Постанова № 9434780, 19.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року 15:43 Справа № 2а-722/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представників позивача Лазька В.Г., Федорченко А.В., представника відповідача Лисенко О.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс Інвест»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення від 18.06.2009 р. № 0000882305/0/12632

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому вказує, що Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі відповідач) на підставі Акту про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. №5/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. (далі Акт перевірки) було винесено податкове повідомлення рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р., яким визначено податкове зобовязання у сумі 506457,00 грн., у тому числі основний платіж 337638,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 168819,00 грн. Позивач просить визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р. виходячи з того, що Акт перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. складений відповідачем з порушеннями Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та у звязку з тим, що висновки, зроблені в акті перевірки Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо завищення товариством валових витрат не відповідають дійсності.

25.03.2010 р. та 16.04.2010 р. позивачем надані Додаткові пояснення до Позовної заяви від 03.02.2010р., згідно яких, в якості додаткового обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо дати виникнення дебіторської заборгованості здійснені на припущеннях, оскільки ні якими документами дата її виникнення, що вказана в акті перевірки не підтверджена; надання транспортних послуг товариству підтверджено належним чином, а саме актами виконаних робіт; паливно роздатні колонки правомірно віднесені позивачем до 2 групи Основних фондів.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач з позовом не згоден, вважає, що Акт перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. складений відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а отже податкове повідомлення рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р. не є протиправним і не підлягає визнанню нечинним.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з 07.04.2009 р. по 22.05.2009 р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст.1, п. 5.1, п. 5.2 п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завишення Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» валових витрат і амортизаційних відрахувань та відповідно заниження податку на прибуток на суму 366470,00 грн. і завищення відємного значення обєкту оподаткування на суму 375914,00 грн.

На підставі Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 506457,00 грн., у тому числі основний платіж 337638,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 168819,00 грн.

У звязку з незгодою позивача з винесеним податковим повідомленням рішенням, товариством подавалися скарги у порядку адміністративного оскарження.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за результатами розгляду первинних скарг позивача винесено Рішення від 28.08.2009 р. №17340/10/25-27, яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р. без змін.

На підставі Рішення від 28.08.2009 р. № 17340/10/25-27, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення № 0000882305/1/17659 від 03.09.2009 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 506457,00 грн., у тому числі основний платіж 337638,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 168819,00 грн.

Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області за результатами розгляду скарги позивача винесено Рішення від 04.11.2009 р. № 5062/10/25-020, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009р. і № 0000882305/1/17659 від 03.09.2009 р. - без змін.

На підставі Рішення від 04.11.2009 р. № 5062/10/25-020, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення № 0000882305/2/26478 від 10.11.2009 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 506457,00 грн., у тому числі основний платіж 337638,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 168819,00 грн.

Державною податковою адміністрацією України за результатами розгляду скарги позивача винесено Рішення від 19.01.2010 р. № 325/6/25-0115, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р., №0000882305/1/17659 від 03.09.2009 р. і № 0000882305/2/26478 від 10.11.2009 р. - без змін.

На підставі Рішення від 19.01.2010 р. № 325/6/25-0115, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення № 0000882305/3/1331 від 28.01.2010 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 506457,00 грн., у тому числі основний платіж 337638,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 168819,00 грн.

Суд вважає, що відповідачем податкове повідомлення рішення № 0000882305/0/12632 від 18.06.2009 р. винесено обґрунтовано виходячи з наступного.

1.Відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (далі - Порядок). Отже, Порядок є нормативно-правовим актом.

Вказаний Порядок посадові особи органів державної податкової служби мають застосовувати при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Позивач вказує, що Акт перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. був наданий йому відповідачем не прошитим, не скріпленим печаткою. Водночас Порядок не передбачає, що акт перевірки має бути прошнурованим та скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 1.8. Порядку Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен бути складений на паперовому носії і в електронному вигляді державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.

Як вбачається з екземпляру Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р., наданого до суду відповідачем, нумерація його сторінок 51, 52 здійснена від руки, отже ця обставина, яка вказується у позові, підтверджується. Водночас текст на початку сторінки 51 є продовженням кінця тексту сторінки 50, а на початку сторінки 52 відповідно сторінки 51.

