Рішення № 94352511, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/10867/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якій просить суд:

- визнати протиправним дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до загального стажу період його навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 01 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, не врахуванні до загального і пільгового стажу період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року на "Шахтобудівельному управлінні №7", та не врахуванні в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 листопада 2002 року по 08 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гармаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 06 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 01 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління";

- зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, згідно Закону України "Про загальобов`язкове державне пенсійне страхування", період його навчання у Докучаєвському гірнпчому технікуму з 01 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року; до пільгового стажу-період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року в "Шахтобудівельному управлінні №7", врахувати в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 вересня 2002 року по 08 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гармаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 06 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 01 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління", здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 % його середньої заробітної плати з 16 вересня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначило позивачу пенсію за віком з 16 вересня 2020 року. Страховий стаж (повний) становив 46 років 7 місяців 29 днів; страховий стаж після 2004 р. - 15 років 1 місяць 0 днів; робота за списком №1 - 19 років 11 місяців 3 дні. Розмір пенсії за віком встановлено - 8 531,33 (18 314,25*0,46583), а загальний розмір пенсії становить 8 719,65 грн.

Листом від 5 жовтня 2020 року за №0576-06-8/7230 Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача про часткове задоволення його заяви про призначення пенсії за віком, зазначивши в своєму листі, що до загального стажу мені не враховано час навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року у зв`язку з неспівпадінням прізвища, згідно диплому « ОСОБА_1 », а згідно паспорту - « ОСОБА_1 ». До загального і до пільгового стажу роботи не враховано період моєї роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року, включно на «Шахтобудівельному управлінні №7» у зв`язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду України. Для визначення права на пенсію на пільгових умовах не взято до уваги документи, видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, а саме: не взято до уваги довідки №17;18 від 31 01.2011 року разом з копією наказу про атестацію робочих місць з приватного підприємства «Шахтобудівельне управління №14», в зв`язку з тим, що вищезазначені документи не відповідають вимогам п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 та додатку №5 до цього Порядку.

Довідки виконані частково російською мовою, потребують перевірки, а оскільки таку перевірку провести можливості немає, то немає підстав приймати до уваги документи з території, що не контролюється українською владою у зв`язку з неможливістю перевірити достовірність наданих даних.

До пільгового стажу зараховано, але не враховано в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» тобто у розмірі 80% від заробітної плати:

з 21 листопада 2002 року по 08 лютого 2006 року в «Рутченковському заводі «Гормаш»;

з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року в «Управлінні гірничих робіт»;

з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у «Шахтобудівельному управлінні №7»

- з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у «Шахтобудівельному №14».

30 грудня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог. Свою позицію відповідач вмотивовував наступним. З 25 травня 2016 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважає дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у відмові в зарахуванні до загального стажу час навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, неврахуванню до загального і пільгового стажу період роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року на «Шахтобудівельному управлінні №7» та неврахуванню до стажу, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (тобто у розмірі 80% від заробітної плати) роботу: з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 у «Рутченковському заводі «Гормаш»; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у «Управлінні гірничих робіт»; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у «Шахтобудівельному Управлінні №7»; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у «Шахтобудівельному управлінні №14»; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у «Шахтобудівельному управлінні №14»; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у «Шахтобудмонтажне управління», незаконними та такими, що прийняті з порушеннями порядку прийняття рішення і порушують його права на належний соціальний захист.

24 та 31 грудня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунутвання відзиву позивач зазначає, що зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи на «Шахтобудівному управлінні №7» з 1 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року неможливе у зв`язку із відсутністю в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування даних щодо сплати страхових внесків за позивача.

Відповідно до відомості про спеціальний стаж, що міститься в індивідуальній відомості позивача, період роботи з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року, з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року, з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року, з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року та з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року має код ЗПЗ013А1, відповідно відомостей довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток до наказу Мінфіна від 14.04.2015 №435) це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. Тобто, це код загальних професій, що Списком №1 відносяться до пільгових робіт, й не обов`язково задіяні в процесі роботи шахт та видобутку вугілля чи сланцю. В той же час, код ЗП3014А1 це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.Тобто, в розумінні Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» саме працівники, які працюють за кодом професії ЗП3014А1 не менше як 15 років мають право на пенсію в розмірі 80 % їх заробітної плати (доходу). Оскільки у позивача відсутні 15 років роботи на пільговій професії за ЗП3014А1, то Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» до нього не застосовується при обчисленні його пенсійної виплати.

Докучаєвський гірничий технікум не належить до закладів професійно-технічної освіти, а отже на Позивача не розповсюджується положення статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», що не дає підстав для зарахування періоду навчання до пільгового стажу роботи/а.с.35-42,55-61/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.31-32/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України , про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 /а.с.8-9/.

