Постанова № 9435078, 26.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2010 р.                                                                                 № 2а-931/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивача Яценка С.А., представника відповідача Трача В.М., Воробця В.Й., Берези І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Фірма"Агротранспорт"

до Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фірма ?Агротранспорт? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ДПІ у Городоцькому районі Львівської області (далі-ДПІ), просить скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000492301/0 від 30.07.2009р.; №0000492301/1 від 28.08.2009р.; №0000492301/2 від 05.11.2009р.; №0000492301/3 від 20.01.2010р. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що податковий орган за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. необґрунтовано прийшов до висновку про заниження Товариством чистої суми податкового зобов’язання в сумі 1622,00 грн., що відображено в Акті перевірки. Оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправні, Товариство сформувало податковий кредит на підставі укладених договорів, акта наданих і отриманих послуг, видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних, які є первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали про що подали заперечення та вважають, що вартість запчастин та послуг по ремонту пресформ безпідставно віднесено Товариством до складу податкового кредиту, оскільки інформація зазначена в первинних документах є недостовірна з тих підстав, що не враховано трудові ресурси, транспорт, економічну необхідність здійснення таких операцій, що в свою чергу свідчить про відсутність факту продажу товарів. Товариство оплачувало кошти без мети реального настання правових наслідків. Господарське зобов’язання вчинено з метою приховування від сплати податків, а тому завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фірма ?Агротранспорт? зареєстроване виконавчим комітетом Городоцької районної Ради 23.01.1992р. та перереєстроване Городоцькою райдержадміністрацією17.12.2003р., у період що перевірявся було платником податку на додану вартість.

ДПІ у Городоцькому районі Львівської області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. за наслідком якої складено Акт від 23.07.2009р. №46/23-13818469, в якому перевіркою встановлено, що ТзОВ ?Фірма ?Агротранспорт? порушило вимоги п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон№168), в результаті чого Товариством занижено чисту суму податкового зобов’язання в сумі 1622,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2009р. №0000492301/0, яким Товариству визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 2 433,00 грн., в т.ч. основний платіж в розмірі 1 622,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 811,00 грн.

За наслідком адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2009 р. №0000492301/0 рішеннями ДПА України, ДПА у Львівській області, ДПІ у Городоцькому районі Львівської області таке залишено без змін, а скарги Товариства без задоволення.

За результатами розгляду скарг ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2009 року №0000492301/1, від 05 листопада 2009 року №0000492301/2, від 20 січня 2010 року №0000492301/3.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між Товариством (Замовник) та ТзОВ “Профліга” (Виконавцем) був укладений усний договір відповідно до якого ТзОВ “Профліга” зобов’язується поставити знаки клеймо в кількості 89 шт. та пружини в кількості 24 шт., вартість послуг 2 925,60 грн. в тому числі податок на додану вартість (далі-ПДВ) на суму 474,60 грн.

На виконання умов усного договору ТзОВ “Профліга” передало матеріальні цінності Товариству про що виписало видаткову накладну №РН-6-26001 від 26.06.2008 року на суму 2 925,60 грн. Товариство платіжним дорученням №2404 від 19.06.2008р. на суму 2 925,60грн. провело проплату, в якому в призначенні платежу зазначило-за ремонт пресформ згідно рах№0306-1 від 03.06.2008р. часткова оплата та отримало від ТзОВ “Профліга” податкову накладну №6260000001 від 26.06.2008р. на суму 2 925,60 грн., в якій в графі номенклатура поставки товару зазначено –знаки клеймо, пружина.

За наслідком отримання 89 шт. знаки клеймо та 24 шт. пружин Товариство провело списання 89 шт. пружин по рахунку 91 ?Загально виробничі витрати? для встановлення на 12 пресформ для виготовлення розтрубних деталей, як вбачається з акта списання №СпТ-000082 від 30.06.2008р. та провело списання 24 шт. пружин по рахунку 91 ?Загально виробничі витрати? для заміни пружин в пресформах, як вбачається з акта списання № СпТ-000102 від 31.07.2008р.

В червні 2008р. ПДВ в сумі 487,60 грн. за усним договором Товариство віднесло до податкового кредиту в декларації з ПДВ. Податкова накладна №6260000001 від 26.06.2008р. віднесена до реєстру отриманих податкових накладних, що підтвердили в судовому засіданні представники сторін.

06 жовтня 2008 року між Товариством (Замовник) та ТзОВ “Профліга” (Виконавець) було укладено Договір №б./н. предметом якого було надання послуг з ремонту пресформи на стовпчик, вартість якого 6 800,00грн.

