Постанова № 9434902, 22.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2010 року Справа № 2а-1426/10/1270            Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                     Матвєєвої В.В.

при секретарі:           Сіряцькому А.С.

за участю сторін:

представника позивача Сороки Є.Ф.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків ,-

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 743,29 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є платником зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу та зареєстрований у Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440410000750.

Селянське (фермерське) господарство «Надія» як суб’єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинно нараховувати 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5%-1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Станом на 01.10.2010 за відповідачем рахується прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 743,29 грн., що підтверджується фінансовим звітом форми 4-ФСС про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, заперечень на позов не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач Селянське (фермерське) господарство «Надія» є платником зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу та зареєстрований у Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440410000750 (а.с.13).

Згідно фінансового звіту форми 4-ФСС про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік за відповідачем рахується прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 743,29 грн. (а.с. 6-7).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» та п.п.3.1.1 п.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємства, які мають найману робочу силу, повинні нараховувати 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5%-1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Згідно із п.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 27 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону страхувальник— роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як встановлено в судовому засіданні, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків складає 743,29 грн., яку відповідач на теперішній час не сплатив. Тому суд вважає, що позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 743,29 грн. підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачувала судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 67 Конституції України, ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 1, п.п. 2 п. 2 ст. 27, ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», п.п.3.1.1 п.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. N 16, суд -

                                                   П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Надія» на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код 21785643) заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 743 (сімсот сорок три гривні) 29 коп.

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2010 року.

СуддяМатвєєва В.В.

<Довідник >