16 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою №1174 про призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом від 5 жовтня 2020 року за вих.№0576-06-8/7230 Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено позивача про те, що йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 16 вересня 2020 року. При цьому:

- до загального стажу роботи не враховано час навчання у Докучаєвському гірничому технікумі з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року у зв`язку з не співпадінням прізвища. Згідно диплому « ОСОБА_1 », згідно паспорту « ОСОБА_1 »;

- до загального і до пільгового стажу роботи не враховано період роботи з листопада 2009 по серпень 2010 року включно на «Шахтобудівельному управлінні №7», у зв`язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду України;

- до пільгового стажу зараховано, але не враховано в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (тобто у розмірі 80% від заробітної плати): з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року «Рутченковському заводі «Гормаш»; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у «Управлінні гірничих робіт»; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у «Шахтобудівельному управлінні №7»; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у «Шахтобудівельному №14»; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у «Шахтобудмонтажне управління» у зв`язку з тим, що у відомостях персоніфікованого обліку дані періоди мають ознаку спеціального стажу ЗПЗОІ3А1.

Не погоджуючись із даним діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IVвід 09 липня 2003 року визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи з листопада 2009 по серпень 2010 року включно на «Шахтобудівельному управлінні №7», у зв`язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем не зараховано період роботи на Шахтобудівельному управлінні №7 ДВАТ «Донецькшахтобуд» з листопада 2009 по серпень 2010 року включно через відсутність сплати внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 :

- з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2010 року працював на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті на Шахтобудівельному управлінні №7 ДВАТ «Донецькшахтобуд» /а.с.13/.

Щодо вказаних періодів містяться відповідні записи, зокрема, про дату прийняття та звільнення з відповідної посади; про накази про прийняття на посаду та звільнення з посади; вказані періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працював позивач.

Перелік документів, що необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, визначений розд. ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на Шахтобудівельне управлінні №7 ДВАТ «Донецькшахтобуд», яке здійснило нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання на Шахтобудівельним управлінням №7 ДВАТ «Донецькшахтобуд» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок не зарахування відповідачем до страхового стажу період роботи позивача період з листопада 2009 по серпень 2010 року на Шахтобудівельному управлінні №7 ДВАТ «Донецькшахтобуд», що призвело до отримання пенсійного забезпечення на неналежному рівні.

Таким чином, відмова пенсійного органу в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу є неправомірною.

Щодо неврахування в стаж ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» тобто у розмірі 80% від заробітної плати) наступних періодів: з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року у «Рутченковському заводі «Гормаш»; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у «Управлінні гірничих робіт»; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у «Шахтобудівельному управлінні №7»; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у «Шахтобудівельному №14».

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , НОМЕР_3 де:

- під №17 мається запис російською мовою «Принять в подземный участок горномонтажником подземным 5-го разряд с полным рабочим днем в шахте» на «Відкрите акціонерне товариство Рутченковський завод «Гормаш» з 21 листопада2002 року на підставі наказу №180рк від 20 листопада 2002р.;

- під №18 мається запис російською мовою «Уволен по собственному желанию, ст.38 КзоТ Украины» з «Відкрите акціонерне товариство Рутченковський завод «Гормаш» з 8 лютого 2006 року на підставі наказу №16рк від 8 лютого 2006р.;

- під №19 мається запис російською мовою «Принять на работу горномонтажником 5-го разряд с полным рабочим днем на подземных работах, направлен на участок горнокапитальных работ №1» на «Общество с ограниченой ответственностью «Управление горных работ» з 17 лютого 2006 року на підставі наказу №93/к від 17 лютого 2006 року;

- під №21 мається запис російською мовою «Уволен по собственному желанию, ст.36 п.1 КзоТ Украины» з «Общество с ограниченой ответственностью «Управление горных работ» з 31 липня 2006 року на підставі наказу №547/к від 31 липня 2006 року;

- під №28 мається запис російською мовою «Принят проходчиком подземным 5-го разряда с полным рабочим днем в шахте горного участка» на «Шахтостроительное управление №7» ГОАО «Трест АО Шахтострой» з 6 лютого 2008 року на підставі наказу №16/к від 5 лютого 2008 року;

- під №29 мається запис російською мовою «Уволен на основании ст.38 КзоТ Украины по собственному желанию» з «Шахтостроительное управление №7» ГОАО «Трест АО Шахтострой» з 31 серпня 2010 року на підставі наказу №16а від 1 лютого 2011 р оку;

- під №30 мається запис російською мовою «Принят проходчиком 4-го разряда подземным с полным рабочим днем в шахте » на ЧП «Шахтостроймонтажное управление №14» з 10.09.2010 року на підставі наказу №101к від 10 вересня 2010 року;

