Постанова № 9435409, 13.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-972/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Чеснокової А.О.,

при секретарі –Лисенко М.С.,

за участю:

представника відповідача - Прокопчука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2010 року ДП "Жовтневий спиртовий завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської МДПІпро скасування податкових повідомлень-рішень № 0000232301/0, № 0000242301/0 від 25 листопада 2008 року та № 0000232301/1, № 0000242301/1 від 23 грудня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Карлівською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року. Результати якої були оформлені відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року в частині застосування до позивача під час дії мораторію фінансових санкцій та пені.

ДП "Жовтневий спиртовий завод" податкові повідомлення-рішення № 0000232301/0, № 0000242301/0 від 25 листопада 2008 року оскаржило в адміністративному порядку до ДПА в Полтавській області, проте, за результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищі контролюючі органи залишили спірні рішення без змін, скарги позивача - без задоволення та винесли податкові повідомлення-рішення № 0000232301/1, № 0000242301/1 від 23 грудня 2008 року.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки винесені без урахування фактичних обставин, які не були враховані під час прийняття спірних рішень.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, свої рішення вважає законними та обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті правомірно на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. З урахуванням того факту, що відповідач систематично ігнорує виклики до суду, суд приходить до висновку, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" ухиляється від явки до суду.

З урахуванням викладеного судом визнано за можливе розглядати справу за відсутності позивача в порядку статті 128 КАС України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2007 року № 18/175 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Жовтневий спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП "Жовтневий спиртовий завод".

Карлівською МДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року.

Результати зазначеної перевірки оформлені актом від 11 листопада 2008 року №62/23/00374829, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000232301/0, яким визначено штрафні санкції в розмірі 10% сумою 33943,69 грн. та №0000242301/0, яким визначено штрафні санкції в розмірі 20% сумою 12277,60 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Полтавській області, проте, за результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищий контролюючий органи залишив спірні податкові повідомлення-рішення без змін, скарги позивача - без задоволення та виніс податкові повідомлення-рішення № 0000232301/1, № 0000242301/1 від 23 грудня 2008 року.

Не визнаючи правомірності застосування до нього штрафних санкцій на загальну суму 46221,29 грн., позивач звернувся до суду з вимогою скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за неправомірне нарахування пільги з акцизного збору, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.          

          Відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші право чини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов'язань по сплаті податкових зобов'язань з акцизного збору настав у позивача після 15 січня 2007 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась.

Даний висновок кореспондує зі змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Жовтневий спиртовий завод" необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Карлівьскої міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2010 року.

          Суддя                                                                                А.О. Чеснокова