Постанова № 9434915, 27.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2010 року Справа № 2а-2323/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним

позовом управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної

державної адміністрації Луганської області до підрозділу примусового виконання рішень

відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про

скасування постанови від 17 лютого 2010 року ВП № 16119159 про арешт грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2010 року управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 17 лютого 2010 року ВП № 16119159 про арешт грошових коштів, що містяться на розрахунковому рахунку УПСЗН Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області № 35217030000538 в сумі 7979,86 грн. та підлягають стягненню за виконавчим листом, виданим 07.10.2009 року Слов'яносербським районним судом Луганської області по справі №2а-167/09 про стягнення з УПСЗН Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки в розмірі 7233,30 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному у постанові про арешт коштів боржника рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати поточних платежів за 2010 рік відповідній категорії громадян, тому просить скасувати постанову відповідача про арешт котів боржника від 17 лютого 2010 року ВП № 16119159.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява від 12.04.2010 з проханням розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевогосамоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.1 ч.3 ст.2 КАС України).

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист від 07.10.2009 року № 2а-167/09, виданий Слов'яносербським районним судом Луганської області про стягнення з УПСЗН Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки в розмірі 7233,30 грн., за яким державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження та у рамках якого, у зв'язку з відмовою добровільного виконання судового рішення, державним виконавцем винесено постанову від 17 лютого 2010 року ВП № 16119159 про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області № 35217030000538 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 7979,86 грн.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено п. 4 ст. 50 зазначеного Закону, в якому визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, ч. 6 ст. 59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Постановою від 17.02.2010 державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області № 35217030000538 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 7979,86 грн. (аркуш справи 4).

При цьому, арешт накладено не лише на суму стягнення за рішенням суду - 15465,60 грн., а й на суму виконавчого збору - 723,33 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн., що підтверджуються постановою про арешт коштів боржника (арк. справи 4).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Тобто, арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, що містяться на розрахунковому рахунку № 35217030000538 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 7979,86 грн.„ є протиправним лише в частині стягнення суми виконавчого збору в розмірі 723,33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн.

Крім того, статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідне управління Державного казначейства України, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області № 35217030000538, у даному випадку є фінансовою установою, до якої застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова від 17.02.2010 року ВП № 16119159 про арешт коштів за виконавчим листом від 07.10.2009 року № 2а-167/09, виданим Слов'яносербським районним судом Луганської області про стягнення з УПСЗН Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки в розмірі 7233,30 грн., підлягає скасуванню лише в частині включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору в розмірі 723,33 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 23,23 грн., оскільки відповідач не довів законність та обґрунтованість своїх дій, а також в матеріалах справи не має жодних доказів обґрунтування включення цих сум до оскаржуваної постанови.

Згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 17.02.2010 року ВП № 16119159 про арешт грошових коштів задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.02.2010 року ВП № 16119159 про арешт коштів за виконавчим листом, виданим від 07.10.2009 року № 2а-167/09, виданим Слов'яносербським районним судом Луганської області про стягнення з УПСЗН Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки в розмірі 7233,30 грн., в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 723,33 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 23,23 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області (ідентифікаційний код 03197032, місцезнаходження: Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Леніна, буд.49-а) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 05 травня 2010 року.

Суддя

Ушаков Т.С.