративної послуги. Обласні управління лісового і мисливського господарства можуть відмовити одержувачеві адміністративної послуги в разі:

неподання будь-якого з документів, зазначених у пункті 3 даного Стандарту;

недостовірності відомостей у документах, поданих для отримання Сертифікату;

невідповідність кількісних і якісних характеристик та фізичних параметрів придбаної лісопродукції та лісопродукції, що експортується;

невідповідність норм витрат сировини на виготовлення продукції переробки, що експортується;

звернення з питань, які не належать до компетенції адміністративного органу;

У разі відмови у наданні адміністративної послуги адміністративний орган повинен письмово надати одержувачеві обґрунтовані роз`яснення її причин у термін не пізніше, як через 3 (три) робочих дні від дня надходження звернення.

Враховуючи наведене Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, тобто є суб`єктом владних повноважень.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства, відмовляючи позивачу у видачі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій здійснювало владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізовував свої адміністративні функції у сфері, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Оскільки позивач оскаржує рішення (відмову у видачі сертифіката) суб`єкта владних повноважень при виконанні останнім владних управлінських функцій, такий спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства в силу прямої процесуальної заборони (п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України) та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 231 ГПК України, передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Господарський суд роз`яснює позивачу, що справа віднесена до юрисдикції Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

За таких обставин, судовий збір в розмірі 2102,00 грн, сплачений платіжним дорученням №2716 від 21.12.2020, підлягає поверненню позивачу за відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 185, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 912/4013/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та підлягає оскарженню до Центрального апеляційного господарського суду в частині закриття провадження у справі.

3. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

3. Примірник ухвали надіслати позивачу на поштову та електронну адресу aleprim2006@ukr.net ; відповідачу на електронну адресу admin@lis-kr.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 25.01.2021.

Суддя В.Г. Кабакова