- під №31 мається запис російською мовою «Уволен по переводу в ЧП «ШСМУ» согласно ст.36 КзоТ Украины» з 31 січня 2011 року на підставі наказу №7К від 31 січня 2011 року;

- під №32 мається запис російською мовою «Принят по переводу из ЧП «ШСУ №14» проходчиком 4-го разряда с полным рабочим днем в шахте» на приватне підприємство «Шахтобудмонтажне управління» з 1 лютого 2011 року на підставі наказу №82/к від 5 лютого 2008 року;

- під №33 мається запис російською мовою «Уволен по собственному желанию согласно ст.38 КзоТ Украины» з приватного підприємства «Шахтобудмонтажне управління» з 19 серпня 2013 року на підставі наказу №53/к від 23 серпня 2013р.;

Отже, трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 підтверджено, що він у періоди, зокрема: з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року у «Рутченковському заводі «Гармаш» горномонтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року працював у «Управлінні гірничих робіт» горномонтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці горнокапітальних робіт №1; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року працював у «Шахтобудівельному управлінні №7» прохідником підземним 5-го розряду з повним робочим днем в шахті гірничої дільниці; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року працював у «Шахтобудівельному управлінні №14» прохідником 4-го розряду підземним з повним робочим днем у шахті; з 1 лютого 2011 року по 19 серпня 2013 року працював у «Шахтобудмонтажне управління» прохідником 4-го розряду підземним з повним робочим днем у шахті;

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств. Робота позивача з повним робочим днем під землею у спірний період підтверджується записами в його трудовій книжці.

Так, суд звертає увагу, що у листі від 5 жовтня 2020 року за №0576-06-8/7230 Волноваським об`єднананим управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не наведено жодних підстав неврахування ОСОБА_1 спірних періодів роботи на підставі записів трудової книжки, адже уточнюючі довідки згідно вимог Порядку №637 є підставою встановлення наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Однак, в спірних правовідносинах записи в трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, з аналізу норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, 1 також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 02 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15), від 12 квітня 2016 (справа № 21-6501а15), а також Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року (справа № 732/2003/14), від 28 лютого 2018 року (справа № 604/328/17) висловлювали правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Натомість суд зазначає що, записами трудової книжки позивача підтверджено, що останній працював на роботах що дають право на пільговий стаж за Списком №1.

Крім того, позивачем додатково було надано копії наступних доказів:

- копію наказу №84-К від 21 березня 2005 р., затвердженого керівництвом ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш» де в переліку атестованих професій зазначено професію «Горномонтажник підземний» як професія, атестована за пільговим Списком №1, розділі, підрозділ 1.1.а;

- копію наказу №17 від 6 липня 2008 року, затвердженого керівництвом ПП «Шахтобудівельне управління №14», де в переліку атестованих професій зазначено професію «Прохідник» як професія, атестована за пільговим Списком №1, розділі, підрозділ 1.1.а;

- витягом з наказу №177-к від 12 серпня 2008 року, затвердженого керівництвом ДП «Шахтобудівельне управління №7», «Про результати атестації робочих місць» де в переліку атестованих професій ОСОБА_1 зазначено «Прохідник 5-го розряду виконуючий роботу в підземних умовах» його професія атестована за пільговим Списком №1, розділі, підрозділ 1.1.а;

- копію наказу №14 від 21 грудня 2010 року, затвердженого керівництвом ЧП «Шахтобудівельномонтажне управління», де в переліку атестованих професій зазначено професію «Прохідник» як професія, атестована за пільговим Списком №1, розділі, підрозділ 1.1.а;

- копію довідки №17 від 31 січня 2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, де зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПП «Шахтобудівельне управління №14» і за період з 29 серпня 2006 року по 31 листопада 2007 року, виконував гірничі роботи на гірничій дільниці №1 (ПАО «Шахтоуправління «Донбас») за професією гірничий робітник 3-го розряду підземний з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1 код КП 1.1а;

- копію довідки №18 від 31 січня 2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, де зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ЧП «Шахтобудівельне управління №14» і за період з 10.09.2010 року по 31.01.2011 року, виконував гірничі роботи на гірничій дільниці №2 (ОДО «Шахта «Білозірська») за професією прохідник 4-го розряду підземний з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1 код КП 1.1а;

- копію довідки №39 від 23 серпня 2013 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, де зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ЧП «Шахтобудмонтажне управління» і за період з 01.02.2011 року по 19.08.2013 року, виконував гірничі роботи на гірничій дільниці №2 (ПАО «Шахтоуправління «Покровське») за професією прохідник підземний 4-го розряду з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1 код КП 1.1а;

Всі ці документи, при розгляді заяви позивача , відповідачем до уваги прийняті не були, оскільки підприємства, які їх видали, знаходяться на території, що тимчасово не контролюється українською владою, тому за думкою відповідача встановити факт роботи на цих підприємстві неможливо.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити загальний стаж позивача.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Зазначена правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року справа № 235/4894/17.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що довідки які надавались позивачем були видані в період коли Українська держава мала контроль за даною територією.