До того ж, позивачем не доведено, що на цих сторінках первісно була наявна інша інформація.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

Відповідно до пункту 4.8 Порядку при відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення. При цьому до примірника акта, який зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.

Як зазначив позивач у позові Акт перевірки № 85/23-05/22128249 був наданий йому службовими особами органу державної податкової служби для ознайомлення та підпису 29.05.2009 р. о 15 годині 30 хвилин.

На сторінці 52 Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. міститься зауваження, що директор позивача Гречний С.В. в день підписання акту перевірки відсутній, наказ про відрядження від 28.05.2009 р. № 29-К, головний бухгалтер позивача Семенютенко Г.І. від ознайомлення, підписання та отримання акту відмовилась.

Факт не ознайомлення, не підписання та не отримання 29.05.2009 р. посадовими особами позивача Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. позивачем не заперечується.

Про відмову посадових осіб позивача від ознайомлення з Актом перевірки від 29.05.2009 р. № 85/23-05/22128249 службовими особами органу державної податкової служби було складено Акт № 259/23-2/22128249 від 29.05.2009 р.

По відмову від підпису Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. службовими особами органу державної податкової служби було складено Акт від 29.05.2009р. № 258/23-2/22128249.

Про відмову від отримання Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. службовими особами органу державної податкової служби було складено Акт від 29.05.2009р. № 260/23-05/22128249.

Акт перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. відповідачем було направлено позивачу 29.05.2009 р. про що свідчать документи Укрпошти: фіскальні чеки № 9235, №9236, опис вкладення до цінного листа, повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення позивач 05.06.2009р. отримав Акт перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. на 52 сторінках, довідку на 9 сторінках, додатки на 55 сторінках, перелік документів на 4 сторінках.

Таким чином, дії службових осіб органу державної податкової служби при наданні Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. для ознайомлення позивачу, надісланні цього Акту позивачу поштою та з інших питань узгоджуються з приписами Порядку.

Оскільки п. 1.8. Порядку, передбачено, що в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних, то відповідачем за результатами розгляду заперечень позивача до Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. виправлені технічні помилки, про що зазначено у відповіді від 15.06.2009 р. №12178/10/23-506 на заперечення до цього Акту перевірки.

Крім того, наявні технічні помилки не привели до змін у висновках акту перевірки стосовно суми заниження податку на прибуток.

До того ж, позивач на вимогу суду (ухвала суду від 09.02.2010 р. про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до розгляду) нормативно не обґрунтував позовні вимоги, а саме, якими нормативними документами передбачено визнання нечинним податкового повідомлення рішення, винесеного на підставі акту перевірки, складеного з порушенням діючого законодавства.

2.Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 2.3.2. п.п. 2.3. п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

-висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

-зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

2.1.Під час перевірки у 2009 році, відповідачем на підставі даних бухгалтерського обліку позивача (оборотно-сальдові відомості по рах. 63,68) станом на 31.12.2008 р. було встановлена наявність дебіторської заборгованості у сумі 953114,00 грн. з урахуванням ПДВ, по розрахунках з нижченаведеними організаціями:

- ВКФ «Аніко» на суму 31310,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- ТОВ «Укрсібресурс» на суму 86604,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- Міськвиконкомом на суму 835200,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» дебіторська заборгованість вказаних субєктів господарювання у сумі 794262 грн. 00 коп. безпідставно віднесена до валових витрат, що привело до їх завищення на суму 794262 грн. 00 коп.

Відповідно до матеріалів попереднього Акту документальної перевірки від 23.06.2006р. № 11/08-07/22128249 за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р. (стор.16) датою виникнення дебіторської заборгованості є:

- по організації ВКФ «Аніко» червень 2003 р.;

- по організації ТОВ «Укрсібресурс» березень 2005 р.;

- по Міськвиконкому вересень 2005 р.

У пункті 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з п.п. 5.2.8. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

У підтвердження стягнення дебіторської заборгованості позивачем у судовому засіданні:

-по підприємству ВКФ «Аніко» надано копію позовної заяви до господарського суду Запорізької області від 21.12.2004 р. за № 138 (позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» до ТОВ «ВКФ «Аніко») про стягнення 61156,63 грн. боргу, у тому числі 32187,70 грн. за основним боргом та 28968,93 грн. штрафних санкцій, що виник при виконанні договору купівлі-продажу № 31/0597 від 29.05.1997 р.

