Постанова № 9434973, 23.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2010 р.                                                                                                     № 2а-3432/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача –Андрейківа Ю.Я.

          розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ДПІ у Стрийському районі Львівської області до ТзОВ "Агроконтракт-Львів" про продовження терміну застосування адміністративного арешту, -

В С Т А Н О В И В:

          ДПІ у Стрийському районі Львівської області звернулась до суду з адміністративним позовом про продовження строку застосування адміністративного арешту активів ТзОВ "Агроконтракт-Львів".

Підставами позову є відсутність підприємства за юридичною адресою, що засвідчує його відмову допустити працівників ТзОВ "Агроконтракт-Львів" до проведення перевірки та представлення бухгалтерських та податкових документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У відповідності до вимог пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

В матеріалах справи наявне рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 20.04.2010 року, згідно якого застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків –ТзОВ "Агроконтракт-Львів".

Також в матеріалах справи наявні подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 19.04.2010 р., направлення за №000086/23-3 від 15.02.2010 року, повідомлення про проведення перевірки від 23.01.2010 р. №1136/10/23-3, довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків №2406/7 від 16.02.2010 р., акти щодо відсутності ТзОВ "Агроконтракт-Львів" та його посадових осіб за юридичною адресою від 10.02.2010 р. №18/23-3/35136711; від 15.02.2010 р. №19/23-3/35130711; від 15.02.2010 р. №20/23-3/35130711, які в своїй сукупності вказують на те, що позивач не мав можливості провести документальну перевірку відповідача, за наявності законних підстав для проведення такої, передбачених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

У відповідності до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду (арбітражного суду) з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд) повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Адміністративний арешт активів може бути застосовано за наявності обставин визначених підпунктом 9.1.2 п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема, і за обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Однак, суд не може залишити поза увагою той факт, що відсутність підприємства за його юридичною адресою не є підставою для застосування адміністративного арешту, в розумінні вищезгаданого підпункту Закону.

У відповідності до пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 згаданого Закону, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Відтак суд повинен встановити наявність податкового боргу у відповідача, який підлягає забезпеченню шляхом застосування адміністративного арешту.

Проте у судовому засіданні представник позивача не представив суду жодних доказів щодо наявності у відповідача податкового боргу.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          В даному випадку, органом державної податкової служби не представлено належних та допустимих доказів в підтвердження наявності у відповідача податкового боргу, в забезпечення можливості погашення якого застосовується згаданий виключний спосіб, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Брильовський Роман Михайлович

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2010 р.