Вирок № 94346299, 22.01.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9475/20

Провадження №1-кп/359/259/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі суду:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Динника Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чемериса І.В., потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» кримінальне провадження №12020110100000458, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.02.2020 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України терміном на два роки,

у скоєнні кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та проступку, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи засудженим згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 30.05.2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до трьох років позбавлення волі із іспитовим терміном в два роки, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, 21 лютого 2020 року у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 21 лютого 2020 року в період часу з 07 години 15 хвилин по 21 годину 30 хвилин, за допомогою відмички відкрив двері в квартирі АДРЕСА_2 , та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись та усвідомлюючи, що за його діями не спостерігають сторонні особи, скориставшись сприятливими умовами для реалізації свого умислу, шляхом проникнення до квартири, повторно, таємно викрав належні ОСОБА_2 ноутбук марки «Asus», моделі Х55V серійний номер: С9N0CX31326938C, мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi 3s», телефон марки «Nokia» моделі «lumia 530», тример марки «Philips» моделі «QC5115». Після чого з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, розпорядившись ним за власним розсудом, завдавши своїми незаконними діями потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 4226 гривень 33 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім того, 21 січня 2020 року, в період часу з 07 години 15 хвилин по 21 годину 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , що розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення до квартири, скориставшись сприятливими умовами для вчинення кримінального правопорушення, з метою подальшого використання, привласнив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 та ідентифікаційний код, видані на ім`я ОСОБА_2 , які у вартісному вираженні ніякої матеріальної цінності для потерпілого не становлять, але є офіційними документами, що посвідчують особу власника, підтверджують громадянство України, дійсні для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень та інше.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразились у незаконному заволодінні будь яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом, тобто скоїв кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки захисника і прокурора, а також позиції потерпілої сторони, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, - а саме: допиту потерпілого, свідків, дослідження доказів обвинувачення, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались.

Обвинувачений визнав вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень та передбачених ч.3 ст. 185 і ч.3 ст. 357 КК України, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорює та у судовому засіданні показав обставини їх вчинення, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред`явленому йому обвинуваченні.

Так, ОСОБА_1 повідомив суду як він потрапив до квартири потерпілого, які саме речі ним було викрадено, їхню долю, а також про перелік документів, що були ним привласнені. Так, зайшовши до п`ятиповерхового будинку, він переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, відрив за допомогою відмички вхідні двері однієї з квартир, потрапивши до неї взяв ноутбук, декілька телефонів (один з яких продав на радіоринку), тример та відповідні документи особи. В подальшому при обшуку його помешкання всі речі та документи були виявлені і вилучені працівниками поліції, окрім телефону «Xiaomi» модель «Redmi 3s». Чому він так поступив пояснити не міг, зазначивши про відсутність у нього офіційного працевлаштування, бажання одружитись тощо.

Крім цього, судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу ОСОБА_1 , що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

Судовий розгляд здійснено у відповідності до пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, в присутності захисника. Підстав для зміни пред`явленого обвинувачення судом не встановлено.

При даних обставинах, оцінюючи досліджені докази у виді показів обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання обвинуваченого винним у вчиненні останніх.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням у житло, та за ч.3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною, оскільки обвинувачений має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за корисливі злочини проти власності, і під час іспитового строку знову вчинив злочин, передбачений ст. 185 КК України. Тому вчинення обвинуваченим даного кримінального правопорушення має ознаку повторності. Крім того, злочин вчинено з проникненням до житла потерпілого - квартири останнього. Проникнення до нього відбулось приховано від сторонніх осіб шляхом застосування спеціального пристосованого обладнання - відмички. Злочин в даному випадку є закінченим, оскільки ОСОБА_1 залишив житло потерпілого та переніс викрадені речі до себе за місцем проживання, де частину з них їх і було виявлено в ході обшуку. Крім того, під час обшуку було виявлено і вилучено відповідні документи потерпілого ОСОБА_2 , які обвинуваченим були привласнені.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений за ч.3 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України. Сумнівів в тому що саме обвинувачений вчинив дані кримінальні правопорушення у суду не виникло.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, що відноситься до категорії тяжкого злочину, оскільки передбачає покарання до шести років позбавлення волі. Також покарання з вчинення проступку, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, передбачено у виді обмеження волі строком до трьох років.