У вказаному позові зазначено, що існуюча заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.03.2000 р., претензія № 28 на суму 32187,70 грн. надсилалась 29.02.2000 р.

Судом вказаний доказ не приймається до уваги, оскільки відповідно до матеріалів попереднього Акту документальної перевірки від 23.06.2006 р. № 11/08-07/22128249 датою виникнення дебіторської заборгованості є червень 2003 р., а у позові наданому позивачем вказується 2000 р. Крім того, сума боргу є різною. Зокрема, у 2003 р. заборгованість виникла у сумі 31310,00 грн., а у 2000 р. 32187,70 грн.

-по організації ТОВ «Укрсібресурс» позивачем не надано жодного документу.

-по Міськвиконкому позивачем надано лист Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.06.2002 р. № 07-07/942 про надання фінансової допомоги та платіжні доручення про перерахування фінансової допомоги згідно цього листа: № 1530 від 19.07.2002 р. на суму 50000,00 грн.; № 1348 від 26.06.2002 р. на суму 500000,00 грн.; № 1717 від 15.08.2002р. на суму 50000,00 грн.; № 1597 від 31.07.2002 р. на суму 50000,00 грн.; № 2153 від 14.10.2002 р. на суму 50000,00 грн.; № 2101 від 09.10.2002 р. на суму 50000,00 грн.

Загальна сума перерахованої фінансової допомоги за цими платіжними дорученнями складає 750000,00 грн.

Судом вказані докази не приймаються до уваги, оскільки відповідно до матеріалів попереднього Акту документальної перевірки від 23.06.2006 р. № 11/08-07/22128249 датою виникнення дебіторської заборгованості є вересень 2005 р., а позивачем надано документи, які стосуються 2002 року.

Крім того суми, надання фінансової допомоги відповідно до наданих платіжних доручень не відповідає дебіторської заборгованості, що віднесена до валових витрат. Зокрема, у 2005 р. сума складає 835200,00 грн., а у 2002 р. 750000,00 грн.

Будь-яких інших документів з дебіторської заборгованості ВКФ «Аніко», ТОВ «Укрсібресурс», Міськвиконкому позивач не надав.

У додаткових поясненнях до позовної заяви від 24.03.2010 р. за № 70 позивачем зазначено, що у звязку зі спливом строків зберігання відповідних документів позивач звернувся до Державного архіву Запорізької області згідно Витягу із Протоколу засідання експертно-перевірної комісії якого від 24.11.2006 р. № 20, останнім затверджено Акт про виділення та знищення документів, строк зберігання яких закінчився (Витяг із Протоколу та Акт до матеріалів справи долучені).

Згідно листа позивача на імя відповідача від 15.05.2009 р. № 140, відповідач повідомляється, що дебіторська заборгованість між позивачем та ВКФ «Аніко» на суму 31,3 тис. грн., ТОВ «Укрсібресурс» на суму 86,4 тис. грн. виникла у період часу до 2003 року, враховувалася під час планових податкових перевірок 2004, 2006 років і матеріали стосовно відносин з ними були знищені, про що співробітниками Держархіву міста Запоріжжя складено відповідний Акт. Крім цього позивач зазначив у листі, що вказана заборгованість не впливає на податковий облік товариства.

Судом вказаний довід, що дебіторська заборгованість виникла у період часу до 2003 р., не приймається до уваги, оскільки відповідно до матеріалів попереднього Акту документальної перевірки від 23.06.2006 р. № 11/08-07/22128249 датою виникнення дебіторської заборгованості по організації ВКФ «Аніко» є червень 2003 р., по організації ТОВ «Укрсібресурс» березень 2005р., по Міськвиконкому вересень 2005 р.

Таким чином, позивачем безнадійна заборгованість безпідставно віднесена до складу валових витрат, оскільки заходи щодо стягнення такої заборгованості позивачем не вживались.

2.2.Під час перевірки у 2009 році відповідачем було встановлено, що позивач у 2006р. 2008 р. одержував послуги по перевезенню вантажів від наступних субєктів господарської діяльності:

-ПП ОСОБА_1 на суму 55192,00 грн.