З огляду на що суд вважає безпідставним не врахування даних періодів роботи в стаж ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» тобто у розмірі 80% від заробітної плати.

Щодо неврахування до загального стажу ОСОБА_1 часу навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року у зв`язку з неспівпадінням прізвища, згідно диплому « ОСОБА_1 », а згідно паспорту - « ОСОБА_1 », суд зазначає наступне.

Як вбачається з диплому серії НОМЕР_4 , з 1 вересня 1985 року ОСОБА_1 поступив до Докучаєвського гірничого технікуму та 3 липня 1989 року закінчив повний курс «Відкрита розробка родовищ та корисних копалин» з одержанням кваліфікації гірничого техніка /а.с. 21/.

Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на момент їх виникнення.

Так, відповідно до п.п. "з" п. 109 розд. VIII Постанови Ради Міністрів СРСР "Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій" від 03 серпня 1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "д" і "л", прирівнюються за вибору яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для зарахування даного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії, а тому посилання відповідача на те, що позивач після закінчення професійно - технічного училища протягом трьох місяців мав працевлаштуватись на роботу за набутою у професійно - технічному училищі професією є безпідставними.

Крім того, суд враховує положення ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно - технічну освіту" відповідно до яких час навчання у професійно - технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Оскільки, ОСОБА_1 був працевлаштований 3 вересня 1992 року за набутою спеціальністю відразу після проходження строкової служби в лавах Радянської армії, суд приходить до висновку, що період навчання ОСОБА_5 у Докучаєвському гірничому технікумі з 1 вересня 1985 року по 3 липня 1989 року за професією "гірничий технік" має бути зараховано до страхового стажу останнього, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Щодо помилки у написанні прізвища позивача в дипломі про середню технічну овсіту позивача, суд вважає, що технічна помилка при заповненні українською мовою прізвища, не може бути підставою для відмови в зарахуванні до загального стажу часу навчання позивача. Крім того, у військовому квитку позивачу зазначено, що ОСОБА_1 закінчив Докучаєвський гірничий технікуму та був призваний на віському строкову службу /а.с.11/.

З урахуванням наведеного дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до загального стажу період його навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, не врахуванні до загального і пільгового стажу період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року на "Шахтобудівельному управлінні №7", та не врахуванні в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гармаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління" є протиправними.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач своїми протиправними діями позбавляє позивача належного рівня пенсійного забезпечення, суд вважає, що для повного захисту порушених прав ОСОБА_1 необхідно:

- визнати протиправними дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до загального стажу період його навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, не врахуванні до загального і пільгового стажу період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року на "Шахтобудівельному управлінні №7", та не врахуванні в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гормаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління";

- зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, згідно Закону України "Про загальобов`язкове державне пенсійне страхування", період його навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року; до пільгового стажу-період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року в "Шахтобудівельному управлінні №7", врахувати в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 вересня 2002 року по 8 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гармаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління", здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 % його середньої заробітної плати з 16 вересня 2020 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем за подання даного позову сплачено 840,80грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_5 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Обручева, 17, м. Волноваха, 85700, ЄДРПОУ 42169496) про визнання незаконним дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до загального стажу період його навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, не врахуванні до загального і пільгового стажу період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року на "Шахтобудівельному управлінні №7", та не врахуванні в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 листопада 2002 року по 8 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гормаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління".

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, згідно Закону України "Про загальобов`язкове державне пенсійне страхування", період його навчання у Докучаєвському гірничому технікуму з 1 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року; до пільгового стажу-період його роботи з листопада 2009 року по серпень 2010 року в "Шахтобудівельному управлінні №7", врахувати в стаж, що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" роботу: з 21 вересня 2002 року по 8 лютого 2006 року у "Рутченковському заводі "Гармаш"; з 20 лютого 2006 року по 31 липня 2006 року у "Управлінні гірничих робіт"; з 6 лютого 2008 року по 31 серпня 2009 року у "Шахтобудівельному Управлінні №7"; з 10 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року у "Шахтобудівельному управлінні №14"; з 1 березня 2011 року по 19 серпня 2013 року у "Шахтобудмонтажне управління", здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 % його середньої заробітної плати з 16 вересня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Обручева, 17, м. Волноваха, 85700, ЄДРПОУ 42169496) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_5 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 25 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов