Рішення № 94354077, 19.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3391/15

19 січня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Вароди П.Б.

представника відповідача Гришакової Н.Є.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів.

15 липня 2020 року Верховним судом винесено постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Тернопільської митниці ДФС про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати наказ ДФС України від 26 жовтня 2015 року № 3404-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Тернопільської митниці ДФС з 27 жовтня 2015 року.

Адміністративну справу № 819/3391/15, у частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, направити на новий судовий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Дана справа на новий розгляд надійшла на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 20 липня 2020 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2020 року передано на розгляд судді Подлісній І.М.

Ухвалою суду від 23.07.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання та призначено розгляд справи на 13 серпня 2020 о 11:15 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

13.08.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 02.09.2020 о 10:15 год., у зв`язку із неявкою представників відповідачів.

Представником позивача до суду подано розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення; заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 02.09.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснено заміну відповідача Державної фіскальної служби України на його правонаступника Державну митну службу України (код ЄДРПОУ 43115923), залучено до розгляду у справі в якості співвідповідача Галицьку митницю Держмитслужби ( код ЄДРПОУ 43348711) та відкладено розгляд справи на 29.09.2020 о 11:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 11.09.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Галицька митниця Держмитслужби вважає, що представником позивача при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу невірно визначені коефіцієнти підвищення, а тому і невірно здійснено розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тобто, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу обрахуванню підлягає сума заробітку за робочі дні, виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку №100.

Згідно з пунктом 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Міністерство соціальної політики України у листі від 09.07.2018 №1188/0/101-18 «Щодо застосування п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати» зазначає «Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого працівникові у штатному розписі після підвищення, на оклад (тарифну ставку), встановлений працівникові у штатному розписі до підвищення.»

Аналогічні роз`яснення надані Міністерством соціальної політики України і у листах від 06.03.2019 № 233/0/204-19 та від 21.08.2019 № 984/0/204-19 зокрема, «Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.».

Водночас, представником Позивача було здійснено коригування заробітної плати, проте не враховано, що в середню заробітну плату Позивача включено такі види нарахувань:

- надбавка за спеціальне звання, що є сталою величиною з 2015 року та не збільшувалась за період 2015-2020 років;

- премія щомісячна, що не є сталою величиною, оскільки така виплачується з метою матеріального стимулювання високопродуктивної, ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, заінтересованості у досягненні кінцевого результату, виконання планів показників з наповнення бюджету, стратегічних планів, посилення персональної відповідальності посадових осіб та працівників за доручену роботу або поставлені завдання та її розмір визначається на кожен місяць (період) окремо розпорядчим актом керівника, зокрема, може й не надаватися.

В той же час, представник Позивача фактично здійснив коригування в сторону збільшення всіх складових середнього заробітку, в тому числі й тих, які не є постійними складовими заробітної плати та тих, розмір яких взагалі не підвищувався.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби не погоджується із заявленими вимогами та здійснення розрахунком суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалами суду від 29.09.2020, від 12.10.2020 постановленими в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на04.11.2020 о 10:15 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Ухвалами суду від 04.11.2020, від 09.12.2020 відкладено розгляд справи на 29.12.2020 о 10:15. А 17 грудня 2020 року ухвалою суду призначено судовий розгляд по справі в режимі відеоконференції.

29 грудня 2020 року відкладено розгляд справи на 19.01.2021 о 10:00 год., а 13 січня 2021 року ухвалою суду призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі з мотивів викладених в розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представники відповідачів заперечили проти заявлених вимог та просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на відзив на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.03.1993 по 26.10.2015 перебував на державній службі в митних органах на різних посадах, в тому числі і на керівних. З 29.08.2007 по 18.10.2011 працював на посаді заступника начальника Тернопільської митниці. У зв`язку із реорганізацією Тернопільської митниці Державної митної служби України шляхом її приєднання до Тернопільської митниці Міндоходів, 20.05.2013 позивач був попереджений про наступне вивільнення та наказом Тернопільської митниці від 21.06.2013 № 206-к звільнений із займаної посади начальника відділу організації митного контролю.

Наказом ДФС України від 30.09.2014 № 680-О позивача призначено на посаду начальника Тернопільської митниці ДФС. Наказом ДФС України від 26.10.2015 № 3404-О «Про звільнення» позивача звільнено з посади начальника Тернопільської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом №1682-VІІ.

Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Як видно з матеріалів справи, 15 липня 2020 року Верховним судом винесено постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Тернопільської митниці ДФС про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати наказ ДФС України від 26 жовтня 2015 року № 3404-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Тернопільської митниці ДФС з 27 жовтня 2015 року.

Адміністративну справу № 819/3391/15, у частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, направити на новий судовий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Так як постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року звільнення ОСОБА_1 з роботи визнано незаконним, то на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 27 жовтня 2015 току по 15 липня 2020 року, виходячи за наступного розрахунку.

Середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, а саме за серпень - вересень 2016 року.

В серпні 2016 року позивачу ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі - 10568,59 грн., у вересні 2016 року - 5089,97 грн. (в тому числі премії - 4005,69 грн.).

Отже, середньоденна заробітна плата на момент звільнення позивача ОСОБА_1 складає: 423,20 грн., виходячи з розрахунку: 15658,56 грн. (10568,59 грн. + 5089,97 грн.): 37 (кількість робочих днів в серпні - вересні 2016 року) = 423,20 грн.

Підвищення посадового окладу по посаді начальника митниці відбувалась в наступні періоди:

- з 01.01.2015 по 31.11.2015 - 3073,00 грн. (постанова КМУ від 09.03.2006 р. №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів /зі змінами, внесеними постановою КМУ від 07.08.2013р. №597 Деякі питання оплати працівників Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів);

- з 01.12.2015 по 30.04.2016 - 3841,00 грн. (постанова КМУ від 09.03.2006 р. №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів зі змінами, внесеними постановою КМУ від 09.12.2015р. №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів );

- з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 6547,00 грн. (постанова КМУ від 06.04.2016 №292 Деякі питання оплати праці працівників державних органів);

- з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 7100,00 грн. (постанова КМУ від 18.01.2017 №15 Питання оплати праці працівників державних органів );

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 10400,00 грн. (постанова КМУ від 18.01.2017 р. №15 Питання оплати праці працівників державних органів , в редакції постанови КМУ від 25.01.2018 №24 Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році);

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 10990,00 грн. (постанова КМУ від 18.01.2017 №15 Питання оплати праці працівників державних органів, в редакції постанови КМУ від 06.02.2019 №102 Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році);

- з 01.01.2020 - 12000,00 грн. (постанова КМУ від 18.01.2017 р. №15 Латання оплати праці працівників державних органів, в редакції постанови КМУ від 15.01.2020 №16 Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо 7 порядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2020 році).

Вищевказаними постановами КМУ посадовий оклад за посадою начальника митниці було збільшено.

Абзацами першим та другим пункту 10 розділу IV Порядку №100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Судом встановлено, що за період з 27.10.2015 р. по 30.11.2015 р. кількість робочих днів склала 21 р.д. (з 21.10.15р. по 30.10.15р. працівник перебував на лікарняному) 423,20 грн. х 21р.д. = 8887, 20 грн.

З 1 грудня 2015 по 30 квітня 2016 року збільшився порівняно з посадовим окладом начальника в 1,2499 рази (3841,00 грн. :3073,00 грн. = 1,25). Отже, середня заробітна плата за цей період підлягає коригуванню на коефіцієнт - 1,25.

Так, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 56069,51 грн. (423,20 грн. х 106 робочих дні х коефіцієнт 1,25= 56074,00 грн.).

З 1 травня 2016 по 31 грудня 2016 року збільшився порівняно з посадовим окладом начальника в 2,13 рази (6547,00 грн. :3073,00 грн. = 2,13). Отже, середня заробітна плата за цей період підлягає коригуванню на коефіцієнт - 2,13.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 151437,89 грн. (423,20 грн. х 168 робочих дні х коефіцієнт 2,13 = 151437,89 грн.).

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 248 робочих днів здійснюється наступним чином.

З 1 січня 2017 по 31 грудня 2017 роки порівняно із посадовим окладом за посадою, яку займав позивач до звільнення в 2015 році (3073,00 грн.) 2,31рази (7100,00 грн. :3073,00 грн. = 2,31). Отже, середня заробітна плата за цей період підлягає коригуванню на коефіцієнт - 2,31.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 242442,82 грн. (423,20 грн. х 248 робочих дні х коефіцієнт 2,31 = 242442,82 грн.).