-Дочірнє підприємство «Запорізьке управління механізації» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж» на суму 1115415,00 грн.

Вартість послуг необґрунтовано віднесена до валових витрат.

У судове засідання позивачем надані акти виконаних робіт (акти прийому-здачі робіт), укладені з ДП «ЗУМ» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж», талони замовника до подорожніх листів та рахунки фактури, а саме:

-Акт № 0000000552 від 03.11.2006 р. на 5094,00 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

талони замовника до подорожніх листів: № 469589 від 01.11.06 р.; № 469587 від 01.11.06 р.; № 469590 від 02.11.06 р.; № 469585 від 02.11.06 р.; № 469591 від 03.11.06 р.; № 469598 від 04.11.06 р.;

рахунок-фактура № СФ-0000838 від 03.11.06 р.;

податкова накладна № 927 від 03.11.06 р. на 5094,00 грн. з урахуванням ПДВ.

-Акт № 0000000574 від 17.11.2006 р. на 7062,00 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

талони замовника до подорожніх листів: № 469593 від 11.11.06 р.; № 469601 від 13.11.06 р.; № 469606 від 13.11.06 р.; № 469609 від 14.11.06 р.; № 469608 від 14.11.06 р.; №469607 від 14.11.06 р.; № 469605 від 14.11.06 р.; № 469615 від 15.11.06 р.; № 469614 від 15.11.06 р.; № 469616 від 15.11.06 р.; № 469610 від 15.11.06 р.; № 469612 від 15.11.06 р.

рахунок - фактура № СФ-0000862 від 17.11.06 р.

-Акт № 0000000565 від 10.11.2006 р. на 4536,00 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

талони замовника до подорожніх листів: № 469600 від 06.11.06 р.; № 469596 від 06.11.06 р.; № 469594 від 07.11.06 р.; № 469597 від 08.11.06 р.; № 469595 від 08.11.06 р.; №383899 від 08.11.06 р.; № 469602 від 09.11.06 р.; № 469604 від 09.11.06 р.; № 469599 від 10.11.06 р.; № 469603 від 10.11.06 р.

-Акт № 0000000592 від 27.11.2006р. на 4301,70 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

талони замовника до подорожніх листів: № 469611 від 20.11.06 р.; № 469613 від 20.11.06 р; № 383994 від 21.11.06 р.; № 469618 від 22.11.06 р.; № 469619 від 22.11.06 р.; № 69621 від 22.11.06 р.; № 469623 від 23.11.06 р.; № 469620 від 23.11.06 р.; № 469617 від 24.11.06 р.; № 386021 від 25.11.06 р.

рахунок - фактура № СФ-0000878 від 27.11.06 р.

-Акт № 0000000609 від 30.11.2006р. на 3251,80 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

-талони замовника до подорожніх листів: № 469625 від 24.11.06 р.; № 469622 від 24.11.06 р.; № 469624 від 28.11.06 р.; № 469627 від 29.11.06 р.; № 469626 від 29.11.06 р.; №469632 від 30.11.06 р.; № 469629 від 30.11.06 р.; № 469630 від 30.11.06 р.

-Акт № 0000000619 від 08.12.2006 р. на 3693,70 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

талони замовника до подорожніх листів: № 469633 від 01.12.06 р.; № 469631 від 01.12.06 р.; № 469634 від 05.11.06 р.; № 469635 від 05.11.06 р.; № 469641 від 07.12.06 р.; №469637 від 07.12.06 р.; № 469639 від 08.12.06 р.; № 469638 від 08.12.06 р.

-Акт № 0000000631 від 15.12.2006 р. на 5383,50 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

талони замовника до подорожніх листів: № 469640 від 11.12.06 р.; № 469628 від 13.12.06 р.

подорожні листи № 469640 від 11.12.06 р.; № 469643 від 11.12.06 р.; № 469645 від 13.12.06 р.; № 469647 від 12.12.06 р.; № 469648 від 13.12.06 р.; № 469646 від 14.12.06 р.; №69644 від 14.12.06 р.; № 469649 від 15.12.06 р.; № 323101 від 15.12.06 р.

