Рішення № 94354857, 25.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5155/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком за Списком № 2 згідно статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-14 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 29.05.2020, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 роботу, за період з 06.08.1986 року по 24.01.2011 рік, на посаді складальник корпусів металевих суден, суднокорпусник-ремонтник.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що його пільговий стаж роботи по Списку № 2 становить 24 роки 5 місяців 24 дні та ним для призначення пенсії були надані всі необхідні документи, тому позивач вважає протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21.08.1992. Вказує, що на підставі поданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу було встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 34 роки 0 місяців 23 дні, стаж роботи на пільгових умовах по Списку № 2 - 11 років 0 місяців 18 днів. До пільгового стажу зараховано періоди роботи за професією складальника корпусів металевих суден з 06.08.1986 по 21.08.1992, з 27.12.1999 по 01.06.2003 та на посаді суднокорпусника-ремонтника з 02.06.2003 по 26.12.2004. Тобто, після 21.08.1992 зараховано лише ті періоди, які підтверджені результатами атестації робочого місця. Періоди роботи позивача з 22.08.1992 по 28.07.1999 та з 27.12.2004 по 24.01.2011 не зараховані до пільгового стажу, оскільки не підтверджені належними документами про проведення атестації робочого місця.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 41).

За наслідками розгляду звернення позивача, відповідач листом від 22.06.2020 № 2500-0346-8/22538, відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. Також відповідачем зазначено, що згідно наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, його загальний страховий стаж становить - 34 роки 0 місяців 23 дні. До пільгового стажу роботи по Списку № 2 відповідно до наданих документів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, зараховано періоди роботи за професією складальника корпусів металевих суден з 06.08.1986 по 21.08.1992, з 27.12.1999 по 01.06.2003 та на посаді суднокорпусника-ремонтника з 02.06.2003 по 26.12.2004 в ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», який склав -11 років 0 місяців 18 днів (а.с. 10-11).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Тобто, положення вказаного пункту передбачають віднесення періодів роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Посади, на яких працював позивач, були включені до Списку №2, а саме: постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, праця на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах» від 22.08.1956 № 1173 в підрозділі 3 Котельні і суднокорпусні роботи Розділу XV Металообробка Списку № 2, значиться складальники корпусів суден; постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» від 26.01.1991 № 10 - Розділ 21500000 XIV. Металообробка. Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи 2150300а а) Робітники 2150300а-18908 Суднокорпусники-ремонтники ; постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» Розділ 21500000 XIV. Металообробка. Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи 2150300а а) Робітники 2150300а-18908 Суднокорпусники- ремонтники; постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» - Розділ XIV. Оброблення металу 3 14. Суднокорпусники-ремонтники.

Отже посади позивача відповідали передбаченим Списком № 2 посадам, чинним на період роботи останнього.

У відповідності до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.08.1986, позивач з 06.08.1986 по 24.01.2011 працював за посадою складальник корпусів металевих суден, суднокорпусник-ремонтник в Чернігівському річковому порту, що також підтверджується копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» № 75 від 19.03.2020 (а.с. 12-14, 15).

За встановленими обставинами, до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи за професією складальника корпусів металевих суден з 06.08.1986 по 21.08.1992, з 27.12.1999 по 01.06.2003 та на посаді суднокорпусника-ремонтника з 02.06.2003 по 26.12.2004, який склав - 11 років 0 місяців 18 днів. Отже, право позивача на зарахування вказаних періодів до пільгового стажу не порушено відповідачем, а тому не підлягає судовому захисту.

Що стосується питання зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 22.08.1992 по 28.07.1999 та з 27.12.2004 по 24.01.2011, суд зазначає таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Як вбачається з копії наказу ВАТ «Чернігівський річковий порт» від 28.12.2004 № 170 «Про затвердження атестації робочих місць» за результатами атестації робочих місць за умовами праці було затверджено перелік робочих місць і професій, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги, серед яких була професія позивача - суднокорпусник-ремонтник (а.с. 25).

Згідно копії висновку щодо підтвердження права на пенсію на пільгових умовах від 11.07.2005 № 14-27/4361 право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам ВАТ «Чернігівський річковий порт» у відповідності з наказом від 28.12.2004 № 170 за результатами атестації робочих місць за професіями Списку № 2 розділ XIV «Оброблення металу» поз. 14., суднокорпусникам-ремонтникам (7214.1), підтверджується на термін проведення чергової атестації (а.с. 22).

Таким чином, суд приходить до висновку, що робота позивача у період з 28.12.2004 по 28.12.2010 має бути зарахована відповідачем до пільгового стажу, оскільки наявні необхідні докази проведення атестації його робочого місця у вказаний період.

Що стосується періоду роботи позивача в ВАТ «Чернігівський річковий порт», з 22.08.1992 по 28.07.1999, то суду не надані належні та допустимі докази, які підтверджують проведення атестації робочих місць у вказаний період, проведення якої після 21.08.1992 є обов`язковим, тому за відсутності даних доказів вказані періоди не підлягають зарахуванню.

З урахуванням вищевикладеного, а також з огляду на те, що відповідачем вже частково зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 роботу позивача на посаді складальник корпусів металевих суден, суднокорпусник-ремонтник, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 роботу позивача на посаді суднокорпусника-ремонтника ВАТ «Чернігівський річковий порт», у період з 28.12.2004 по 28.12.2010; зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 роботу позивача на посаді суднокорпусника-ремонтника ВАТ «Чернігівський річковий порт», у період з 28.12.2004 по 28.12.2010.

При цьому, періоди роботи за професією складальника корпусів металевих суден з 06.08.1986 по 21.08.1992, з 27.12.1999 по 01.06.2003 та на посаді суднокорпусника-ремонтника з 02.06.2003 по 26.12.2004 в ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» зараховані відповідачем до пільгового страхового стажу позивача.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 29.05.2020, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Частиною першою статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, зокрема, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, вирішення питання про призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 630,60 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 роботу ОСОБА_1 на посаді суднокорпусника-ремонтника ВАТ «Чернігівський річковий порт», у період з 28.12.2004 по 28.12.2010.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 роботу ОСОБА_1 на посаді суднокорпусника-ремонтника ВАТ «Чернігівський річковий порт», у період з 28.12.2004 по 28.12.2010.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 630,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.01.2021.

Суддя В.О. Непочатих