Дані кримінальні правопорушення є умисними, а також суспільно небезпечними, оскільки посягають на право власності інших громадян та офіційні документи які належать державі і використовуються громадянами в своєму житті та діяльності. В той же час, суд враховує, те, що більша частина викрадених речей та всі документи повернуті потерпілому ОСОБА_2 .

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в ході судового розгляду.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вказує на те, що він раніше неодноразово судимий та притягався до кримінальної відповідальності, серед іншого і за вчинення аналогічних злочинів проти власності, має не зняту та непогашену судимість, вчинив злочин під час дії іспитового строку, має місце постійної реєстрації, однак там не проживає, суспільно корисною працею не займається, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання в м. Борисполі та Бориспільському районі - не перебуває, доказів підтвердження його міцних соціальних зв`язків не здобуто; за місцем проживання характеризується з посередньої сторони.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку з обранням відносно нього запобіжного заходу слідчим суддею згідно ухвали від 27.11.2020 року, оскільки останній починаючи з 27.02.2020 року перебував у розшуку.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у виді визначеного санкцією статті 185 КК України строку позбавлення волі, який, на думку суду, повинен становити за частиною третьою - три роки, тощо. За ч.3 ст. 357 КК України достатніх покаранням на думку суду буде арешт строком на один місяць. При цьому, оскільки події мали місце в 2020 року, то підлягають застосування положення кримінального закону про відповідальність, що діяли на момент вчинення злочину, з урахуванням положень ст. 5 КК України.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів проти власності, суд вважає за необхідне призначити йому покарання з реальним позбавленням волі, оскільки його виховання без ізоляції від суспільства є неможливим. При цьому, підлягають застосуванню положення вимог ст. 70,71 та ст. 77 КК України, оскільки нові кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_1 під час дії іспитового строку, визначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року. У цьому зв`язку, є всі підстави для призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та відповідних вироків суду, тощо.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 2526 грн. 18 коп. та пов`язані із залученням експертів і підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Держави України.

До набрання вироком суду законної сили слід запобіжний захід відносно ОСОБА_1 слід залишити у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», оскільки обвинувачений засуджується до реального відбування покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства. Також в строк відбування покарання підлягає зарахуванню термін його попереднього ув`язнення, починаючи з 27.11.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст.ст. 15, 27, 50, 65, 66, 69, 69-1, 70, 71, 75, 77, 185, 357 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та проступку, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, та призначити покарання:

за ч.3 ст. 347 КК України у виді арешту строком на один місяць;

за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, призначити ОСОБА_1 остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання рахувати з моменту оголошення вироку суду, тобто з 22.01.2021 року, зарахувавши в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення ОСОБА_1 в період з 27.11.2020 року по 21.01.2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), - на користь Держави України рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: ГУК у Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 2526 (дві тисячі п`ятсот двадцять шість) грн. 18 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: ноутбук марки «Asus», моделі Х55V серійний номер: С9N0CX31326938C, тример марки «Philips» моделі «QC5115», паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 та ідентифікаційний код, видані на ім`я ОСОБА_2 , - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відмичку (гаманець коричневого кольору в середині якого знаходяться металеві предмети), - знищити; інші вилучені речі залишити в користуванні власників.

Арешт, запроваджений згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2020 року (справа №359/1689/20), на вилучені під час обшуку 26.02.2020 року речові докази, з урахуванням ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2020 року (справа №359/5293/20), після набрання вироком суду законної сили, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, направити обвинуваченому та потерпілому.

Головуючий - суддя: С.М.Вознюк