-Акт № 0000000651 від 22.12.2006 р. на 7123,60 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

-подорожні листи № 323103 від 18.12.06 р.; № 323104 від 15.12.06 р.; № 469650 від 18.12.06 р.; № 323102 від 19.12.06 р.; № 323107 від 19.12.06 р.; № 323108 від 20.12.06 р.; №323109 від 20.12.06 р.; № 323105 від 20.12.06 р.; № 323106 від 21.12.06 р.; № 323114 від 21.12.06 р.; № 323130 від 22.12.06 р.; № 323115 від 22.12.06 р.; № 323111 від 22.12.06 р.; №323110 від 22.12.06 р.

-Акт № 0000000671 від 29.12.2006 р. на 5420,80 грн. з урахуванням ПДВ та додані до нього:

подорожні листи № 323116 від 26.12.06 р.; № 323117 від 27.12.06 р.; № 323119 від 27.12.06 р.; № 323120 від 28.12.06 р.; № 323121 від 28.12.06 р.; № 323125 від 29.12.06 р.; №323122 від 29.12.06 р.

Також, позивачем були надані акти виконаних робіт (акти прийому-здачі робіт), укладені з ПП ОСОБА_1 та рахунки фактури, а саме:

-Акт № ОУ-0000311 від 01.11.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 1500,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000225 від 01.11.06 р.);

-Акт № ОУ-0000314 від 07.11.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000228 від 07.11.06 р.);

-Акт № ОУ-0000337 від 27.11.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 200,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000234 від 27.11.06 р.);

-Акт № ОУ-0000339 від 28.11.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 300,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000235 від 28.11.06 р.);

-Акт № ОУ-0000344 від 01.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 370,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000240 від 01.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000347 від 04.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000242 від 04.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000346 від 04.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000242 від 04.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000349 від 05.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000243 від 05.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000348 від 05.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 300,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000243 від 05.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000351 від 12.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 300,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000245 від 12.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000353 від 14.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000246 від 14.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000355 від 15.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000249 від 15.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000356 від 20.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000250 від 20.12.06 р.);

-Акт №ОУ-0000359 від 21.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000253 від 21.12.06);

-Акт № ОУ-0000363 від 25.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000255 від 25.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000364 від 25.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000255 від 25.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000368 від 28.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000258 від 28.12.06 р.);

-Акт № ОУ-0000369 від 28.12.2006 р., з урахуванням ПДВ, на 150,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000258 від 28.12.06 р.).

Перелік наданих відповідачу до перевірки актів виконаних робіт по отриманню транспортних послуг, які не підтверджені товарно-транспортними накладними наведено у додатках до Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р., зокрема у додатку № 5 щодо отримання послуг по транспортуванню паливно-мастильних матеріалів від ДП «Запорізьке управління механізації» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж» та у додатку № 5а щодо отримання послуг по транспортуванню паливно-мастильних матеріалів від ПП ОСОБА_1 (додатки № 5 та № 5а долучені до матеріалів справи).

Позивачем, документи в підтвердження наданих послуг надані частково, інформація, що міститься у наданих документах збігається з інформацією про документи, що зазначена в додатках № 5 та № 5а до Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р.

Також, позивачем із додатковими поясненнями від 24.03.2010 р. за № 70 наданий до суду Реєстр первинних документів щодо транспортних послуг. Згідно цього Реєстру, позивачем до первинних документів віднесені акти прийому-здачі робіт, талони замовника до подорожнього листу, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

У ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р № 363, передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Відповідно до п.п.11.5 п.11 вказаних Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.п.11.1 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Отже, товарно-транспортні накладні є первинними документами, наявність яких є обовязковою для отримання платником податку права на віднесення витрат, нарахованих у звязку з придбанням послуг з перевезення, до складу валових витрат.

Згідно Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р. відповідачу до перевірки позивачем були надані акти виконаних робіт, які не підтверджені товарно-транспортними накладними (стор. 15 Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р.).

Також, позивачем надано до суду лише одну копію договору надання послуг № 0000116 від 15.11.2006 р., укладеного між Дочірнім підприємством «Запорізьке управління механізації» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» (Замовник).

Інших копій договорів на підтвердження договірних відносин з ДП «Запорізьке управління механізації» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж» та з ПП ОСОБА_1 позивач до суду не надав.

Згідно п. 3.1. вказаного Договору по закінченню кожної робочої зміни Виконавець зобовязаний надати Замовнику подорожній лист та талон Замовника, який завіряється підписом і штампом Замовника. Дорожній лист є підставою для розрахунків.

Як передбачено у п. 4.3. зазначеного Договору, Замовник зобовязується оплачувати роботи Виконавця не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання Дорожнього листа, або надання Замовнику Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) по кожному конкретному замовленню.

Позивачем не надано до суду доказів на оплату транспортних послуг ДП «Запорізьке управління механізації» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж» та ПП ОСОБА_1

Суд позбавлений можливості зясувати зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі позивача за відсутності доказів на оплату транспортних послуг ДП «Запорізьке управління механізації» ТОВ «Запоріжсантехмонтаж» та ПП ОСОБА_1, які стосуються актів виконаних робіт (акти прийому-здачі робіт), що вказані у додатках № 5 та № 5а до Акту перевірки № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009 р.

Таким чином, витрати позивача, нараховані у звязку з придбанням транспортних послуг, за умови відсутності товарно-транспортних накладних та доказів на оплату транспортних послуг, що підтверджують реальність цих господарських операцій, не можуть відноситись до валових витрат.

3. Відповідачем під час перевірки у 2009 р. встановлено, що позивачем протягом 2006р. - 2008 р. проводилось нарахування суми амортизаційних відрахувань на вартість паливороздаточних колонок, які позивачем віднесено до групи 2, за нормою амортизаційних відрахувань 10 відсотків. Паливороздаточні колонки перебувають на балансі позивача, фактично нарахування амортизаційних відрахувань повинно було визначатися за ставками, передбаченими для групи 3, унаслідок чого завищені валові витрати на суму 142425,00 грн.

У п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказано, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

До суду позивачем надані: Паспорт ПРК (номер серії 970 КО 2481), витяг з Короткого технічного опису та інструкції з експлуатації для ПРК типових конструкцій 2390 і MZ 6000.

Відповідно до вказаних документів, паливороздаточні колонки використовуються для заправки автомобілів карбюраторним та дизельним паливом на стаціонарних та контейнерних автозаправних станціях та є обладнанням з видачі палива.

Державним класифікатором України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затвердженим Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 507 від 19.08.1997 р., затверджені наступні переліки основних фондів:

- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

- група 2 - транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичного оброблення інформації;

- група 3 - інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

У переліку основних фондів, що відносяться до групи 2 та зазначені у Державний класифікатор України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», паливороздаточні колонки не вказані.

Державний класифікатор України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» є підзаконним актом, а, отже, його норми не можуть застосовуватись, якщо вони суперечать нормам закону, зокрема, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Паливороздаточні колонки за своїми технічними характеристиками не відносяться до автомобільного транспорту та вузлів (запасних частин) до нього; меблів; побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, іншого конторського (офісного) обладнання, устаткування та приладдя до них, тобто до основних фондів групи 2, що зазначені у п.п. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За змістом групи 4 основних фондів, зазначених у п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», паливороздаточні колонки не можуть бути віднесені також і до 4 групи.

Отже, паливороздаточні колонки належать до групи 3 основних фондів з метою нарахування амортизаційних відрахувань.

Відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Також у п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.

У ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, позивачем в порушення п.п. 8.2.2. п. 8.2., п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зменшено обєкт оподаткування податком на прибуток шляхом завищення амортизаційних відрахувань внаслідок нарахування амортизації у розмірі 10 відсотків від балансової вартості основних фондів замість 6 відсотків від такої балансової вартості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс Інвест» вимоги про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення від 18.06.2009 р. № 0000882305/0/12632 не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України; ч. 2, ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України; п.п. 1.25 ст. 1; ст. 3; п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.8 п. 5.2, п.п. 5.3-5.7, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5; п.п. 8.2.2. п. 8.2., п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст. 1; ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 1.8; п.п. 2.3.2. п. 2.3. п. 2; п. 3; п. 4.7; п. 4.8 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205; п.п. 11.1, п.п.11.5 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997р № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс Інвест» про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення від 18.06.2009 р. № 0000882305/0/12632, винесеного Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя/підпис/ О.О.Прасов

Постанову виготовлено у повному обсязі 26.04.2010

Постанова не набула чинності.

Суддя О.О.Прасов