28 листопада 2008 року Товариство та ТзОВ “Профліга” склали акт наданих і отриманих послуг в якому зазначено вартість виконаних робіт на суму 6 800,00 грн. та сума ПДВ - 1133,33 грн.

На виконання умов договору ТзОВ “Профліга” виписано податкову накладну №2811.1 від 28.11.2008 року, а Товариство провело проплату наданих послуг: платіжне доручення №2669 від 20.11.2008р. на суму 1 800,00 грн.; №2679 від 28.11.2008р. на суму 1 000,00 грн.; №4465 від 01.12.2008р. на суму 2 000,00 грн.; №2693 від 05.12.2008р. на суму 1 000,00 грн.; №2718 від 19.12.2008р. на суму 1 000,00 грн. в який в призначенні платежу було зазначено - за ремонт пресформ згідно рах№0306-1 від 03.06.2008р. часткова оплата.

В листопаді 2008р. ПДВ в сумі 467,00 грн. за Договором від 06.10.2008р. Товариство віднесло до податкового кредиту в декларації з ПДВ відповідно до податкової накладної №2811.1 від 28.11.2008 року та в грудні 2008р. ПДВ в сумі 667,00 грн. за цим Договором Товариство віднесло до податкового кредиту в декларації з ПДВ відповідно до податкової накладної №2811.1 від 28.11.2008 року, яка не відповідала даним реєстру отриманих податкових накладних що зазначено в Акті перевірки та не спростовано в судовому засіданні представником позивача.

Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарських операцій з ТОВ ?Профліга?, Товариство отримало право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до п.3.2.1 ст. 3 Закону України ?Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами? визначає, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов’язку сплати податків).

Як вбачається з пояснень представників відповідача та матеріалів справи у ТзОВ “Профліга” відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціальних знань, що свідчить про відсутність реального характеру відповідних робіт, на підставі яких визначено суми податкового кредиту, а загалом і про відсутність факту надання таких робіт, з чим погоджується суд.

Як вбачається з матеріалів справи, акт наданих і отриманих послуг від 28.11.2008р. не містить такого обов’язкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт. Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрім того, Рахунок №03061 від 03.06.2008 року виписаний ТзОВ ?Профліга? та який зазначений у всіх платіжних дорученнях Товариством у графі призначення платежу не є тим первинним документом, оскільки ним не фіксується господарська операція, а такий носить тільки інформаційний характер.

Позивачем на вимогу суду не подано первинних документів, які б підтверджували факт транспортування придбаних у ТзОВ “Профліга” знаків клеймо та пружин, можливості здійснення таких послуг як ремонт пресформи на стовпчик з врахуванням рівня кваліфікації та спеціальних знань працівників.

З поданих представником позивача письмових документів вбачається, що згідно акту приймання-передачі від 30.03.2006р. Товариство отримало від ТзОВ ?Ель пласт-Львів? 12 пресформ; згідно акту інвентаризації прес-форм від 13.03.2006 року, зокрема, пресформи №1,2,3,6,8,10,11 підлягають подальшій експлуатації після належного профілактичного обслуговування і усунення неполадок; пресформи №7 (трійник 40/25) та №12 (середня частина стовпчика напрямного) підлягають капітальному ремонту заводом виробником, яким ТзОВ ?Профліга? не являється.

Суд зауважує, що Товариство, повинно було володіти необхідним обсягом інформації щодо обізнаності свого контрагента щодо можливості надання спеціальних послуг, які досліджуються судом та діяти обачно та добросовісно, щодо такого вибору.

Отже, Товариством проплачувались кошти ТзОВ “Профліга” без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету. Витрати по вищеперелічених послугах здійснено без фактичного виконання таких послуг ТзОВ “Профліга”.

          Частиною 4 Статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Пунктом 1 частини 1 статті 208 цього кодексу передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, що не було дотримано Товариством та ТзОВ ?Профліга? при укладенні угоди про поставку знаків клеймо та пружин.

Суд приходить до переконання що ТзОВ ?Профліга? не виконувала вищезгаданих послуг, а тому договори укладені Товариством та ТзОВ ?Профліга? є нікчемні.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.          

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому наявні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону України ?Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? №2181 від 21.12.2000 року.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фірма ?Агротранспорт? про скасування податкових повідомлень-рішень №0000492301/0 від 30.07.2009р.; №0000492301/1 від 28.08.2009р.;№0000492301/2 від 05.11.2009р.; №0000492301/3 від 20.01.2010р. слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України такі не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 01.05.2010 року.

Суддя                                                                                           Шинкар Т.І.