З 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 року порівняно із посадовим окладом за посадою, яку займав позивач до звільнення в 2015 році (3073,00 грн.) 3,38 рази (10400,00 грн.:3073,00 грн. = 3,38). Отже, середня заробітна плата за цей період підлягає коригуванню на коефіцієнт - 3,38.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 357604,00 грн. (423,20 грн. х 250 робочих дні х коефіцієнт 3,38 = 357604,00 грн.).

З 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 року порівняно із посадовим окладом за посадою, яку займав позивач до звільнення в 2015 році (3073,00 грн.) 3,58 рази (10990,00 грн. :3073,00 грн. = 3,58). Отже, середня заробітна плата за цей період підлягає коригуванню на коефіцієнт - 3,58.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 378764,00 грн. (423,20 грн. х 250 робочих дні х коефіцієнт 3,58 = 378764,00 грн.).

З 1 січня 2020 по 15 липня 2020 року (день набрання законної сили постанови ВСУ по справі №819/3391/15) порівняно із посадовим окладом за посадою, яку займав позивач до звільнення в 2015 році (3073,00 грн.) 3,90 рази (12000,00 грн. :3073,00 грн. = 3,90). Отже, середня заробітна плата за цей період підлягає коригуванню на коефіцієнт - 3,90.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 219513,84,00 грн. (423,20 грн. х 133 робочих дні х коефіцієнт 3.90 = 219513,84 грн.).

Відтак 8887,20 грн. + 56074,00 грн. + 151437,89 грн. + 242442,82 грн. + 357604,00 грн. + 378764,00 грн. + 219513,84 грн. = 1414723,75 грн.

Вказана правова позиція щодо застосування коефіцієнту коригування передбаченого п. 10 Порядку, викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №804/8042/17.

Отже, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 414 723, 75 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача долучено до позовної заяви копії договору про надання правової допомоги з адвокатом Вародою П.Б. (свідоцтво про на заняття адвокатською діяльністю №678, видане КДКА Тернопільської області 03 лютого 2012 року), квитанцію до прибуткового касового ордера №142 від 29 липня 2020 року, про те, що адвокат отримав від позивача гонорар в розмірі 10 000 гривень.

Відповідно до розрахунку суми судових витрат понесених на професійну правничу допомогу вартість 1 години роботи адвоката Вароди П.Б. становить 1 000 гривень.

Обсяг наданих позивачу ОСОБА_1 послуг адвокатом Вародою П.Б.:

1) ознайомлення з матеріалами справи - 3 год. роботи, що становить 3 000 гривень;

2) складання розрахунку суму середнього заробітку за час вимушеного - 3 год. роботи, що становить 3 000 гривень;

3) складання заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення - 1 год. роботи, що становить 1 000 гривень;

4) складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - 1 год. роботи, що становить 1 000 гривень;

5) участь в судових засіданнях по справі тривалістю до 2 год., що становить 2 000 гривень.

Суд погоджується з такою сумою та вважає її співмірною.

Щодо застосування судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

В Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення Конституційного права громадянина на судовий захист.

За змістом частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За таких обставин, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у даній справі, зважаючи на наявність позовних вимог про зобов`язання вчинити дії, що вимагатиме вчинення відповідачем певних дій на виконання судового рішення поза межами судового розгляду даної справи, то необхідно вжити Тернопільським окружним адміністративним судом заходів судового контролю за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі та зобов`язати Державну митну службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.

А також, суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи, що предметом спору є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та конкретно визначено розміру суми 1 414 723, 75 грн., то така вимога позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної митної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 жовтня 2015 року по 15 липня 2020 року в сумі 1 414 723 (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч сімсот двадцять три) гривні 75 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати з надання правничої допомоги в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній справі, зобов`язавши Державну митну службу України подати у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

Рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць в сумі 25 039 (двадцять п`ять тисяч тридцять дев`ять) гривень 35 копійок підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 січня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Державна митна служба України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дегтярівська, 11-Г,м.Київ,04119 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43115923).

- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1,м.Львів,79000 код ЄДРПОУ 43348711).

Головуючий суддя Подлісна І.М.